13 серпня 2025 рокуСправа № 160/19642/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови,-
04.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач) про скасування постанови, в якому позивач просить:
- в порядку здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень перевірити дотримання вимогам закону дій державного виконавця при відкритті виконавчого провадження № 77948743;
- скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 77948743;
- повернути стягнуті протиправно кошти у сумі 1118 грн на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;
- сплатити на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ НОМЕР_2 кошти у сумі 50 000 грн у якості моральної шкоди заподіяної незаконними діями службової особи державного органу;
- надати ґрунтовні пояснення підстав порушення конституційних прав ОСОБА_1 працівником Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), для подальшого вжиття заходів передбачених КПК України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07 травня 2025 року старшим державним виконавцем Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мойсою Юлією Віталієвною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77948743, хоча постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №4AB 08576743 винесена 12.12.2024 та строк пред'явлення її до виконання сплинув 12.03.2025. Представник позивача акцентує, що пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, тому виконавчий документ мав повернутися стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Не погоджуючись з діями державної виконавчої служби, вважаючи постанову протиправною, представник звернувся в суд за захистом порушених прав та законних інтересів позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 позовна заява була залишена без руху та у встановлений судом строк недоліки позовної заяви були усунуті.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 року поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 01.08.2025 року, відповідно до ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву та докази в обґрунтування відзиву.
11.08.2025 та 12.08.2025 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та зазначає, що в постанові у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ №08576743 від 12.12.2024, яка набрала законної сили 25.03.2025, зазначено строк пред'явлення постанови до виконання особі, щодо якої її винесено, до 12.03.2025 (три місяці з дня винесення), а строк пред'явлення постанови до примусового виконання до 25.06.2025 (три місяці з дня набрання постановою законної сили). Відтак, відділ державної виконавчої служби не мав підстав повертати виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання так як строки не було порушено.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що інспектором Департаменту патрульної поліції складено Постанову серії 4АВ №08576743 від 12.12.2024 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу HOAG-50/1, 008-01/21.
Так, 12.12.2024 о 8 год. 32 хв., за адресою м. Кривий Ріг, Нікопольське шосе, 22 (у напрямку Дніпровського шосе) зафіксовано транспортний засів Mitsubisho Pajero Wagon, номерний знак НОМЕР_3 , який рухався з перевищенням встановленого обмеження швидкості руху транспортного засобу на 27 км/год, чим порушив п. 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Спірною постановою серії 4АВ №08576743 від 12.12.2024 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Дата набрання вищевказаної постанови законної сили - 25.03.2025, строк пред'явлення постанови до виконання особі, щодо якої її винесено - до 12.03.2025, строк пред'явлення постанови до примусового виконання - до 25.06.2025.
07.05.2025 року до відділу надійшли заяви від Управління автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції:
1) за вих. № 1452551/41/47-2025 від 27.04.2025 року про примусове виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ №08576743 від 12.12.2024 року, яка набрала законної сили 25.03.2025 року.
2) за вих. № 1452165/41/47-2025 від 27.04.2025 року про примусове виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 5АВ №09195094 від 07.02.2025 року від 12.12.2024 року, яка набрала законної сили 25.03.2025 року.
3) за вих. № 1451732/41/47-2025 від 27.04.2025 року про примусове виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 5АВ №09135200 від 03.02.2025 року, яка набрала законної сили 25.03.2025 року.
4) за вих. № 1451734/41/47-2025 від 27.04.2025 року про примусове виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 5АВ №09153092 від 05.02.2025 року, яка набрала законної сили 25.03.2025 року .
5) за вих. № 1451735/41/47-2025 від 27.04.2025 року про примусове виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 5АВ №09150659 від 04.02.2025 року, яка набрала законної сили 25.03.2025 року.
07.05.2025 року старшим державним виконавцем Мойсою Юлією на підставі ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27, 40, 42 Закону України «Про виконавче провадження» були відкриті виконавчі провадження номер за АСВП: 77948743, 77948855, 77948416, 77948692, 77948963 про стягнення з ОСОБА_1 штрафів за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та винесено відповідні постанови про відкриття виконавчого провадження, постанова про розмір мінімальних витрат, постанова про стягнення виконавчого збору.
08.05.2025 року вищевказані постанови направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом (штих-код 0601143935837) для виконання.
27.05.2025 року на підставі ст. 30 Закону України “Про виконавче провадження» винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження номер за АСВП: 78203058.
27.05.2025 року при перевірці майнового стану ОСОБА_1 виявлено рухоме майно на підставі статей 36, 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про арешт майна та про розшук майна ОСОБА_1
05.06.2025 року на депозитний рахунок відділу від ОСОБА_1 в добровільному порядку надійшли кошти в сумі 8 840 грн., відповідно платіжною інструкцією № 1417 від 05.06.2025 року перераховано витрати в розмірі 69 грн, платіжною інструкцією № 1418 перераховано виконавчий збір в розмірі 68 грн., платіжною інструкцією № 1419 перераховано на користь держави штрафу в розмірі 680 грн., відповідно платіжною інструкцією № 1420 від 05.06.2025 року перераховано витрати в розмірі 69 грн, платіжною інструкцією № 1421 перераховано виконавчий збір в розмірі 68 грн., платіжною інструкцією № 1422 перераховано на користь держави штрафу в розмірі 680 грн. відповідно платіжною інструкцією № 1423 від 05.06.2025 року перераховано витрати в розмірі 69 грн, платіжною інструкцією № 1424 перераховано виконавчий збір в розмірі 340 грн., платіжною інструкцією № 1425 перераховано на користь держави штрафу в розмірі 3400 грн. відповідно платіжною інструкцією № 1426 від 05.06.2025 року перераховано витрати в розмірі 69 грн, платіжною інструкцією № 1427 перераховано виконавчий збір в розмірі 68 грн., платіжною інструкцією № 1428 перераховано на користь держави штрафу в розмірі 680 грн. відповідно платіжною інструкцією № 1429 від 05.06.2025 року перераховано витрати в розмірі 69 грн, платіжною інструкцією № 1430 перераховано виконавчий збір в розмірі 340 грн., платіжною інструкцією № 1431 перераховано на користь держави штрафу в розмірі 3400 грн.
18.06.2025 року виконавцем на підставі частини 3 ст. 36, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанови про припинення розшуку майна та про зняття арешту з майна боржника ( ОСОБА_1 ), та керуючись вимогами п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» зведене виконавче провадження за номером АСВП: 78203058 про стягнення з ОСОБА_1 штрафів за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, було завершено.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 2 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 13 Закону №1404-VІІІ).
За приписами статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною першою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом (частини 1, 2 статті 11 Закону №1404-VІІІ).
Згідно частини першої статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), у разі не сплати штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, постанова підлягає примусовому виконанню та застосуванню відповідних заходів для стягнення несплаченої суми. Згідно ч. 4 ст. 299 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Так, з матеріалів справи вбачається, що інспектором Департаменту патрульної поліції складено Постанову серії 4АВ №08576743 від 12.12.2024 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
За приписами частини другої статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Так, постанова серії 4АВ №08576743 від 12.12.2024, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, була направлена засобами поштового зв'язку (номер відправлення 0603572569566) на адресу позивача, що не заперечується останнім.
Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, передбачено частиною другою статті 300-1 КУпАП, згідно якого: у разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.
При цьому, відповідно до ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що органом (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може бути звернуто до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення цієї постанови.
Як встановлено судом, у спірній постанові зазначено, що дата набрання постанови законної сили - 25.03.2025, строк пред'явлення постанови до примусового виконання - до 25.06.2025. Тобто строк пред'явлення постанови до примусового виконання вказаний в межах тримісячного строку, встановленого законом.
07.05.2025 до відділу державної виконавчої служби надійшла заява від Департаменту патрульної поліції про примусове виконання спірної постанови. В цей же день, старшим державним виконавцем Мойсою Юлією було відкрито виконавче провадження номер за АСВП 77948743 та винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.
Державний виконавець направив ОСОБА_1 спірну постанову рекомендованим листом 08.05.2025 (штих-код 0601143935837) для виконання, що не заперечується позивачем.
При цьому, за інформацією, наданої відповідачем у відзиві на позовну заяву, 05.06.2025 на депозитний рахунок відділу від позивача в добровільному порядку надійшли кошти, внаслідок чого 18.06.2025 виконавцем було винесено постанови про припинення розшуку майна та про зняття арешту з майна ОСОБА_1 , та зведене виконавче провадження за номером АСВП 78203058 (у тому числі виконавче провадження за номером АСВП 77948743) було завершено.
Отже, заява органу патрульної поліції про примусове виконання постанови серії 4АВ №08576743 від 12.12.2024 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, була направлена до державної виконавчої служби в межах тримісячного строку, встановленого законом.
Разом з тим, позивач не наводить інших обґрунтованих підстав для скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 77948743, окрім посилання на порушення строку, встановленого законом для пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Таким чином, суд вважає, що доводи позовної заяви не знайшли свого документального та нормативного підтвердження та спростовуються висновками суду, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За таких обставин, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач в спірних правовідносинах діяв з дотриманням норм чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона по-винна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст.2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257, 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.
Суддя Н.Є. Сліпець