Справа № 172/1695/24
Провадження № 2/172/747/24
14.08.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі:
секретаря судового засідання Глушко О.М.
представника позивача Іваницьких Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що банк запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
07.01.2021 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank - сервіс банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфонза допомогою мобільного додатку. Надалі відповідач, пройшовши реєстрацію та надавши пакет документів підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг з метою отримання цих послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Банком на підставі договору відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом в розмірі 8000,00 грн. і відповідачу надано у користування кредитну картку. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором, а також сплатити відсотки за користування кредитом, комісії, пеню на умовах, передбачених договором.
Кредитор свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу, кредит у сумі визначеній у договорі. Однак останній, на порушення умов договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 11.07.2024 року утворилася загальна заборгованість за наданим кредитом в сумі 10175,70 грн., що складає тіло кредиту. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати у справі.
Ухвалою судді від 22.10.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. У подальшому судом визнано явку представника позивача у судове засідання обов'язковою.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Пояснила, що банк надав фактично відповідачу 8000 гривень кредитних коштів, які той міг витрачати на власний розсуд з обов'язком повернути протягом пільгового періоду. Однак в разі не повернення протягом 90 днів на залишок заборгованості нараховуються відсотки, а у випадку відсутності власних коштів для погашення нарахованих відсотків банк надає кредит для їх сплати та включає цю суму до загальної заборгованості як тіло кредиту. Такі дії передбачені договором кредиту. Таким чином, виходячи з виписки руху коштів по картці, яка надана позивачем, відповідач фактично використав 5203,70 грн. з наданого кредитного ліміту у розмірі 8000 грн. Тому різниця між сумою стягнення та використаною сумою (5203,70 грн.) і є нараховані проценти на сплату яких не було достатньо власних коштів на карті у зв'язку з чим вони зараховані до тіла кредиту. Включення до тіла кредиту судових витрат у сумі 3028 грн. не може пояснити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Вислухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписано анкету-заяву від 07.00.2021 року, згідно з якою відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що дана анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови.
До договору банком долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, а також умови та правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів моно банк і універсал банк, які не підписані відповідачем, а тому не можуть вважатися частиною кредитного договору.
Згідно з наданого банком розрахунку заборгованості за договором станом на 11.07.2024 року заборгованість складає 10175,70 грн., яка складається: із заборгованості за загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 10175,70 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторін.
Згідно з вимогами статей 1054, 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Як видно з матеріалів справи, у анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, що складають договір про надання банківських послуг.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредитні ресурси в повному обсязі.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 07.01.2021 року, посилався на Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів, затверджених протоколом правління банку № 49 від 30.11.2022 року, що набуває чинності з 01.12.2022, як невід'ємну частину кредитного договору.
Умовами та правилами обслуговування АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів, затверджених протоколом правління банку № 49 від 30.11.2022 року, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: порядок нарахування процентів та їх розміри, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила обслуговування, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин, тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування фізичних осіб, надані банком Умови не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Суд зазначає, що Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», затверджені протоколом правління банку № 49 від 30.11.2022 року, які містяться у матеріалах справи, не містить підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 7 січня 2021 року, шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді плату за користування кредитними коштами, яка встановлена у формі сплати процентів, комісії, а також неустойку у вигляді пені. Крім того Умови та правила затверджені значно пізніше ніж укладений договір з відповідачем, а позивач не просить стягнути всі складові заборгованості, а лише тіло кредиту.
Необхідно також зауважити, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 7 січня 2021 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним), строку дії кредитного договору.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Із долученого до справи руху грошових коштів по картці від 20.06.2025 року встановлено, що підтверджено представником позивача у судовому засіданні, що відповідач фактично використав 5 203,70 грн. кредитних коштів, що й відноситься до «тіла кредиту» згідно з положеннями чинного законодавства. Разом з тим, до вказаної суми включено банком 3028,00 гривень як судові витрати зі сплати судового збору. Оскільки позивач у своїх позовних вимогах просить стягнути судові витрати зі сплати судового збору з відповідача, то сума заборгованості має бути зменшена на 3028,00 грн. з метою недопущення подвійного стягнення судового збору з відповідача.
Таким чином, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що визначена банком заборгованість у розмірі 10175,70 грн. містить в собі як отриманий відповідачем кредитний ліміт та віднесені в подальшому до тіла кредиту проценти за користування наданими кредитними коштами, а також сплачений судовий збір за подання до суду позову, тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2175,70 грн.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати в розмірі 3028,00 грн. (судовий збір), які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 658,26 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 526, 527, 530, 625, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», -
1. Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.01.2021 року в розмірі 2175 (дві тисячі сто сімдесят п'ять) гривень 70 копійок, яка складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 2175,70 грн.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 658,26 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя І.Г. Битяк