Справа № 513/873/25
Провадження № 3/513/576/25
Саратський районний суд Одеської області
14 серпня 2025 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.173-2 КУпАП, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чабанівка Ужгородського району Закарпатської області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом в/ч НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 04 травня 2023 року органом 5144, РНОКПП НОМЕР_3 , -
02 липня 2025 року о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічного характеру, а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, завдаючи шкоди психологічному здоров'ю останньої, чим порушив Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за ознакою повторності.
Згідно з постановою Саратського районного суду Одеської області від 28 квітня 2025 року справа № 513/531/25, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумі доходів громадян, що становить 1 020,00 грн (одна тисяча двадцять гривень 00 к.).
ОСОБА_1 , будучи повідомленим завчасно, у судове засідання з'явився. Зі складеними з приводу виявленого адміністративного правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення порушник ознайомлюватися відмовився, йому було роз'яснено права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що зроблено відповідну відмітку. ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - від підпису відмовився.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1 при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, не з'явився у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП домашнім насильством визначається насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 013565 від 02 липня 2025 року, якими зафіксовано факти правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, зауважень щодо викладених у ньому обставин правопорушник не зазначив, від підпису відмовився;
- рапортом про надходження повідомлення зі служби 102 про те, що 02 липня 2025 року о 20 годині 27 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо співмешканки ОСОБА_2 ;
- заявою ОСОБА_2 від 02 липня 2025 року про притягнення до відповідальності її співмешканця ОСОБА_1 , який на її виражався нецензурною лайкою, чим спричинив психологічне насильство;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , від 02 липня 2025 року, згідно з якими близько 02 липня 2025 року співмешканець ОСОБА_1 , який перебував у п'яному вигляді та почав висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою та погрожував розправою. Після чого остання викликала поліцію. Тілесних ушкоджень їм не спричинено;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02 липня 2025 року, якими останній пояснив, що 02 липня 2025 року вдома вживав алкогольні напої та з приводу чого в нього з співмешканкою ОСОБА_2 зав'язалась сварка в ході якої ОСОБА_1 , ображати її грубою нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 02 липня 2025 року із встановленням термінового заборонного припису стосовно кривдника № АА 262062 від 02 липня 2025 року;
- копія постанови Саратського районного суду Одеської області від 28 квітня 2025 року по справі № 513/531/25, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумі доходів громадян, що становить 1 020,00 грн (одна тисяча двадцять гривень 00 к.).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Частина 3 вказаної статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою або другою цієї статті, за яке особу було вже піддано адміністративному стягненню.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 173- 2 КУпАП, повторно вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень та його особу, оскільки обставин, що обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення, яке б відповідало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою його визнано винуватим, обравши його у вигляді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 190,00 грн.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01 січня 2025 року складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 190,00 (тисячу сто дев'яносто) гривень 00 копійок.
Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок №UA978999980313030106000015722, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК в Одеській області/смт Сарата/21081100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.
Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок. Судовий збір перераховувати на рахунку №UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя В. С. Миргород