8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2359/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Одеса", м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", м. Харків
про стягнення 33 790,85 грн.
без виклику учасників справи
Дочірнє підприємство "Автотрейдінг-Одеса" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (надалі - відповідач) про стягнення 33790,85грн., з яких: 15228,91грн. основного боргу, 15228,91грн. штрафу, 2261,88грн. пені, 855,86грн. інфляційного відшкодування, 215,29грн. нарахованих процентів.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати робіт за договором №3/2023-ТО на ремонт та/або сервісне обслуговування автомобілів від 20.02.2023.
Ухвалою від 14.07.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.
Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Дана ухвала згідно з ч.ч.5, 7 ст.6 ГПК України була направлена судом відповідачу в електронній формі до його Електронного кабінету із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У даному випадку судом отримано таке повідомлення 14.07.2025 о 20:53, а тому ухвала про відкриття провадження є врученою відповідачу 15.07.2025.
Отже, відповідач мав право подати відзив не пізніше 30.07.2025, однак своє право не реалізував.
У зв'язку з цим суд зазначає, що згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
20 лютого 2023 року між відповідачем, як Замовником, та позивачем, як Виконавцем, укладено договір №3/2023-ТО на ремонт та/або сервісне обслуговування автомобілів (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець бере на себе зобов'язання з виконання робіт з ремонту та/або сервісного обслуговування автомобілів Замовника (Skoda Octavia, номер кузова TMBAN4NE5LB007021, 2019 року випуску, держаний номер НОМЕР_1 ; Skoda Octavia, номер кузова НОМЕР_2 , 2021 року випуску, держаний номер НОМЕР_3 ) та постачанню запасних частин у строки та на умовах зазначених у цьому договорі.
Згідно з п.2.1.1 Договору види конкретних робіт, строки їх виконання та специфікація запасних частин, які підлягають заміні чи ремонту, визначаються у наряді-замовленні, який підписується особами, уповноваженими на це згідно п.7.3, та є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що вартість робіт визначається у договірних цінах нарядом-замовленням, який складає Виконавець після передачі Замовником автомобіля Виконавцю. Наряд-замовлення є невід'ємною частиною цього Договору, і затверджується Сторонами.
Відповідно до п. 4.2.1 договору Замовник сплачує Виконавцю вартість виконаних робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів тощо на протязі 10 (десяти) робочих днів з моменту закриття наряду-замовлення, що оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт.
Пунктом 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 29.12.2023) визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох Сторін та діє до 31 грудня 2024 року. Якщо жодна із Сторін за 30 днів до закінчення строку дії цього Договору не заявить про своє бажання припинити його дію, Договір щоразу вважається пролонгований (продовжений) на кожен наступний рік.
На виконання умов Договору позивачем виконувалися роботи з ремонту та сервісного обслуговування автомобілів відповідача, про що сторонами складалися та підписувалися акти прийому-передачі виконаних робіт (як в електронному, так і в паперовому вигляді), та на підставі наданих позивачем рахунків відповідач здійснював оплату за виконані роботи й надані послуги. Всього за період з 20.02.2023 по 20.06.2025 за надані послуги та виконані роботи з ремонту автомобілів у відповідності до умов Договору відповідачем було сплачено 131863,92 грн.
Разом із тим, 05 грудня 2024 року позивачем за замовленням відповідача було виконано роботи й надані послуги з технічного обслуговування автомобіля Skoda Octavia, номер кузова НОМЕР_2 , 2021 року випуску, держаний номер НОМЕР_3 , вартість яких склала 15228,91грн., в тому числі ПДВ.
Факт виконання позивачем вищевказаних робіт (послуг) у повному обсязі та їх належну якість підтверджено актом виконаних робіт № АТО24009642 від 05.12.2024, який підписано з боку відповідача без зауважень.
На підставі даного акту позивачем було виставлено рахунок-фактуру №АС-0013745 від 05.12.2024 на суму 15228,91грн. (з ПДВ).
Відповідач у строк, встановлений п.4.2.1 Договору, не здійснив оплату за актом виконаних робіт № АТО24009642 від 05.12.2024, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 15228,91грн.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 15228,91грн. основного боргу, 15228,91грн. штрафу, 2261,88грн. пені, 855,86грн. інфляційного відшкодування, 215,29грн. нарахованих процентів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 ЦК України).
Так, згідно з частиною 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. А відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що позивач виконав роботи (надав послуги) за Договором на суму 15228,91грн., про що сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт №АТО24009642 від 05.12.2024. Відповідач відповідно до умов п.4.2.1 Договору повинен був здійснити оплату протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту оформлення вказаного акту, тобто не пізніше 19.12.2024.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі статями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати робіт (послуг) за актом виконаних робіт №АТО24009642 від 05.12.2024.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 15228,91грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктами 5.2 та 5.3 Договору передбачено, що в разі прострочення Замовником платежу він повинен сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент несплати, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а в разі прострочення платежу більш ніж на 90 календарних днів Замовник повинен сплатити виконавцю штраф у розмірі 100% від суми простроченого платежу.
Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 15228,91грн. штрафу (100% від суми простроченого платежу) за допущення прострочення оплати тривалістю більше ніж в 90 календарних днів, 2261,88грн. пені за період з 21.12.2024 по 20.06.2025, 855,86грн. інфляційного відшкодування за період з 01.01.2025 по 31.01.2025, 215,29грн. 3% річних за період з 21.12.2024 по 21.06.2025.
Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові обставини, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м.Харків, вул.Кашуби, буд.10, код 37875888) на користь Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Одеса" (65054, м.Одеса, вул.6-ий км Овідіопольської дороги, буд.10/2, код 31976605) 15228,91грн. основного боргу, 15228,91грн. штрафу, 2261,88грн. пені, 855,86грн. інфляційного відшкодування, 215,29грн. нарахованих процентів, 3028,00грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "14" серпня 2025 р.
Суддя М.В. Калантай