14 серпня 2025 рокуСправа № 160/23266/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, зобов'язання вчинити певні дії, -
12.08.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вимогами про:
- індивідуальний акт у вигляді висновку військово-лікарської експертизи у формі довідки військово-лікарської комісії від 03 лютого 2025 року № 900 за формою згідно додатку 4 до Наказу Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, виданої військово-лікарською комісією, утвореною при ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ; Адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , - визнати протиправним та скасувати;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; Адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) здійснити належну перевірку з урахуванням висновків суду висновку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 жовтня 2024 року стосовно визнання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , непридатним до військової служби.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтями 5 та 160 КАС України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред'явлення позову. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
У відповідності до вимог частин першої та другої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути, зокрема, суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Приписи ч. 1 ст. 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Положення ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначають, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги (далі - Положення №41).
Відповідно до п. 2 Положення №41 ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України №5076-VI та іншими законами України.
Згідно з п. 3 Положення №41 в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок у Додатку 1 до Положення №41).
Пункт 6 Положення №41 визначає, що бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Таким чином, Рада адвокатів України, затвердивши у новій редакції Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, передбачила впровадження процедури електронного генерування ордерів на надання правничої (правової) допомоги адвокатом через особистий кабінет адвоката на офіційному веб-сайті НААУ.
Ордер, згенерований онлайн, містить усі необхідні реквізити звичайного ордеру, а також має двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ. При генеруванні ордерів їм присвоюється серія кожного регіону.
Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних ЄРАУ. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі Особистого кабінету адвоката на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.
Відповідно до п. 4 Положення №41, що чинне у частині визначення форми ордера до 01.01.2022, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з п. 10 Положення № 41 ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Відповідно до пп. 12.11, 12.12. п. 12 Положення №41 ордер містить наступні реквізити: підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі Адвокат). Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Отже, обов'язковим реквізитом ордеру є підпис адвоката, якщо ордер видано адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, та підпис керівника адвокатського бюро, якщо ордер видано адвокатським бюро.
Приписи підпункту 12.14 п. 12 Положення №41 визначають, що реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
При цьому, за правилами п. 11 вказаного Положення №41, ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити всі реквізити, визначені пунктом 12 Положення №41.
Суд установив, що до позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги у Дніпропетровському окружному адміністративному суді серії АА № 1611846 виданий адвокатом Фещенком Ігорем Станіславовичем, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000862 від 24.02.2020р., підпис адвоката у графі «Адвокат» відсутній.
Суд бере до уваги, що ордер сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті формується лише бланк для ордера, тоді як всі інші необхідні реквізити, заповнюються адвокатом самостійно.
Відтак, у даному випадку, в ордері відсутні обов'язкові реквізити, встановленні Положенням № 41, з огляду на що наданий документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів особи у суді.
При цьому, відповідно до роз'яснень Національної асоціації адвокатів України навіть за умови формування бланку ордеру в особистому кабінеті адвоката, він обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера. Електронний підпис у новому сервісі онлайн-генерації ордерів наразі перебуває у стадії розробки.
Ордер, поданий до позову, не містить обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням, що вказує на його дефектність та виключає, в даному випадку, можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17 червня 2022 року (справа №380/13109/21).
Відповідно до п. 14 Положення № 41 належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката є ордер, встановленої цим Положенням форми. Проте, наданий ордер не відповідає встановленій формі, так як не містить підпису адвоката. Отже, такий ордер не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката, адже у графі «Адвокат» відсутній підпис адвоката, а відтак такий документ не відповідає вимогам пп 12.12. п. 12 Положення № 41.
Отже суд зазначає, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Фещенку Ігорю Станіславовичу щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду. Таким чином, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
Наведений вище висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.04.2020 (справа №640/687/19).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене приходжу переконання про те, що адміністративний позов підписано особою, яка не має права його підписувати, адже відсутні підтвердження правомочності адвоката, а відтак позовну заяву необхідно повернути.
Відповідно частин 6 та 8 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 55, 59, 60, 169, 171, 242, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу - ОСОБА_1 .
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук