13 серпня 2025 року м. Київ справа №320/30678/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Марича Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови від 19.05.2023р. про відкриття ВП №71843892.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 21.11.2023р. позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній шляхом подання документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Ухвалою суду від 13.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірної постанови з огляду на те, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у добровільному порядку виконано рішення суду про зобов'язання Фонду виплатити на користь ОСОБА_1 грошову суму - відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", та відповідачем не вчинялися будь-які виконавчі дії. Крім того, обґрунтовуючи протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №67709863 від 01.12.2021 про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виконавчого збору у розмірі 26 000 грн, позивач стверджує про відкриття вказаного виконавчого провадження відбулося на підставі виконавчого документу, строк пред'явлення якого пропущено.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з ч. 4 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Враховуючи строки розгляду справи, передбачені ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неявка всіх учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами у справі.
Протокольною ухвалою суду вирішено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2021 (з урахуванням ухвал про виправлення описки) позов задоволено частково: визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства “Комерційний Банк “Хрещатик» щодо формування повного переліку вкладників публічного акціонерного товариства “Комерційний Банк “Хрещатик» в частині невключення до нього, зокрема, ОСОБА_1 , які мають право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві “Комерційний Банк “Хрещатик» у розмірах коштів, які обліковуються на поточних рахунках в публічному акціонерному товаристві “Комерційний Банк “Хрещатик» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17, код ЄДРПОУ 21708016) виплатити відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб таким вкладникам, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема, ОСОБА_1 за договором №26203001193483 від 01.04.2016 банківського рахунку фізичної особи.
Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67709863 від 01.12.2021 з примусового виконання виконавчого документу - Виконавчого листа №826/1336/17, виданого 20.09.2021 Окружним адміністративним судом м. Києва, відповідно до якого зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб таким вкладникам, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договором №26203001193483 від 01.04.2016 банківського рахунку фізичної особи.
01.12.2021 у виконавчому провадженні №67709863 про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити відшкодування коштів за вкладами ОСОБА_1 державним виконавцем на підставі ст. З, 27, 40 Закону України “Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виконавчого збору в розмірі 26 000 грн. на користь Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).
Постановою державного виконавця від 17.05.2023, у зв'язку з виконанням вимог виконавчого документа у повному обсязі, виконавче провадження ВП № 67709863 з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа № 826/1336/17 від 2021, закінчено.
Постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.05.2023 відкрито виконавче провадження №71843892 про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виконавчого збору у розмірі 26 000 грн на підставі постанови про стягнення виконавчого збору №67709863, виданої 01.12.2021.
Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження №71843892 протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (набув чинності 05 жовтня 2016 року, далі - Закон № 1404-VІІІ).
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Нормами статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад, зокрема забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.
Статтею 4 Закону №1404-VІІІ закріплено вимоги до виконавчого документа.
Зокрема, частиною першою вказаної статті Закону №1404-VІІ закріплено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №1404-VІІ, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно частини 4 статті 12 Закону №1404-VІІ, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Отже, статтями 4, 12 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий документ обов'язково повинен містити строк пред'явлення до виконання, який переривається у разі його пред'явлення.
Під час перевірки законності постанов про відкриття виконавчих проваджень суди повинні в першу чергу досліджувати чи подані виконавчі документи у межах такого строку.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі №826/7974/17.
Як вбачається з матеріалів справи, головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. винесено постанову від 01 грудня 2021 року ВП №67709863, якою стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виконавчий збір у розмірі 26 000,00 грн.
У даній постанові вказано, що вона є виконавчим документом та набирає чинності з моменту винесення. Строк пред'явлення до виконання три місяці.
У подальшому, постановою головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Лисенко О.В. від 19 травня 2023 року ВП №71843892 відкрито виконавче провадження з виконання постанови №67709863 від 01.12.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 26 000,00 грн.
Так оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №71843892 від 19.05.2023 року винесена відповідачем з порушенням вимог п. 2 ч. 4 ст. 4 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, винесена на підстави виконавчого документа - постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору №67709863 від 01.12.2021 року, з пропущеним строком пред'явлення до виконання.
Так, у разі прийняття постанови про стягнення виконавчого збору одночасно із початком примусового виконання рішення, така постанова вважається автоматично пред'явленою до виконання із дати її прийняття.
Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі №320/6360/18.
У силу вимог пункту 2 частини 4 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Частиною 4 статті 12 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Таким чином, виконавчий документ, стягувачем за яким є держава або державний орган, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили, при цьому, пред'явлення виконавчого документа до виконання з пропуском відповідного строку є підставою для повернення державним виконавцем такого виконавчого документу без прийняття до виконання.
Матеріали справи свідчать, що у постанові про стягнення виконавчого збору від 01 грудня 2021 року ВП №67709863, яка є виконавчим документом, вказано тримісячний строк пред'явлення її до виконання.
Враховуючи правовий висновок Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі №320/6360/18, строк пред'явлення необхідно обраховувати із дати прийняття цієї постанови, отже, останній день для пред'явлення - це 01 березня 2022 року.
Однак, спірне виконавче провадження відкрито 19 травня 2023 року, тобто, поза межами визначеного строку.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про незаконність постанови Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження ВП №71843892 від 19 травня 2023 року, оскільки, вона не відповідає вимогам статей 4, 12 Закону №1404-VIII, а тому, підлягає скасуванню.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 04 серпня 2022 року у справі 580/1953/21.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду із позовом позивачкою сплачено судовий збір на суму 2684,00 грн.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню частково , суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (адреса 01053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ: 34967593) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ: 34967593) про відкриття виконавчого провадження ВП № 71843892 від 19 травня 2023 року.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ: 34967593) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (адреса 01053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016) сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.