14 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 761/10339/24
провадження № 61-15382ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_1 , про поділ майна подружжя, визнання грошових коштів об'єктом спільної сумісної власності подружжя, стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_4
до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 , про поділ майна подружжя, визнання грошових коштів об'єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошових коштів,
29 липня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , через підсистему «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою
на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року у цій справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником
не додано до касаційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, проте заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору мотивоване тим,
що майновий стан ОСОБА_4 перешкоджає сплаті такої значної суми судового збору в повному обсязі, оскільки він є пенсіонером та відповідно отримує лише пенсійні виплати. Будь-якого доходу/виплат, окрім пенсійних та соціальних,
він не отримує. Крім того вказує, що все рухоме та нерухоме його майно
є спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_5 та від 2020 року перебуває в процесі поділу майна подружжя у справі № 367/754/20,
що розглядається Ірпінським міським судом Київської області за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. Фактично все майно, що є спільною сумісною власністю, оформлено на ОСОБА_3 та наразі арештовано, а отже не може бути реалізовано. Тобто він залишений з єдиним джерелом доходу - пенсією.
Зазначає, що його річний дохід за 2024 рік становить 234 504,72 грн,
що підтверджується довідкою про доходи № 5037 5187 9900 9022, яка сформована на офіційному сайті Пенсійного фонду України та видана пенсіонеру ОСОБА_4 . При цьому, 5 % розміру річного його доходу за попередній календарний рік становить 11 725,23 грн. Відтак, судовий збір, який повинен він сплатити
за подання касаційної скарги в три рази перевищує 5 відсотків розміру річного його доходу за попередній календарний рік.
Тому вважає, що наявні обставини не дозволяють йому оплатити судовий збір
у розмірі 30 280, 00 грн, оскільки така сума судового збору перевищує 5 % розміру його річного доходу за попередній 2024 рік та є непомірною для нього.
Клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом,
але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених
у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи,
або звільнити від їх сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком
до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком
до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої
чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати
на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 906/308/20 (провадження № 12-58гс23) зробила висновок з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» про те, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення
чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5,
або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом,
а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, апенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення
у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Представником заявника не надано суду касаційної інстанції доказів
на підтвердження реального майнового стану ОСОБА_1 (наявність рухомого
і нерухомого майна, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором, а зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, зокрема довідка Пенсійного Фонду України за період з січня 2024 року до грудня 2024 року, не характеризують у повній мірі майновий стан заявника.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану
за своїм внутрішнім переконанням.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать
про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Ураховуючи те, що представником заявника не надано належних доказів
на підтвердження реального майнового стану ОСОБА_1 , тому підстави для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 3 028,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою
до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову,
але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється
у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
За частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні
до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті,
в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання касаційної скарги загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 24 224,00 грн (3 028 х 5 х 200% х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ,
що свідчить про його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 03 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк