Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 серпня 2025 року Справа№400/11732/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Миколаївської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Миколаївської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про застосування заходів реагування.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 заяву Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Миколаївської дирекції АТ "Укрпошта" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 адміністративну справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідно до ст. 29 КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2022 прийнято до провадження адміністративну справу № 400/11732/21, продовжено розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022 клопотання представника АТ «Укрпошта» від 06.10.2022 про зупинення провадження у справі залишено без розгляду.
Справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд справи розпочато спочатку. Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2025 клопотання Акціонерного товариства «Укрпошта» про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі № 400/11732/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Миколаївської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про застосування заходів реагування залишено без задоволення.
Позов мотивовано недотриманням відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки під час експлуатації належних позивачу, що створює реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на вказаному об'єкті, та є підставою для зупинення експлуатації зазначеного об'єкта до повного усунення виявлених порушень.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ГУ ДСНС у Миколаївській області, АТ «Укрпошта» у грудні 2021 року та у вересня 2022 року подало відзиви на позовну заяву, вказуючи на те, що акт перевірки №471 оформлений в односторонньому порядку без участі керівника суб'єкта господарювання або уповноважаної ним особи, тобто з порушенням вимог Закону, а тому не може бути належним, допустимим доказом по справі.
Відповідачем також зазначено, що ВПЗ-2 м. Вознесенська належить до об'єктів незначного ступеня ризику, тому не може йти мова про особливо небезпечні порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Звернуто увагу на те, що позивач, усвідомлюючи, що відповідач є товариством, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави навмисно неправильно застосував норми матеріального права та просить суд повністю зупинити роботу ВПЗ-2 м. Вознесенська.
ГУ ДСНС у Миколаївській області подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач вказує на безпідставність доводів відповідача та просить задовольнити позов.
Після прийняття справи Донецьким окружним адміністративним судом від сторін надійшли додаткові пояснення, в яких представником відповідача вказано, крім іншого, що позов ініційовано ГУ ДСНС щодо порушень, відображених у акті від 28.10.2021 №471, що стосуються об'єкту, розташованого за адресою 56502, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Матросова, буд. 2. Проте, на балансі АТ «Укрпошта» відсутній об'єкт за такою адресою. Найближчим місцем де Товариство здійснює свою діяльність є об'єкт поштового зв'язку за адресою м. Вознесенськ, вул. Матросова, буд. 1-а. Також зазначено про усунення порушень, зазначених в акті перевірки, а саме: п.п. 54, 55, 59 - не підлягають виконанню; п.п. 56, 60, 62 - виконано у повному обсязі; п. 58 - була підготовлена тендерна документація по предмету закупівлі, відбувся аукціон, та учасник з найбільш економічно вигідною пропозицією, який наразі проходить процедуру кваліфікації переможця.
Представником ГУ ДСНС у Миколаївській області, в наданих до суду поясненнях, зазначено, що із офіційних джерел, а саме: сайту АТ «Укрпошта», на якому розміщено офіційні адреси відділень поштового зв'язку; в системах відкритих даних opendatabot.ua, youcontrol.com.ua; сервісах поштових індексів структурний підрозділ АТ «Укрпошта» - відділення поштового зв'язку № 2 Вознесенськ розташований за поштовою адресою: 56502, вул. Матросова (наразі вул. 80-ї Штурмової), 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область. Саме у цьому відділенні поштового зв'язку в період з 18 до 28 жовтня 2021 року було здійснено захід державного нагляду (контролю) і виявлено порушення, що викладені у позовній заяві, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Також зазначив, що на сьогодні залишаються не усуненими всі порушення, викладені у позовній заяві. Єдиним належним підтвердженням усунення порушень може бути лише Акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, який засвідчить дійсне усунення зазначених у позові порушень.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
У період з 18 до 28 жовтня 2021 року посадовими особами Миколаївського районного управління ГУ ДСНС здійснено захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планової перевірки відділення поштового зв'язку Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Матросова, буд. 2.
Підставами для перевірки є:
- наказ ГУ ДСНС від 08.12.2020 № 496 «Про затвердження Плану заходів державного нагляду (контролю) ДСНС на 2021 рік»;
- посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 18.10.2021 № 23;
- повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).
За результатами перевірки складено акт щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки АТ «Укрпошта» від 28.10.2021 № 471, яким зафіксовано порушення та встановлено, що об'єкт перевірки експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Зокрема, встановлені наступні порушення:
стаття 55 КЦЗУ, пункт 2,9 розділу ІІІ ППБУ - не надано розрахунок категорії приміщень щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1-36:2016 «Визначення категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;
стаття 55 КЦЗУ, абзац перший пункту 2,5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - дерев'яні елементи горищного покриття (крокви, лати) будівлі об'єкту не оброблені во гнезахисними засобами, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
статті 20,55 КЦЗУ, пункт 2,31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, пункт 4.11 розділу 4 ДБН В.2-5-23-2010 - коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуацій ним освітленням;
стаття 55 КЦЗУ, пункт 1,6 глави 1 розділу ІV ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в розподільчих коробках та місцях з'єднань електросвітильників в приміщеннях, відділення не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
стаття 55 КЦЗУ, абзац восьмий пункту 1,18 глави 1 розділу ІV ППБУ - в приміщеннях допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
стаття 55 КЦЗУ, пункт 1,20 глави 1 розділу ІV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, який повинен проводитись 1 раз на 2 роки;
стаття 55 КЦЗУ, пункт 22 розділу ІІ, пункт 1,2 глави 1 розділу V ППБУ, рядок 6.1. таблиці А2 додатку А, рядок 3 таблиці Б1, рядок 1 таблиці Б2 додатку Б ДБН В 2 5-56:2014, пункти 4.2, 8.4 ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009, пункти 4,2, 8,4 ДСТУ 9047:2020, пункт 5 розділу 11 Вимог - під час експлуатації об'єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, зокрема приміщення обробки, сортування, зберігання і доставки посилок, письмових кореспонденцій, періодичних видань не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення і евакуювання людей відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» з підписанням відповідних актів;
стаття 55 КЦЗУ, абзаци перший та третій пункту 3.6 глави 3 розділу V ППБУ, абзаци перший пункту 7 розділу VI Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників - приміщення об'єкту не в достатній кількості забезпечено первинними засобами пожежогасіння, а саме вогнегасником у кількості передбаченою вимогами Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, з розрахунку: з розрахунку не менше двох порошкових вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг (ВП-5) (нормативна потреба 2 ВП-5, фактична наявність - 1 ВП-б);
статті 20 КЦЗУ, абзац другий пункту 3 розділу ІІІ ПТБ, пункт 7 Положення про паспортизацію ПНО, пункт 2 Методика ідентифікації ПНО - не проведена ідентифікація потенційної небезпеки з урахуванням усіх чинників небезпеки відповідно до вимог Положення про паспортизацію ПНО та Методика ідентифікації ПНО;
статті 55 КЦЗУ, пункт 3,17 глави 3 розділу V ППБУ - не проведено технічне обслуговування наявного на об'єкті вогнегасника;
пункт 4 частини першої статті 20 КЦЗУ, пункти 2, 5 розділу І наказу MВС 579 від 10.07.2017, пункти 11, 17, 36 ПКМУ №841 від 30.10.2013 - не здійснено евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб'єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема: не розроблено План евакуації працівників;
підпункт 1 пункту 1 статті 130 КЦЗУ, пункт 7 розділу ІІІ ПТБ - на об'єкті не враховано можливу небезпеку, що може виникнути на території у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та не вживаються заходи щодо забезпечення безпеки працівників об'єкту, зокрема не розроблено Інструкцію щодо дій персоналу об'єкта у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.
Оскільки перевіркою встановлено наявність чисельних порушень, які, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та які не усунуті відповідачем в установлений строк, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з наступного.
У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
У статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами (частина четверта статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
У силу вимог пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно з пунктом 3 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як визначено у частині першій статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій.
Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд висновку про ґрунтовність звернення ГУ ДСНС у Миколаївській області до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.
Судом установлено, що на момент розгляду цієї справи відповідачем не надано належних доказів на підтвердження усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Суд погоджується з висновками позивача про те, що порушення, про які зазначено позивачем в акті перевірки, створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Крім того, суд наголошує на те, що частиною першою статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що підставою для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
Таким чином, відповідач повинен звернутись з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням і для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.06.2020 у справі № 820/10989/15.
Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача, а також висновку позивача, що відповідач усунув усі зафіксовані в акті перевірки порушення у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а тому суд дійшов висновку, що станом на момент прийняття судом рішення, відповідач їх не усунув.
Суд зазначає, що такий захід реагування як повне зупинення експлуатації приміщень є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та часткове усунення відповідачем порушень не свідчить про усунення ризиків завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 640/18916/18.
Таким чином, враховуючи ненадання відповідачем належних і допустимих доказів, які б свідчили про усунення ним всіх встановлених в акті перевірки від 28.10.2021 № 471 порушень у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта відділення поштового зв'язку № 2 м. Вознесенськ АТ «Укрпошта», розташованого за адресою: 56502, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Матросова (вул. 80-ї Штурмової), 2, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити роботу вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 28.10.2021 № 471.
Стосовно доводів відповідача про часткове усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки від 28.10.2021 № 471, суд зауважує, що часткове усунення порушень чинного законодавства у сфері державного нагляду не може бути безумовною ознакою відсутності правових підстав для вжиття заходів реагування, оскільки згідно приписів частини першої статті 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Суд наголошує, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.
Також доцільно вказати на ту обставину, що перевірка дотримання відповідачем правил техногенної та пожежної безпеки, щодо якої подано цей позов була проведена позивачем ще у жовтні 2021 року, а станом на серпень 2025 року відповідач так і не звернувся з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням для перевірки усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час планової перевірки, належних доказів щодо усунення виявлених порушення у повному обсязі так і не надав, хоча для цього було достатньо часу.
Верховний Суд у постанові від 24.10.2023 по справі № 160/3791/22 зазначив, що відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.
Отже, єдиним належним підтвердженням усунення порушень має бути лише акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду, якій свідчить про дійсне усунення зазначених у Акті порушень.
Відповідачем такого акту не надано.
Також, варто звернути увагу на наступне.
Згідно статті 190 Кодексу адміністративного судочинства України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб'єкта владних повноважень.
За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення.
Умови примирення сторони викладають у заяві про примирення сторін. Заява про примирення сторін може бути викладена у формі єдиного документа, підписаного сторонами, або у формі окремих документів: заяви однієї сторони про умови примирення та письмової згоди іншої сторони з умовами примирення.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з примиренням сторін суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін у праві вчинити відповідні дії.
Пунктом четвертим частини першої статті 236 КАС України закріплено, що суд зупиняє провадження у справі в разі звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення, у тому числі шляхом медіації, - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.
Таким чином, законодавством регламентовано процесуальне право сторін врегулювати спір на будь-якій стадії судового розгляду шляхом примирення та повноваження суду затвердити умови їх примирення, якщо це не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
У той же час, відповідач з відповідним клопотанням до суду не звертався.
У наданих відповідачем поясненнях зазначено, що позов ініційовано ГУ ДСНС щодо порушень, відображених у акті від 28.10.2021 №471, що стосуються об'єкту, розташованого за адресою 56502, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Матросова, буд. 2. Проте, на балансі АТ «Укрпошта» відсутній об'єкт за такою адресою. Найближчим місцем де Товариство здійснює свою діяльність є об'єкт поштового зв'язку за адресою м. Вознесенськ, вул. Матросова, буд. 1-а. В підтвердження викладеного надано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.07.2008 та витяг про реєстрацію права власності № 19538969 від 15.07.2008, в яких вказано, що Держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України є власником будівлі міського відділення поштового зв'язку №2 за адресою Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Матросова Олександра, буд. 1а.
Отже, вказані свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.07.2008 та витяг про реєстрацію права власності № 19538969 від 15.07.2008 свідчать лише про те, що Держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України є власником будівлі міського відділення поштового зв'язку №2 за адресою Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Матросова Олександра, буд. 1а.
Разом з тим, із офіційних джерел, зокрема, сайту АТ «Укрпошта», на якому розміщено офіційні адреси відділень поштового зв'язку, структурний підрозділ АТ «Укрпошта» - відділення поштового зв'язку № 2 м. Вознесенськ розташований за поштовою адресою: 56502, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Матросова (вул. 80-ї Штурмової), 2.
Також згідно з фіскальними чеками відділення поштового зв'язку № 2 м. Вознесенськ, наданими позивачем, зазначено адресу: м. Вознесенськ, вул. Матросова, 2.
Пояснень наведеному відповідачем не надано.
Щодо доводів відповідача, що зупинка об'єкту матиме негативні наслідки для користувачів послуг поштового зв'язку (позбавлення права користувачів можливості користування послугами поштового зв'язку, порушення строків доставки поштових відправлень та переказів, збитки, неотримання коштів одержувачами пенсій та соціальних допомог, суд акцентує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Суд зауважує, що застосування заходу реагування шляхом повного зупинення експлуатації будівель є цілком співрозмірним з характером порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки.
Отже, надаючи оцінку виявленим під час контролюючого заходу та відображеним у акті перевірки порушенням, суд дійшов висновку, що порушення відповідача у сфері пожежної і техногенної безпеки повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню у відповідних будівлях та спорудах та невідворотних негативних наслідків.
Також суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров'я.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Суд враховує аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 справі № 560/12693/21.
Вирішуючи спір, суд враховує, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а відповідачем їх наявність не спростована. При цьому метою адміністративного позову є превентивна міра, усунення умов, які несуть ризик спричинення шкоди людям.
Однією із головних засад (принципу) адміністративного судочинства, відповідно до ст. 2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Щодо доводів відповідача про порушення позивачем встановлених процедур при проведення перевірки за наслідками якої складено акт від 28.10.2021 №471, суд враховує, що фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд враховує, що будь-яких зауважень до акту перевірки, підчас її проведення, суду не надано.
Суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, тієї чи іншої процедури вважає, що порушення такої процедури не може бути підставою для нівелювання законності вимог позивача про наявність підстав застосування до відповідача заходів реагування.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 9 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахування вищевикладеного та беручи до уваги загрозу життю та/або здоров'ю людей, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області є доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (код ЄДРОПУ 38524996, місцезнаходження: вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003) до Акціонерного товариства «Укрпошта» (код ЄДРОПУ 21560045, місцезнаходження: вул. Хрещатик, 22, м. Київ, 01001) в особі Миколаївської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 25382899; місцезнаходження: вул. Новозаводська, 1, м. Миколаїв, 54018) про застосування заходів реагування задовольнити.
Застосувати заходи реагування до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Миколаївської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 25382899) у вигляді повного зупинення роботи об'єкта - відділення поштового зв'язку № 2 Вознесенськ Миколаївської дирекції Акціонерного товариства “Укрпошта», експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: 56502, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Матросова, 2, шляхом зобов'язання Акціонерного товариства «Укрпошта» повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шо створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов