Справа № 496/4095/24
Провадження № 2/496/455/25
06 серпня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
позивачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до
відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,
вимоги позивачки: про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей,
відповідач - повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи в судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив,
І. Виклад позиції позивачки та заперечень відповідача.
1. 20.06.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивачки додаткові витрати на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина, ОСОБА_4 , малолітнього, ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі усіх витрат, а саме 99032,61 гривні та покласти на нього витрати по сплаті судового збору.
2. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 19.11.2005 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу є діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спільне життя між сторонами не склалося та вони проживають окремо. Діти проживають разом з позивачкою та знаходяться на повному її утримані. 20.07.2022 року Біляївським районним судом Одеської області по справі № 496/1327/22 ухвалено рішення, яким стягнено щомісяця з відповідача по даній справі на користь позивачки по даній справі, аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Витрати на дітей значно зросли, оскільки вони мають важкі захворювання, а саме донька - сахарний діабет І типу, а син - ожиріння змішаного генезу, прогресуючий перебіг. Корелятивний гіпоганадизм. Відповідач добровільно надавати додаткові кошти на утримання дітей окрім аліментів не бажає. У зв'язку з вищевикладеним позивачка звернула до суду з вказаним позовом.
3. Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив, але 26.02.2025 року на адресу суду, через канцелярію, надійшли письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є повнолітньою особою. Також звертає увагу суду на те, що мінімальний розмір аліментів на дитину у віці до 18 років, станом на 2025 рік, визначений у розмірі 1598,00 гривень. В свою чергу відповідач сплачує щомісячно майже 11000,00 гривень, що, на його думку, є достатнім для утримання дитини. Також зазначає, що позивачкою подано копії медичних документів, які, на переконання відповідача, не можуть підтверджувати визначені законом особливі обставини, що надають позивачці право на отримання додаткових витрат на дітей. З наданих доказів (фіскальній чек, нефіскальний чек, квитанція) неможливо встановити відповідність між фактично придбаними товарами/послугами та їх призначення лікарем. Разом з тим позивачкою не доведена спроможність відповідача нести додаткові витрати на дітей з урахуванням того, що їх повинні нести обоє батьків, але позивачка просить суд покласти цей обов'язок лише на відповідача. (а.с. 51-54)
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
4. 01.04.2025 року на адресу суду від позивачки надійшла заява про відкладення судового засідання з метою подання заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 60), але станом на день ухвалення рішення жодних дій зі сторони позивачки щодо збільшення позовних вимог вчинено не було.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2024 року, цивільну справу № 496/4095/24 передано головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П. (а.с. 38)
6. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
7. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 21.10.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 41-42)
8. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
9. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
10. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
11. Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , повнолітньої (на момент ухвалення рішення), ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 02.08.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції Одеської області, а/з № 120. (а.с. 8)
12. Батьками ОСОБА_4 , малолітнього, ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією ПОВТОРНОГО Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 23.03.2022 року Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а/з № 728. (а.с. 9)
13. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю з дитинства та отримувала державну соціальну допомогу з 17.06.2013 року по 27.07.2024 року в розмірі 1717,40 гривень, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_5 . (а.с. 10)
14. 20.07.2022 року Біляївським районним судом Одеської області по справі № 496/1327/22 видано Судовий наказ яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (а.с. 11)
15. З копії корінця медичного висновку № 47 про дитину - інваліда віком до 18 років, виданого 17.06.2013 року КЗ «Біляївська ЦРЛ», вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має захворювання - цукровий діабет 1 типу, тяжка форма. Дійсний до 27.07.2024 року. Дата переогляду 27.06.2024 року. (а.с. 12)
16. На підтвердження понесених позивачкою витрат на лікування дітей, до матеріалів справи долучено копії: ультразвукового дослідження № 3417 від 18.12.2023 року (а.с. 13, 14), ультразвукового дослідження № 3469 від 18.12.2023 року (а.с. 15, 16), довідок (а.с. 20), чеків (а.с. 21-36)
17. З копії виписки з історії хвороби № 9325, вбачається, що ОСОБА_2 поступила для планового обстеження та корекції інсулінотерапії в КНП «ООДКЛ» ООР. Дата госпіталізації - 13.12.2023 року. Дата виписки - 18.12.2023 року. Призначено лікування, зокрема, медичними препаратами: «Новорапід», «Берлітіон», «Нейробіон», «Рібоксин», «Актовегін». (а.с. 17)
18. З копії виписки з історії хвороби № 9326, вбачається, що ОСОБА_2 поступив для планового обстеження в КНП «ООДКЛ» ООР. Дата госпіталізації - 13.12.2023 року. Дата виписки - 18.12.2023 року. Призначено лікування, зокрема, медичними препаратами: «Артіхол», «Цефамадар». (а.с. 18)
19. З копії виписки з історії хвороби № 6084, вбачається, що ОСОБА_2 поступив зі скаргою на надлишкову вагу, затримку статевого розвитку. Дата госпіталізації - 14.08.2023 року. Дата виписки - 18.08.2023 року. Призначено лікування, зокрема, медичними препаратами: «Паста Лассара», «Цефамадар», «Артіхол», «Хоріонічний гонадотропін». (а.с. 19, 37)
20. Згідно копії Довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів та Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданих 01.12.2024 року Біляївським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у ОСОБА_2 , в рамках виконавчого провадження № 69736189, відкритого 29.08.2022 року про примусове виконання судового наказу № 496/1327/22, виданого 23.08.2022 року, заборгованість зі сплати аліментів відсутня. (а.с. 55, 56)
V. Оцінка Суду.
21. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
22. У відповідності до ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
23. Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
24. Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
25. Статтею 6 Сімейного кодексу України (надалі СК України) закріплено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
26. На день розгляду справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , досягла повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), тому не є дитиною в розумінні ст. 6 СК України. Разом з тим, на момент виникнення спірних правовідносин вона була неповнолітньою, тому суд, при надані оцінки правовідносинам, які виникли між сторонами, буде виходити з того, що кошти, які позивачка просить стягнути з відповідача, є коштами на утримання неповнолітньої та малолітньої дітей.
27. Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
28. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
29. За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
30. Частинами 1-3 ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
31. Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо) можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
32. Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
33. Згідно ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
34. Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу (не сезонну та/або ГРВІ). Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
35. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17.05.2018 року у справі № 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18), в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року в справі № 201/15248/16-ц.
36. Аналіз положень ст. 185 СК України дає підстави для висновку про те, що при вирішенні вимог про участь одного з батьків у додаткових витратах на дитину суд має встановити реальне існування особливих обставин, які викликають необхідність таких витрат, а також розмір останніх. Лише при наявності цих умов і їх встановленні можливе ухвалення рішення про стягнення таких витрат в конкретній сумі.
37. Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
38. Верховний Суд у постанові від 14.01.2019 винесеній у справі № 751/4312/16-ц зауважив, що до таких особливих обставин закон відносить, зокрема, випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат у зв'язку розвитком її здібностей, її хворобою, каліцтвом тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
39. У Постанові ВСУ від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17, висловив позицію, що, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення.
40. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
41. Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі.
42. Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.
43. Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами. При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.
44. Верховний Суд в постановах від 30 січня 2019 року (справа № 205/4622/16-ц), від 10 січня 2019 року (справа № 369/11745/16-ц) не відносяться до додаткових витрат наступні: витрати одного з батьків на відвідування дитиною спортивної секції та дитячого гуртка, витрати з придбання канцелярських товарів, одягу та взуття, витрати позивача на літній відпочинок за умови, якщо місце відпочинку дитини обиралось позивачем на власний розсуд, без узгодження з відповідачем, витрати на відвідування дитиною приватного дитячого садка.
45. Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами наприклад: витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. Тобто, не тільки факт понесення додаткових витрат на дитину має бути документально підтверджений, а й необхідність у них, а також має прослідковуватись причинно-наслідковий зв'язок між доказами понесених витрат.
46. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
47. Так, суд критично ставиться до поданих позивачем доказів, а саме плану лікування, нефіскального чеку, рахунків з ТОВ «ПРОФІДЕНТ ДЖУНІОР», оскільки ці витрати не є додатковими витратами, так як вищенаведені норми закону чітко встановлюють, що підставою для стягнення таких витрат є каліцтво дитини, або тяжка хвороба. Такі витрати були самостійним рішенням позивачки, яка не була позбавлена можливості проведення обстеження, діагностики та лікування дитини у державних чи комунальних закладах охорони здоров'я. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений в постанові від 29.04.2022 року по справі № 761/27222/20. Окрім того не надано документальних доказів на підтвердження необхідності у відвідуванні цього закладу дитиною у розумінні ст. 185 СК України та що отримання дитиною послуг в цьому закладі викликане особливими обставинами.
48. Окрім цього суд погоджується з доводами відповідача та також критично ставиться до вимог позивачки про стягнення з відповідача додаткових витрат на дітей у розмірі 6306,00 гривень на підтвердження несення яких до матеріалів справи долучено копію квитанції № 3581721975 від 03.09.2023 року (а.с. 29, 36), так як у вказаному документі платником зазначена стороння особа.
49. Також 13.12.2023 року та 14.08.2023 року позивачка зверталася до КНП «ООДКЛ» ООР з питання планового обстеження та корекції інсулінотерапії для доньки, а також зі скаргами на надлишкову вагу, затримку статевого розвитку та планового обстеження для сина. За результатами госпіталізації рекомендовано лікування.
50. За призначенням лікаря позивачкою були придбані ліки на 8227,96 гривень, що підтверджується копіями чеку № 19739 від 03.09.2023 року (а.с. 21), № 47496 від 13.12.2023 року, № (нечитабельний) від 15.12.2023 року, № 47169 від 20.12.2023 року, № (не читабельний) від 22.12.2023 року (а.с. 23), № 42879 від 16.08.2023 року (а.с. 26)
51. При цьому суд не приймає до уваги копії чеку № 59301 від 16.05.2024 року, № (нечитабельний) від 12.02.2024 року з призначенням (нечитабельне), № 63528 від 16.05.2024 року, № 395 від 03.02.2024 року з призначенням (не відоме), № 1582 від 16.05.2024 року (а.с. 21), № б/н від 01.11.2023 року, № (нечитабельний) від 24.11.2023 року з призначенням (не читабельне), № б/н від (нечитабельне) з призначенням (не читабельне), № 110751 від 15.01.2024 року, № (нечитабельний) від 05.02.2024 року (а.с. 22), №№ (нечитабельні) від (нечитабельне) з призначенням (нечитабельне) (а.с. 23), № (нечитабельний) від 03.02.2024 року, № (нечитабельний) від 09.02.2024 року, № 51776 від 10.02.2024 року, № 110124 від 21.02.2024 року, № (нечитабельний) від 29.02.2024 року, № 7189 від 06.02.2024 року (а.с. 24), №№№ (нечитабельний) від (нечитабельне) з призначенням (нечитабельне), № 42914 від 31.10.2023 року, № 65348 від 31.10.2023 року, № (нечитабельний) від 03.02.2024 року (а.с. 25), №№№№ (нечитабельні) від (нечитабельне) з призначенням (нечитабельне), № 42945 від 26.08.2023 року, рахунок № 1000066808441 від 17.08.2023 року, рахунок № 1000066772827 від 16.08.2023 року, оскільки суд позбавлений можливості надати належної оцінки доказам, які є нечитабельними, а також в матеріалах справи відсутні докази, що зазначені витрати понесені у зв'язку із лікуванням дітей, а саме відсутні історії хвороби дитини, призначення лікарів саме вказаних ліків.
52. Таким чином, суд вважає, що позивачкою підтверджені додаткові витрати на утримання дітей на загальну суму 8227,96 гривень, які складаються з: чек № 19739 від 03.09.2023 р. - 728,90 грн. (а.с. 21), чек № 47496 від 13.12.2023 р. - 599,90 грн, чек № (нечитабельний) від 15.12.2023 р. - 822,10 грн., чек № (нечитабельний) від 20.12.2023 р. - 2637,40 грн., чек № (нечитабельний) від (нечитабельне) - 1924,56 грн. (а.с. 23), чек № 42879 від 16.08.2023 р. - 484,90 грн. (а.с. 26), фіскальний чек № 0000042823 від 01.11.2023 р - 1030,20 грн. (а.с. 28).
53. Вказані витрати суд відносить до особливих обставин, оскільки вони об'єктивно пов'язані з особливостями стану здоров'я дітей, а тому є додатковими в розумінні ст. 185 СК України.
54. Згідно зі ст. 141СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
55. У постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
56. Відповідач є працездатним, доказів неможливості надавати матеріальну допомогу із об'єктивних, незалежних від нього причин, суду не надав, тому має матеріальну можливість приймати участь у наданні додаткової матеріальної допомоги на утримання дітей.
57. Виходячи з вищевикладеного, з відповідача підлягають стягненню половина понесених позивачкою додаткових витрат, що становить 4113,98 гривень.
58. За приписами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами.
59. Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
60. Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
61. Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
62. Отже, у зв'язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір на користь держави частково компенсується за рахунок відповідача.
63. З урахуванням ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 50,32 гривень. Як вбачається з вимог зазначених в позовній заяві, позивачка просила стягнути з відповідача 99030,61 гривень додаткових витрат на дитину, а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача підлягає відшкодування сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 50,32 гривень (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 4113,98 грн. ? 1211,20 грн. ? 99030,61 грн.). При цьому суд враховує роз'яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Керуючись ст. 51 Конституцією України, ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263, 265, 268, ЦПК України, ст.ст. 141, 180-182, 184, 185, 191 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , половину вартості додаткових витрат на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що становить 4113,98 гривень (чотири тисячі сто тринадцять гривень 98 копійок).
3. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 50,32 гривень.
4. В іншій частині позов залишити без задоволення.
5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
6. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
7. Повний текст рішення складено 14.08.2025 року.
Суддя О.П. Портна