Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 серпня 2025 року Справа№640/10820/22
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) адміністративну справу за позовом
Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення від 30.12.2021 №096290007096,
Державне підприємство "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд скасувати рішення відповідача від 30.12.2021 №096290007096.
До суду позивач звернувся до суду шляхом направлення позову через поштового оператора.
16 серпня 2022 року ухвалою суду залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску і їх примірників для відповідача; зазначення у заяві інформації про представника позивача адвоката Нагребельного А.В., визначеної п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2022 року суд поновив Державному підприємству "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" строк звернення до адміністративного суду, прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі № 640/10820/22, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
10.01.2022 року позивачем було отримало Рішення Головного управління ДПС у м, Києві від 30.12.2021 № 096290007096 (далі - Рішення), яким застосовано штраф у розмірі 469,10 грн та пеню у розмірі 2,35 грн.
Позивач не погодився із зазначеним рішенням та оскаржив його у адміністративному порядку до ДПС України.
Рішенням ДПС України №2492/6/99-00-06-02-01-06 від 09.02.2022 року скарга позивача була залишена без розгляду.
Вважає, що оскаржуваний акт індивідуальної дії підлягає скасуванню, оскільки документальна перевірка проведена під час мораторію без врахування приписів Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», а також Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Документальна перевірка проведена у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», яка рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2022 року у справі № 640/18314/21, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року, визнана протиправною та нечинною.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
Пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
На підставі п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/10820/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2025 року, справу передано на розгляд судді Кониченку Олегу Миколайовичу.
Ухвалою від 31 березня 2025 року Донецьким окружним адміністративним судом прийняв до розгляду адміністративна справа № 640/10820/22 за позовом Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 30.12.2021 №096290007096, призначити її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розгляд справи розпочати спочатку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6, 8 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Абзацом другим підпункту 15.16 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті “Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
В газеті "Голос України" від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв'язку.
З урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв'язку офіційно розпочали функціонування 5 жовтня 2021 року.
Відповідно до п. 10 Положення про ЄСІТС, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Пункт 17 Положення про ЄСІТС визначає, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".
Відповідно до Довідок про доставку електронного документу в кабінет електронного суду ухвала від 31.03.2025 року про прийняття справи до провадження була доставлена позивачу, представнику позивача 31.03.25 о 21:25, Головному управління ДПС у м. Києві 03.04.25 о 20:05.
У період з 12 травня по 19 травня 2025 року включно суддя знаходився у щорічній відпустці.
Ухвалою від 30 липня 2025 року суд замінив сторону у справі № 640/10820/22 - відповідача з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на Головне управління ДПС у м. Києві (код відокремленого підрозділу 44116011, адреса реєстрації: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19).
Відповідно до Довідок про доставку електронного документу в кабінет електронного суду ухвала від 30.07.2025 року про заміну сторони у справі була доставлена позивачу, представнику позивача, відповідачу 30.07.25 о 17:14.
На протязі розгляду всієї справи ані позивач, ані відповідач не виявили зацікавленості у розгляді цієї справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суті, суд установив наступне.
Відповідачем 30 вересня 2022 року було прийнято Наказ № 7736-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ДП "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ'' (код 42068925)».
Правовими підставами для проведення цієї перевірки відповідачем були визначені ст. ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 275 5-VI, зі змінами та доповненнями, п. 2 частини 1 ст. 13 розділу IV, ст. 25 розділу VI Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями, та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».
Наказом був визначений період проведення перевірки з 28.10.2021 по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів (п.1 Наказу).
Перевірку провести з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.04.2018 по 30.06,2021, валютного - за період з 13.04.2018 по 30.06.2021, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 13.04.2018 по 30.06.2021 та іншого законодавства за відповідний період (п.2 Наказу).
Повідомленням відповідача від 07.10.2021 року № 1645/26-15-07-02-06-22 позивачу доведено про проведення документальної планової виїзної перевірки.
За результатами перевірки податковим органом складений Акт 86914/26-15-07-02-06-17/42068925 від 24.11.2021.
Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ч.5 ст. 9 Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI та п.6 ч.3 р.IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результаті чого встановлено порушення порядку сплати єдиного соціального внеску за липень 2018, за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2020 року.
Рішенням від 30.12.2021 № 096290007096 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача застосовано штраф у розмірі 469,10 грн за період з 21.08.2018 по 21.08.2018 та пеню у розмірі 2,35 грн за період з 21.08.2018 по 21.08.2018, усього на суму 471,45 грн.
Відповідачем не застосовані штрафні санкції за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2020 року з огляду на мораторій.
Позивач не погодився із вказаним рішенням та оскаржив його до ДПС України.
Рішенням ДПС України №2492/6/99-00-06-02-01-06 від 09.02.2022 року скарга позивача була залишена без розгляду, оскільки була подана з пропущеним строком для подачі такої скарги - десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги та/або рішення податкового органу, що оскаржується.
Тому позивач звернувся до суду із позовом про захист порушеного права.
Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» № 533-IX, який набрав чинності 18 березня 2021 року Розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами) було доповнено пунктами 9-10-9-12 такого змісту:
9-11.1. Тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року:
несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року, не застосовується.
9-11.2. Протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
9-12. Установити мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 18 травня 2020 року.
Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, зупиняються до 18 травня 2020 року".
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13 травня 2020 року № 591-IX, який набув чинності 29 травня 2020 року:
У розділі VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11):
1) в абзацах першому і другому пункту 9-10 слова та цифри "березня та з 1 по 30 квітня" замінити словами та цифрами "березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня";
2) у пункті 9-11.1:
в абзацах першому і четвертому слова та цифри "у періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року" замінити словами та цифрами "у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)";
3) у пункті 9-11.2 слова та цифри "періодів з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року" замінити словами та цифрами "періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)";
4) у пункті 9-12:
в абзаці першому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінити цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)";
в абзаці другому слова та цифри "до 31 травня 2020 року" замінити словами та цифрами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Після оголошення військового стану дія деяких вищевказаних пунктів була зупинена Законом № 3219-IX від 30.06.2023, які не застосуються до спірних правовідносин.
Відповідальність застосовувалась у випадках визначених частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, а саме податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, у тому у числі таких випадків:
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
3) за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Однак, як Закон № 533-IX, так і Закон № 591-IX встановили мораторій по перше про застосування штрафних санкцій, по друге на проведення саме документальних перевірок.
Позивач наголошує, що перевірка здійснена не законно, а Постанова КМУ скасована у судовому порядку.
Щодо Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».
Так, зазначеною Постановою уряд скоротив строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб у тому числі: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
Суд звертає увагу, що у означеній Постанові мова йде про скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України, але не щодо обмежень встановлених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Позивач наголошує що Постанова КМУ була визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2022 року у справі № 640/18314/21, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року.
Тому перевірка є не законною та рішення прийняті за її результатами підлягають скасуванню.
Суд звертає увагу сторін на той факт, що Постановою Верховного Суду від 01 травня 2024 року по справі № 640/18314/21 (адміністративне провадження № К/990/21982/22 (К/990/20784/22, К/990/20182/22) касаційні скарги Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України були задоволені частково. Рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2022 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 року у справі №640/18134/21 були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Як вже зазначалось у цьому рішенні податковим органом здійснена документальна планова виїзна перевірка позивача під час проведення мораторію на проведення перевірок та заборони щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату внесків в тому числі за липень 2018 року (застосовані санкції), а також березень-грудень 2020 року (санкції не застосовані).
У відповідності до ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно до ч. 1-3 ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Пунктом 3 частини 1 статті 85 Конституції України встановлено, що до повноважень Верховної Ради України належить, в тому сислі і прийняття законів.
Частинами 1-3 стаття 117 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Преамбулою Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року № 3354-IX, який набрав чинності 20.09.2023 і вводиться в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні передбачено, що цей Закон приймається з метою впорядкування правотворчої діяльності в Україні, посилення взаємодії між учасниками правотворчої діяльності у процесі підготовки нормативно-правових актів, а також контролю за їх реалізацією, забезпечення участі громадянського суспільства у правотворчій діяльності та якості законодавства України.
Цей Закон визначає правові та організаційні засади правотворчої діяльності, принципи і порядок її здійснення, учасників правотворчої діяльності, правила техніки нормопроектування, порядок здійснення обліку нормативно-правових актів, а також правила дії нормативно-правових актів, усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах та здійснення контролю за реалізацією нормативно-правових актів.
Статтею 10 означеного Закону визначена дефініція терміну Закон - це нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України та (або) на всеукраїнському референдумі в установленому Конституцією України та законом порядку, що регулює найбільш важливі суспільні відносини.
Стаття 17 Закону, яка пойменована «Підзаконний нормативно-правовий акт» визначає, що Підзаконний нормативно-правовий акт - це акт, прийнятий (виданий) суб'єктом правотворчої діяльності на основі та на виконання Конституції України, законів, чинних міжнародних договорів України та спрямований на їх реалізацію.
Підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України, законам, чинним міжнародним договорам України, підзаконним нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та узгоджуватися між собою.
Підзаконний нормативно-правовий акт приймається (видається) у визначеній Конституцією України та (або) законом формі (пункт 3 частини другої статті 9 цього Закону). Визначення Конституцією України та (або) законом форми підзаконного нормативно-правового акта не є делегуванням законодавчих повноважень щодо кола суспільних відносин, що може регулюватися виключно законом.
У разі якщо Конституцією України та (або) законом передбачено прийняття (видання) підзаконного нормативно-правового акта у формі положення, порядку, інструкції, правил або іншого виду акта, що містить норми права, такий акт затверджується суб'єктом правотворчої діяльності підзаконним нормативно-правовим актом, визначеним пунктом 3 частини другої статті 9 цього Закону. Затверджений акт є невід'ємною складовою підзаконного нормативно-правового акта, яким його затверджено, та має силу такого підзаконного нормативно-правового акта.
У випадках та в межах, передбачених законом, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, суб'єкти правотворчої діяльності можуть приймати спільні підзаконні нормативно-правові акти.
З аналізу Конституції України, Закону України «Про правотворчу діяльність», Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити наступні висновки:
Закон є актом вищої юридичної сили, який прийнятий законодавчим органом і регулює найбільш важливі суспільні відносини.
Постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативним актом, прийнятий урядом країни на виконання Конституції України, законів, чинних міжнародних договорів України та спрямований на їх реалізацію і повинен відповідати (не суперечити) Закону.
Суд у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Врахуючи той факт, що Законом був введений мораторій на проведення, у тому числі документальних перевірок, і Законом України мораторій не був скасований та/ або змінений, то здійснена перевірка є незаконною і її висновки не можуть бути застосовані для визначенні юридичної відповідальності позивача.
У відповідності до ч.1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
З огляду на означене суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір платіжним доручення № 2031 від 12 липня 2022 року у розмірі 2481 грн.
Сплачені судові витрати підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на його утримання.
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити позовну заяву Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення від 30.12.2021 №096290007096.
Скасувати рішення від 30.12.2021 №096290007096, яким нараховано штраф у розмірі 469,10 грн. та пеня у розмірі 2,35 грн, прийняте Головним управління Державної податкової служби у місті Києві.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (код ЄДРПОУ 42068925) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.
Рішення складено та підписано в повному обсязі 14 серпня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко