про залишення позовної заяви без руху
13 серпня 2025 року м. Київ справа № 320/39635/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся представник Штеймана Цві із позовом до Головного управління ДПС у м.Києві в якому просить:
1. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 року № 2148853-240110-2615-UA80000000001078669 на суму 3060,90 грн.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 року № 2148855-240110-2615-UA80000000000210193 на суму 16 049,98 грн;
3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 року 2148850-240110-2615-UA80000000001078669 на суму 1 965,48 грн;
4. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 року № 2148852-240110-2615-UA80000000000624772 на суму 836,69 грн;
5. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 року № 2148851-240110-2615-UA80000000000479391 на суму 42 977,41 грн;
6. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 року № 2148849-240110-2615-UA80000000000210193 на суму 586,31 грн;
7. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 року № 2148848-240110-2615-UA80000000000210193 на суму 134,93 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, позовна заява має містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (ч. 7 ст. 161 КАС України).
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 26.09.2025, проте до суду не надано вказані податкові повідомлення-рішення від 26.09.2025, які він просить визнати протиправними та скасувати, крім того, не зазначено причин неможливості надання їх до суду самостійно.
Водночас, до матеріалів справи долучені податкові повідомлення-рішення від 26.09.2024 року.
Таким чином, в порядку усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги або надати до суду належним чином засвідчені копії податкових повідомлень-рішень від 26.09.2025, які оскаржуються позивачем.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем оскаржуються та долучені податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням ДПС у м. Києві 26.09.2024.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Разом із тим, у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У цій постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.
Також Верховий Суд зазначив, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватись наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладена правова позиція, від якої відступила судова палата.
За таких обставин, суд уважає, що податкові повідомлення-рішення можуть бути оскаржені до суду у строки, передбачені частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац 1 частини другої статті 122 КАС України).
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач не скористався процедурою адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 26.09.2024.
Отже в розумінні вимог частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право оскаржити податкове повідомлення-рішення відповідача протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Представник позивача зазначає, що фактично про визначені податкові зобов'язання позивач дізнався в червні 2025 року. З метою отримання копій оскаржуваних рішень, представник позивача звернулась з запитом до Головного управління ДПС у м. Києві, яке листом від 18.06.2025 надало копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Водночас, як вбачається з відповіді Головного управління ДПС у м. Києві від 18.06.2025 №60451/6/26-15-24-01-10-06 податкові повідомлення-рішення було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем реєстрації об'єкта, а саме: АДРЕСА_1 та отримані особисто 02.10.2024.
При цьому, представник позивача звернулась до суду з позовними вимогами про скасування спірних податкових повідомлень-рішень лише 05.08.2025, тобто з пропуском встановленого ст. 122 КАС України строку звернення до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 161 КАС України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачу 10 - денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.