31.07.2025 Справа №607/15549/22 Провадження №3-в/607/47/2025
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Кунець Н.Р., за участю секретаря судового засідання Ковбасюк М.В., розглянувши подання в.о. начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області про звільнення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
23.07.2025 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло подання в.о начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області В.Семотюк про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.
Подання обґрунтовано тим, що 27.02.2023 до Тернопільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області (далі - ТРВ філії ДУ «Центр пробації») надійшла на виконання постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.12.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 за ч.І ст. 183-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт.
Порушнику на адресу проживання неодноразово надсилались виклики до Тернопільського РВ. Так, згідно викликів, які були надіслані засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта», 27.02.2023 та 08.03.2023 року ОСОБА_1 не з'явився до ТРВ філії ДУ «Центр пробації».
На підставі ст. 19 Закону України «Про пробацію» (далі - закон) та керуючись вимогами розділу II п. 6 ч. 1 Наказу Міністерства юстиції № 272/5 від 29.01.2019 «Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі» (далі - Наказ 272/5) заступником начальника Тернопільського РВ вживались першочергові заходи з виявлення засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме.
В ході проведення першочергових заходів з виявлення засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме місце перебування (проживання) порушника станом на 04.05.2023 не виявлено згідно отриманих відповідей від установ в яких була запитана інформація щодо порушника.
04.05.2025 до ТРВ зателефонував чоловік який представився ОСОБА_1 та повідомив, що наразі вживає дії про оскарження постанови суду, після розгляду скарги судом повідомить про результат.
10.05.2023 на адресу ТРВ філії ДУ «Центр пробації» надійшли матеріали перевірки місця проживання відносно порушника ОСОБА_1 , а саме: Рапорт лейтенанта поліції Вікторії КАЧАНОВСЬКОЇ з якого встановлено що порушник проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однак порушник пояснив, що проживає останнім часом за межами міста Тернопіль, повідомив свій контактний телефон (0978255551).
30.05.2025 до ТРВ надійшла відповідь від УДМС України з якої встановлено, що порушник документований паспортами громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та згідно відомостей зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
06.06.2023 заступником начальника ТРВ здійснено телефонний дзвінок порушнику в ході якого порушник повідомив, що на даний час його справа слухається в апеляційному суді м. Тернополя та те, що його адвокат Семененко Сергій.
27.07.2023 заступником начальника ТРВ направлено запит до ВДВС у м. Тернополі з метою з'ясування відомостей про те чи сплачує порушник заборгованість та перевірки державним виконавцем місця проживання порушника.
07.08.2023 заступником начальника ТРВ здійснено телефонний дзвінок порушнику в ході якого порушник знаходився поза зоною досяжності.
07.08.2023 порушнику на адресу проживання був повторно надісланий виклик з вимогою з'явитись до ТРВ.
10.08.2023 заступником начальника ТРВ та провідним інспектором ТРВ здійснювався вихід на адресу проживання порушника про що було складено довідку про неможливість відібрати пояснення та ознайомити порушника з умовами відпрацювання суспільно-корисних робіт оскільки дверей квартири ніхто не відчинив.
11.08.2023 заступником начальника ТРВ здійснено телефонний дзвінок порушнику в ході якого стало відомо, що порушник призваний на військову службу.
На з'ясування відомостей 11.08.2023 року заступником начальника було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 запит про з'ясування факту мобілізації порушника.
30.08.2023 надійшла відповідь від ДВС з якої встановлено, що станом на 14.08.2023 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
13.09.2023 повторно скеровано запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 про з'ясування факту призову на військову службу порушника.
25.09.2023 до порушника було здійснено телефонний дзвінок однак порушник знаходився поза зоною досяжності.
03.10.2023 надійшла відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_2 з якого встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу не призивався.
04.10.2023 направлено до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області запит з метою здійснення перевірки за місцем проживання порушника.
23.10.2023 надійшли матеріали перевірки місця проживання порушника від Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області з яких встановлено, що порушник був відсутній за адресою проживання.
01.12.2023 порушнику на адресу проживання повторно направлено виклик з вимогою з'явитися до ТРВ.
09.01.2024 провідним інспектором було направлено запит до ВДВС у м. Тернополі з метою з'ясування відомостей про перетин порушником кордону та чи погашає порушник заборгованість зі сплати аліментів.
09.01.2024 провідним інспектором ТРВ було здійснено телефонний дзвінок до стягувача ОСОБА_2 в ході якого ОСОБА_2 повідомила, що порушник виїхав на постійне місце проживання до Республіки Польща.
15.02.2024 провідним інспектором було повторно направлено запит до ВДВС у м. Тернополі з метою з'ясування відомостей про перетин порушником кордону та чи погашає порушник заборгованість зі сплати аліментів.
07.03.2024 отримано відповідь від ВДВС у м. Тернополі з якої встановлено, що виконавче провадження було закінчено державним виконавцем в порядку ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку із досягненням дітьми повноліття та заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
25.03.2024 провідним інспектором ТРВ були розпочаті першочергові розшукові щаходи щодо порушника, в ході яких інформації, що мала б значення для встановлення місця перебування порушника не встановлено.
26.06.2024 направлено до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області запит з метою здійснення перевірки за місцем проживання порушника.
26.06.2024 провідним інспектором було направлено запит до ВДВС у м. Тернополі з метою з'ясування відомостей про перетин порушником кордону.
27.06.2024 було направлено до УДМС України запит з метою з'ясування відомостей про документування порушника паспортом громадянина України для виїзду закордон.
30.07.2024 на адресу ТРВ надійшли матеріали перевірки місця проживання порушника від Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області з яких встановлено, що порушник був відсутній за адресою проживання, та в ході телефонної розмови порушник повідомив, що проходить службу в ЗСУ та на даний час знаходиться на території Республіка Польща в м. Краків на лікуванні.
19.08.2024 до ТРВ надійшла відповідь від УДМС України з якої встановлено, що порушник документований паспортами громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та згідно відомостей зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 також, що порушник звертався до ДП «Документ» Філія в Польщі із заявою про оформлення паспорта громадянина України взамін втраченого паспорта серії НОМЕР_4 та із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду закордон однак станом на 22.07.2024 року вищевказаний паспорт порушником не отриманий.
19.11.2024 провідним інспектором направлено запит до ДПСУ на предмет перевірки перетину державного кордону порушником.
05.12.2024 відібрано пояснення в ОСОБА_3 яка пояснює, що є колишньою дружиною ОСОБА_1 та повідомила, що порушник в серпні 2023 року перетнув державний кордон та знаходиться на постійному місці проживання в Республіці Польща.
13.01.2025 надійшла відоповідь від ДПСУ з якої встановлено, що в період з 22.07.2024 по 29.11.2024 відомостей про перетин кордону порушником не виявлено.
10.02.2025 було розпочато першочергові розшукові заходи щодо порушника на предмет притягнення порушника до адміністративної чи кримінальної відповідальності, а також з'ясування відомостей про призов порушника до військової служби.
21.02.2025 надійшли відомості від УІАП ГУНП в Тернопільській області з яких встановлено, що порушник до кримінальної чи адміністартивної відповідальності згідно бази даних ІАС не притягався останнє адміністративне правопорушення було скоєне 10.10.2015 року.
02.04.2025 надійшла відповідь від ДПСУ з якої встановлено, що порушником в період з 31.12.2024 року по 31.03.2025 року державний кордон не перетинався.
04.04.2025 надійшла відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_4 з якої встановлено, що порушник ІНФОРМАЦІЯ_5 на військову службу не призивався.
У судове засіданні представник Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області та ОСОБА_1 не з'явилися, що не перешкоджає розгляду подання по суті.
Вивчивши матеріали подання, суд дійшов наступного висновку:
Згідно із ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно із ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно із ст. 325-1 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.325-4 КУпАП, у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом.
Встановлено, що постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.12.2022, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт строком 120 годин. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496,20 гривні.
Вказана постанова набрала законної сили 06.01.2023 та направлена для виконання до Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області, куди надійшла 27.02.2023.
Як вбачається з матеріалів подання, ОСОБА_1 на адресу проживання неодноразово надсилались виклики до Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області та вчинялися заходи для встановлення місцезнаходження боржника.
07.03.2024 отримано відповідь від ВДВС у м. Тернополі з якої встановлено, що виконавче провадження було закінчено державним виконавцем в порядку ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку із досягненням дітьми повноліття та заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
Відповідно до п.13.13 Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Мінюсту №474/5 від 19 березня 2013 року(далі - Порядок), якщо після перевірки за місцем проживання порушника встановлено, що він за цим місцем не проживає, місцеперебування його невідоме або наявні підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови.
Водночас, суд враховує, що КУпАП не містить регулювання певної частини питань, пов'язаних з примусовим виконанням постанов про накладання адміністративного стягнення, зокрема строків давності виконання судового рішення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України.
Згідно із положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У п. 3.4 і 3.6. свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа №10-рп/2011) Конституційний Суд України, аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як вже зазначалось, законодавцем залишено поза сферою правового регулювання питання щодо строків виконання постанов про накладання адміністративного стягнення, створивши тим самим ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду.
Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації №R(91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов'язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.
Особа, на яку накладено певний вид стягнення, не може перебувати в потенційному очікуванні виконання фактично покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і правопорушником відповідні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання судового рішення про накладення стягнення.
Положення КУпАП не містить поняття строків давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду, однак,гарантії Кримінального кодексу поширюються на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності, про що зазначено в рішенні Конституційний суд України від 11.10.2011 ( справа № 10-рп/2011), а тому в даному випадку можливо застосувати аналогію закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Згідно ч.3 зазначеної статті, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Відповідно до принципу верховенства права, давність виконання постанови про накладення стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, згідно норм КУпАП не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку у кримінальному праві, у якому особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вирок його не було виконано протягом 2 років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Отже, строк давності виконання постанови про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт не повинен перевищувати двох років.
Як вбачається з матеріалів справи, після перевірки за місцем проживання порушника встановлено, що він за цим місцем не проживає, місцеперебування його невідоме відтак наявні підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду про відбування суспільно корисних робіт.
При цьому, суд враховує і той факт, що згідно з наявною в справі інформацією ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ухилення від відбування суспільно корисних робіт чи до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від відбування суспільно корисних робіт не притягувався, інших правопорушень не вчинив, тобто факт його ухилення від відбування суспільно корисних робіт судом у визначений законом спосіб (ст. 62 Конституції України) не встановлений. Заборгованість по сплаті аліментів станом на 07.03.2024 погашена в повному обсязі.
Враховуючи вищевказане, суд вважає необхідним в даній справі застосувати аналогію закону, а саме норми п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, відповідно до якої особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт не виконана протягом більше 2-х років з моменту набрання законної сили з об'єктивних причин, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_1 від відбування цього адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови суду, а відтак подання органу пробації слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 298, 304 КУпАП України, ст.80 КК України, суд,-
Подання в.о. начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» про звільнення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, у зв'язку із закінчення строку давності виконання постанови суду стосовно ОСОБА_1 , - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.12.2022, у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Головуючий суддяН. Р. Кунець