Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/3235/21
Провадження № 1-кп/490/46/2025
29 квітня 2025 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
його захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12020150020003432 про обвинувачення
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Вознесенську Миколаївської області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 187 Кримінального Кодексу України, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
І……Під час судового засідання 29 квітня 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що у зв'язку з переведенням його до іншої лікарні він не має у своєму розпорядженні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, з огляду на що не може брати участь у судовому засіданні.
ІІ……Окрім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку застосування відносно обвинуваченого раніше обраного запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги (наразі - до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України»)
1. В обґрунтування послався про те, що ризики та обставини, які були враховані під час обрання цього запобіжного заходу, наразі не усунуті та не зменшились.
2. Обвинувачений та його захисник під час судового розгляду кримінального провадження проти задоволення цього клопотання прокурора не заперечували.
Встановлені судом обставин із посиланням на докази
1. Органами досудового розслідування, зокрема, ОСОБА_4 , обвинувачуються у вчиненні злочину за таких обставин
09.12.2020 непрацюючі мешканці м. Миколаєва ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , які не мали законного джерела прибутку, вирішили зайнятись злочинною діяльністю, пов'язаною із скоєнням розбійного нападу на ОСОБА_9 .
09 грудня 2020 року приблизно о 19 годині, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету скоєння розбійсного нападу, увійшли до будинку АДРЕСА_2 .
Знаходячись у приміщенні будинку за вказаною адресою, ОСОБА_4 почав наносити удари в область життєво важливих органів - обличчя та голови ОСОБА_9 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді ран в лобній ділянці та в ділянці лівої щоки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я (кожне), при цьому заволодів грошовими коштами в сумі 600 гривень, які знаходились у внутрішній кишені куртки останнього. В цей час ОСОБА_7 поклав до заздалегідь підготовленого рюкзаку речі, а саме побутові прилади. Після чого ОСОБА_8 , з метою подолання опору, почав наносити удари ОСОБА_10 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови та правої щоки, які відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень (кожне), при цьому демонстрував ніж, яким погрожував нанести удар та в подальшому штовхнув її в ванну кімнату, тим самим обмеживши волю до спротиву та пересівання по приміщенню кімнати, де почав наносити удари рукою по обличчю.
Після чого, утримуюи викрадене (грошові кошти в сумі 600 гривень та майно, а саме праску вартістю 99,50 грн., продовжувач марки “Legrand EG00755» довжиною 5 м. вартістю 93,33 грн., продовжувач на три розетки з написом “250 В» довжиною 1,48 м вартістю 50,00 грн., продовжувач без марки з написом “1 р 60 к» довжиною 3 м вартістю 86,67 грн., продовжувач марки “Alfa» довжиною 3 м. вартістю 86,67 грн., телевізійну антену вартістю 59,85 грн., зарядний пристрій “Xiaomi» моделі “MDY-09-EW» вартістю 125,00 грн., алюмінієву сковорідку вартістю 170,00 грн., алюмінієву підставу вартістю 100,00 грн., приймач для прийому телеканалів “World Vision T62D», вартістю 173,33 грн.) при собі ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, чим спричинили потерпілому майнову шкоду на загальну суму 1.644,35 грн., однак розпорядитись на власний розсуд не встигли так як були затримані громадянами та співробітниками поліції.
Вказані дії ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 3 статті 187 Кримінального Кодексу України - як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням в житло.
2. Питання про застосування запобіжних заходів відносно обвинуваченого вирішувалось таким чином.
2.1. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_11 від 11 грудня 2020 року відносно ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04 лютого 2021 року включно.
2.2. Подальшими ухвалами слідчих суддів Центрального районного суду міста Миколаєва та Центрального районного суду міста Миколаєва строк тримання ОСОБА_4 продовжувався неодноразово, востаннє - ухвалою від 21 лютого 2024 року - до 21 квітня 2024 року включно.
2.3. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 червня 2024 року обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід був зміненим на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги (до відділення з посиленим наглядом відділу спеціалізованої психіатричної допомоги комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради /Миколаївська область, Миколаївський район, с. Сапетня, вул. Сєвєрна, 14/)
У зв'язку із реорганізацією закладів з надання психіатричної допомоги наразі ОСОБА_4 у зв'язку із застосуванням до нього запобіжного заходу перебуває у Дніпровській філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України»
2.4. Строк застосування цього запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 судом встановлювався та продовжувався неодноразово; наразі цей строк встановлений - до 06 травня 2025 року.
2.5. Під час обрання цього запобіжного заходу суд виходив з того, що на момент розгляду цього кримінального провадження ОСОБА_4 є неосудним та своїми діями може заподіяти шкоду себе та оточуючим.
3. Розгляд цієї справи у Центральному районному суді міста Миколаєва відбувався таким чином.
3.1. Наразі судом досліджені усі наявні в розпорядження сторін докази.
3.2. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 25 січня 2023 року у справі призначена судово-психіатрична експертиза.
Відповідно до висновку судової психіатричної експертизи № 311 від 15 березня 2024 року ОСОБА_4 :
-на момент вчинення злочину - страждав на психічний розлад внаслідок органічного ушкодження головного мозку, проте - міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто - був осудним;
-на момент проведення експертного дослідження - страждає на психічний розлад внаслідок органічного ушкодження головного мозку та не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, отже - є неосудним.
3.3. Будучи допитаним у суді, експерт, який проводив дослідження, за наслідками якого був складений згаданий висновок - ОСОБА_12 - вказаний висновок підтримав.
Пояснив, що психічний розлад в ОСОБА_4 є викликаним зовнішнім впливом на його соматичну систему, з огляду на що - ніколи не був та й на теперішній час не є незворотнім.
Спираючись про таке, припустив, що на теперішній час ОСОБА_4 після лікування відновив здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, з огляду на що - відновив осудність. Спираючись про таке, вважав за доцільне провести у справі нову судово-психіатричну експертизу з метою вирішення питання про осудність ОСОБА_4 на теперішній час.
3.4. Після отримання цього висновку прокурором в порядку статті 362 Кримінального Процесуального Кодексу України подане клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 замість покарання примусових заходів медичного характеру.
3.5. Обвинувачений пояснив, що копія цього клопотання наразі в його розпорядженні є відсутньою, з огляду на що він наразі не може ефективно брати участь у судовому розгляді.
4. Відомості про те, що наразі стан здоров'я ОСОБА_4 істотно покращився та він в подальшому не потребує лікування, матеріали кримінального провадження не містять.
5. Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), від 07 листопада 2022 року № 757/2022 (затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738 - ІХ), від 06 лютого 2023 року № 58/2023 (затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ), від 01 травня 2023 року (затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ), від 26 липня 2023 року № 451/2023 (затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ), від 06 листопада 2023 року № 734/2023 (затвердженим Законом України від 07 листопада 2023 року № 3429-IX), від 05 лютого 2024 року № 49/2024 (затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ), від 06 травня 2024 року № 271/2024 (затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-ІХ), від 23 липня 2024 року № 469/2024 (затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ), від 28 жовтня 2024 року (затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ), від 14 січня 2025 року № 26/2025 (затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-ІХ)/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.
Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
Щодо подальшого руху кримінального провадження
1. Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, суд, керуючись загальними засадами кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, застосовує, зокрема, процесуальний закон, що регулює аналогічні правовідносини.
2. Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію щодо визначення подібності правовідносин, визначивши, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). /пункт 32 постанови від 27.03.2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 року у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 року у справі № 910/24257/16.
3. Відповідно до статті 338 Кримінального Процесуального Кодексу України
Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.
/частина 2/
…
Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.
/частина 4/
Щодо запобіжного заходу, який має бути застосованим відносно обвинуваченого
І......Відповідно до частини 1 статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.
При цьому відповідно до частини 3 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має переконатись, що жоден більш м'який, ніж запропонований слідчим, запобіжний захід не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
ІІ……Відповідно до частини 3 статті 19 Кримінального Кодексу України
Не підлягає покаранню особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.
Відповідно до статті 508 Кримінального Процесуального Кодексу України
До особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
1)передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом;
2)поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
/частина 1/
Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
/частина 2/
IІІ…...Відповідно до приписів статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права
1. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, які:
1)можна перевірити у судовому розгляді;
2)спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.
Сумлінність під час висунення підозри означає, зокрема, що дії, спрямовані на отримання відомостей про вчинення кримінального правопорушення, мають бути вчинені у точній відповідності із приписами діючого законодавства.
Ретельність під час висунення підозри полягає зокрема, у тому, що під час висунення підозри органи досудового розслідування мають діяти з урахуванням усіх дрібниць.
2. У рішенні від 19 березня 2024 року у справі «Parildak v. Turkey»1 Європейський Суд з Прав Людини, ґрунтуючись на своїй попередній практиці, виснував таке
Стаття 5 Конвенції гарантує фундаментальне право на свободу та безпеку. Це право має велике значення в «демократичному суспільстві» за духом Конвенції.
Кожен має право на захист цього права, тобто - не бути та не залишатись позбавленим свободи інакше, як відповідно до вимог пункту 1 статті 5. Перелік виключень, наведений у пункті 1 статті 5, є виключним та лише його вузьке тлумачення відповідає меті та завданням цього положення, гарантуючи, що ніхто не буде свавільно позбавленим волі.
Підпункт (с) пункту 1 статті 5 не вимагає, щоб слідчі органи зібрали достатні докази для висунення обвинувачення ані - під час арешту, ані - під час утримання під вартою в поліції. Метою допиту при затриманні відповідно до цього пункту є завершення розслідування шляхом підтвердження чи виключення конкретних підозр, що обґрунтовували арешт. отже, факти що є підставами для підозри, не мають бути того ж рівня, що ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку та навіть - для висунення обвинувачення
Менше з тим, «правдоподібність» підозр, якими має бути обґрунтований арешт, являє собою суттєвий елемент захисту, передбачений статтею 5 § 1 (с) Конвенції від свавільного позбавлення волі. Ось чому самої по собі «добросовісної» підозри недостатньо.
Слова «правдоподібні підстави» означають, що повинні існувати факти чи інформація, здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення. Те, що є «правдоподібним», залежить від сукупності обставин. … Таким чином, уряд-відповідач зобов'язаний повідомити Суду принаймні певні факти чи інформацію, здатну переконати його в тому, що існували вірогідні підстави підозрювати заарештовану особу у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін «правдоподібність» також стосується порогу, якого має досягти підозра, щоби переконати об'єктивного спостерігача в правдоподібності звинувачень. Як правило, проблеми в цій сфері виникають на рівні фактів. Додатково до фактичного аспекту існування «імовірних підстав для підозри» у значенні статті 5 § 1 c) вимагає, щоб факти, на які посилаються, могли обґрунтовано вважатися такими, що підпадають під дію одного з розділів Кримінального кодексу, який стосується кримінальної поведінки. Таким чином, вочевидь не може бути «розумної підозри», якщо дії або факти, висунуті затриманому, не утворювали складу злочину в момент їх вчинення.
/пункти 55 - 62/
3. У пункті 48 рішення у справі "Чеботарь проти Молдови" Європейський Суд з Прав Людини зазначив таке.
"Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання
При цьому у тому ж пункті Суд, посилаючись на свою прецедентну практику зазначає, що самого факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Словосполучення "обґрунтована підозра" означає наявність фактів або інформації, що здатні переконати об'єктивного спостерігача, що особо, можливо, вчинила злочин.
Щодо організації наступного судового засідання.
Відповідно до статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України
Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;
…
4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;
5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
/частина 1/
Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
/частина 2/
Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені цим Кодексом.
/частина 3/
…
Суд може постановити ухвалу про участь учасника кримінального провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду…
Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов'язаний вручити такій особі пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.
/частина 7/
…
Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені абзацом другим частини сьомої цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.
Особа, яка тримається в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні такої установи за допомогою її технічних засобів та з використанням власного кваліфікованого електронного підпису.
У разі відсутності власного кваліфікованого електронного підпису участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції здійснюється з використанням електронного кабінету установи або кабінету її службової особи.
Технічну можливість участі у відеоконференції, належну якість зображення та звуку, інформаційну безпеку тощо забезпечує така установа.
/частина 9/
Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігаються в матеріалах кримінального провадження в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
/частина 10/
…
Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
/частина 12/
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Під час вирішення питання про подальший рух кримінального провадження
1. Відносини, що виникли під час здійснення кримінального провадження та ті, що врегульовані у статті 338 Кримінального Процесуального Кодексу України, є повністю подібними, адже в обставинах цього кримінального провадження клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру за своєю суттю є тим самим, що зміна обвинувачення у кримінальних провадженнях, що розглядаються у загальному порядку.
2. При цьому наразі в обвинуваченого копія відповідного клопотання є відсутньою; причини такого /зміна місця перебування/, з огляду на стан здоров'я обвинуваченого, неможливо не визнати поважними.
3. Відповідно ж до щойно процитованих приписів статті 338 Кримінального Процесуального Кодексу України за таких обставин подальший розгляд кримінального провадження не є можливим; у судовому засіданні слід оголосити перерву та надати обвинуваченому час для підготовки позиції у справі.
4. Далі, суд має визначити дату та час наступного судового засідання.
З урахуванням навантаження суду та учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне оголосити перерву до 30 травня 2025 року до 11:30 години
Отже, у судовому засіданні слід оголосити перерву до 30 травня 2025 року до 11-30 години.
Під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим.
1. Оскільки ж по справі триває судовий розгляд, доведеність висунутої ОСОБА_4 підозри не перевіряється, а встановлення його вини/невинуватості можливо лише під час ухвалення вироку по суті пред'явленого обвинувачення.
Метою ж застосування запобіжних заходів наразі є забезпечення можливості подальшого розслідування кримінальної справи, яке /подальше розслідування/ повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
2. При цьому суд відзначає, що відомостей, здатних породити сумніви у «правдоподібності» версії, викладеної в обвинувальному акті, на теперішній час матеріали кримінального провадження не містять.
З огляду на таке суд вважає, що в обставинах цього кримінального провадження наявні необхідні передумови для обрання запобіжного заходу.
Щодо заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого
1. Наразі матеріалами кримінального провадження встановлений факт психічної хвороби ОСОБА_4 ; наведений вище висновок експерта доводить, що відносно нього передбачається застосування примусових заходів виховного характеру.
2. При цьому матеріали кримінального провадження наразі не містять відомостей про те, що стан його здоров'я наразі покращився такою мірою, що він втратив небезпеку для себе та оточуючих.
3. Суд також відзначає, що особи, яким ОСОБА_4 міг би бути переданим під опіку, є відсутніми.
За такого підстави для зміни обраного відносно ОСОБА_4 запобіжний заходу наразі є відсутніми.
Щодо строку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .
Діюче кримінально-процесуальне законодавство не містить будь-яких обмежень щодо строку застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги.
У клопотанні прокурора такі строки також не визначені.
З огляду на ці обставини суд вважає, що такий строк має бути домірним строку, що є необхідним для вчинення процесуальних дій в зв'язку з судовим розглядом цього кримінального провадження.
З огляду на таке суд вважає, що строк застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 наразі має становити 6 (шість) місяців.
Отже клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Під час вирішення питання про організацію наступного судового засідання.
Обвинувачений наразі постійно перебуває у закладі з надання психіатричної допомоги, який знаходиться за межами міста Миколаєва.
З огляду на таке на підставі статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України його участь у судовому засіданні слід забезпечити в режимі відеоконференції.
Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -
І……У судовому засіданні з розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 187 Кримінального Кодексу України - оголосити перерву до 30 травня 2025 року до 11:30 години.
ІІ……Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги (до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України») до 29 жовтня 2025 року включно.
ІІІ……Забезпечити участь ОСОБА_6 у цьому судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Доручити адміністрації Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» забезпечити 30 травня 2025 року об 11-00 годині участь ОСОБА_6 у судовому засіданні у режимі відео конференції, а також виконати дії, передбачені частиною 1 статті 345 КПК України
Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.
Головуючий суддя = ОСОБА_13 =
1 - https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22sort%22:[%22kpdate%20Descending%22],%22itemid%22:[%22001-231602%22]}