13 серпня 2025 року Справа № 280/6646/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М. перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
31 липня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка проявилась у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні мені мого місячного грошового забезпечення за період, з 29.01.2020 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020,2021,2022, 2023, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020,2021,2022,2023 підйомної допомога за переміщення мене до нового місця служби а також одноразової грошової допомоги за укладення першого контракту, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для, працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020,2021,2022,2023 рік» (станом на 01 січня 2020,2021,2022,2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок і виплату мого місячного грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020,2021,2022, 2023, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020,2021,2022,2023 підйомної допомога за переміщення мене до нового місця служби а також одноразової грошової допомоги за укладення першого контракту, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для, працездатних осіб, встановленого Законом України на 2020,2021,2022,2023 рік» (станом на 01 січня 2020,2021,2022,2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Ухвалою від 04 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Недоліки позовної заяви запропоновано усунути шляхом подання до суду заяви із зазначенням у ній причин пропуску строку звернення до суду із позовом в частині періоду з 20.07.2022 по 20.05.2023 із доказами поважності таких причин або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду ним не пропущений разом із відповідними доказами.
08 серпня 2025 ркоу до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що протягом усього періоду з 29.01.2020 по 20.05.2023 позивачу щомісячно виплачувалося грошове забезпечення у заниженому розмірі, з порушенням вимог Постанови КМУ № 704 у чинній редакції. Кожен факт заниженого нарахування є окремим порушенням мого права, а сукупно - триваючим. Позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , у тому числі в період дії воєнного стану, що був запроваджений з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022. Виконання обов'язків військовослужбовця в умовах активних бойових дій, оперативної ротації, підпорядкування командуванню, обмежень у пересуванні та доступі до інформаційного простору є об'єктивними перешкодами для своєчасного подання позову. Під час проходження служби позивач не мала вільного доступу до фахової юридичної допомоги, можливості ознайомитися з правозастосовною практикою або нормативним обґрунтуванням моїх вимог. Вказує, що сам по собі факт отримання заниженої суми не є безумовною підставою вважати, що особа знала або мала знати про порушення свого права. Крім того зазначено, що в період перебування на військовій службі у підпорядкуванні командира частини НОМЕР_2 позивач не мала фактичної змоги подати позов проти цієї ж військової частини. Така ініціатива могла бути сприйнята як порушення дисциплінарної субординації та розцінена як прояв нелояльності до командування. Відповідно до статей 2, 4, 7, 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV, військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконувати накази командирів і дотримуватись субординації. У таких умовах об'єктивно неможливо реалізувати право на судовий захист без ризику для проходження подальшої служби, оцінювання з боку керівництва, дисциплінарних наслідків та утиску. Також зазначено, що при переведенні 21.04.2025 позивачу не було надано грошового атестата, що є обов'язковим документом, передбаченим п. 3.8 Інструкції про порядок видачі грошового атестата військовослужбовцям (затвердженої наказом Міністра оборони України від 18.04.2016 № 232). Невидача грошового атестата фактично позбавила можливості своєчасно перевірити правильність нарахування грошового забезпечення та виявити факт його заниження. Із відповіді відповідача від 14 липня 2025 року № 958/2916, яка надійшла позивачу на електрону адресу слідує, що відповідач невірно виплачував грошове забезпечення за час проходження служби. Військова частина, розглядаючи заяву позивача, порушила вимоги статей 19, 40 Конституції України, статей 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», оскільки надала відповідь лише на електронну пошту без погодження такого способу отримання офіційної відповіді, а також не долучила копії документів, зазначених у додатках самої відповіді. Така дія є неналежним виконанням обов'язку щодо надання повної та обґрунтованої письмової відповіді, що ускладнило підготовку адміністративного позову та позбавило позивача можливості ефективно захистити свої права у судовому порядку. З огляду на викладене, просить суд визнати строк звернення до адміністративного суду поновленим відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України та прийняти позовну заяву до розгляду.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст.123 КАС України).
Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Повідомлені позивачем обставини пропуску строку звернення до суду з цим позовом суддя визнає поважними, а тому позивачу належить поновити такий строк.
Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до п.1, 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Згідно положень статті 19 КАС України на зазначений спір поширюється юрисдикція адміністративних судів та він має розглядатись у порядку адміністративного судочинства, відповідно до ч.2 ст.20 КАС України підсудний окружним адміністративним судам.
Згідно з положеннями частини 1, частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, то відповідно до положень статей 12, 257 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відкриття спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 171, 243, 248, 257, 259-262 КАС України, суддя
Відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/6646/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа буде розглянута протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Черновою Жанною Миколаївною в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Роз'яснити сторонам право на звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідно до приписів статті 262 КАС України.
Запропонувати:
відповідачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування, з урахуванням вимог статті 162 КАС України;
позивачу - протягом 2-х днів від дня отримання від відповідача відзиву, подати письмову відповідь на відзив, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення, з урахуванням правил, встановлених частинами другою - четвертою статті 162 КАС України;
відповідачу - протягом 2-х днів від дня одержання від позивача відповіді на відзив подати заперечення щодо пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив, з урахуванням правил, встановлених частинами другою - четвертою статті 162 КАС України.
Роз'яснити відповідачу, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі до відома.
Адреса веб-сторінки за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Ж.М. Чернова