13 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 716/1876/24
провадження № 61-10075ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04 березня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів та стягнення коштів,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив стягнути з відповідача на його користь:
1 400 330,17 грн, з яких: сума неповернутого банківського вкладу - 371 970 грн; інфляційні втрати - 919 145,75 грн; 3 % річних - 109 214,42 грн;
13 704,51 євро, з яких: сума неповернутого банківського вкладу - 10 594 грн;
3 % річних - 3 110,51 євро.
Заставнівський районний суд Чернівецької області рішенням від 04 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задовольнив.
Стягнув з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 1 400 330,17 грн, з яких: сума неповернутого вкладу - 371 970 грн; інфляційні втрати - 919 145,75 грн;
3 % річних - 109 214,42 грн; а також 13 704,51 євро, з яких: сума неповернутого банківського вкладу - 10 594 євро; 3 % річних - 3 100,51 євро.
Стягнув з АТ «Сенс Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 15 140 грн.
Чернівецький апеляційний суд постановою від 31 липня 2025 року рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04 березня 2025 року залишив без змін.
У серпні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
АТ «Сенс Банк» на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04 березня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 липня 2025 року.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення чи відмови
у відкритті касаційного провадження немає.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на:
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку);
пункт 4 частини четвертої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу), а саме вказує, що суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України); суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 3, 4
частини третьої статті 411 ЦПК України).
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Також до касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Клопотання мотивоване тим, що сума стягнених з державного банку коштів на користь фізичної особи є значною і у випадку ухвалення за наслідками касаційного перегляду протилежного судового рішення про відмову в задоволенні позову може бути практично неможливий та / або утруднений поворот виконання рішення суду. Тобто, у разі задоволення касаційної скарги АТ «Сенс Банк» необхідно буде докласти значних зусиль для відновлення своїх прав та повернення коштів, стягнутих у примусовому порядку на виконання оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Клопотання / заява про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови). У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
Доводи клопотання АТ «Сенс Банк» не свідчать про необхідність зупинення виконання рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області
від 04 березня 2025 року та постанови Чернівецького апеляційного суду
від 31 липня 2025 року, оскільки в обґрунтування наведених у клопотанні обставин заявник не надав доказів вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваних судових рішень, зокрема доказів відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судових рішень (копія постанови про відкриття виконавчого провадження), а відтак наразі не доведено реальність настання обставин, на які він посилається.
Ураховуючи вищевказане, у задоволенні клопотання АТ «Сенс Банк» про зупинення виконання рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04 березня 2025 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 31 липня 2025 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку необхідно відмовити.
Суд звертає увагу заявника, що у разі вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваних судових рішень, заявник не позбавлений права повторно звернутися із заявою (клопотанням) про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, з наведенням обґрунтування вищевказаними доказами.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Заставнівського районного суду Чернівецької області цивільну справу № 716/1876/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів та стягнення коштів.
Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк»
про зупинення виконання рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04 березня 2025 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 31 липня 2025 року до закінчення їх перегляду
в касаційному порядку.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк