адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
13.08.2025 Справа № 917/1022/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Сьомкіній А. В. розглянувши справу № 917/1022/25
за позовною заявою Акціонерного товариства "Банк Альянс", вул. Січових стрільців, 50, м. Київ, 04053
до відповідача фізичної особи - підприємця Кійко Артема Сергійовича, АДРЕСА_1
про стягнення 307 796,31 грн заборгованості -
Без виклику учасників справи
22.05.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Банк Альянс" до відповідача фізичної особи - підприємця Кійко Артема Сергійовича про стягнення заборгованості за договорами про надання кредиту шляхом приєднання до договору обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Банк Альянс" (заява-договір №ІD194228-VKL/140) від 05.04.2024 року у розмірі 307 796,31 грн, з яких: 249 966,39 грн - сума простроченої заборгованості по кредиту, 57 829,92 грн - сума простроченої заборгованості за процентами (вх. №1056/25).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Кредитного договору №ІD194228-VKL/140. В порушення умов кредитного договору, а також вимог норм статей 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, позичальником взяті на себе зобов'язання по кредитному договору не виконано, кредит у визначений кредитним договором термін не погашений, проценти за користування кредитними коштами не сплачені, в зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою від 26.05.2025 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/1022/25, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив сторонам строки для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
Копія ухвали від 26.05.2025 року, яка направлялася на адресу місцезнаходження відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 152 - 155) (вул. Мічуріна, 83, кв. 113, м. Кременчук, Полтавська область, 39618) 17.06.2025 року повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до висновків викладених у постанові Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 522/18010/18 від 18 квітня 2022 року, обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Конституційне право на участь у судовому розгляді, у тому числі бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду, не може вважатися формальним - це є порушенням зазначених вимог законодавства та підставою для безумовного скасування судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 02 червня 2020 р. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/17792/17.
Слід також враховувати, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року, справа № 461/10610/13-ц, провадження № 14-108цс19, зазначено, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення “за закінченням терміну зберігання» чи “інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» не є доказом належного інформування про час і місце розгляду справи (близький за змістом висновок викладений у пункті 31 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, у пунктах 47-48 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 752/11896/17 від 12 грудня 2018 року).
У зв'язку з вищезазначеним, судом було здійснено повторне направлення копії ухвали від 26.05.2025 року на адресу відповідача
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав копію ухвали від 26.05.2025 року - 24.06.2025 року.
Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Таким чином, керуючись приписами п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу копій ухвали суду від26.05.2025 року є 24.06.2025 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідачів про розгляд справи.
Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
05.04.2024 року фізична особа-підприємець Кійко Артем Сергійович звернувся до Акціонерного товариством "Банк Альянс" із заявою №ІD194228-VKL/140 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Банк Альянс" (далі - заява №ІD194228-VKL/140, а. с. 133), підписаною КЕП.
Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису підписанта Заяви №ІD194228-VKL/140 наявний в матеріалах справи (а. с. 135).
Відповідно до Заяви №ІD194228-VKL/140 сторони уклали дану заяви в частині надання банком позичальнику кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії (далі - ВКЛ).
Згідно п. 4.2 та п. 4.2.1 Заяви №ІD194228-VKL/140 заява про приєднання є договором приєднання у визначенні ст. 634, ст.642 Цивільного кодексу України, умови договору комплексного обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Банк Альянс" визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://alliancebank.org.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.
Відповідно до п. 3.2. публічного договору, останній визначає умови та порядок здійснення банком комплексного банківського обслуговування Клієнта, регулює відносини сторін при наданні клієнту послуг банку з відкриття і обслуговування поточних рахунків, у т.ч. поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (карток), вкладних (депозитних) рахунків, надання у користування індивідуального сейфу, надання кредиту у формі овердрафту або кредитної лінії.
Згідно із п. 3.2. публічного договору, приєднання до цього договору відбувається під час звернення клієнта до банку шляхом оформлення та підписання клієнтом відповідної заяви-договору у двох примірниках. Договір вважається укладеним, а умови Договору акцептованими клієнтом з дати підписання клієнтом заяви - договору.
Пунктом 3.2. публічного договору, зокрема, серед інших послуг передбачена послуга у вигляді надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії.
Пунктом 1.1 Заяви №№ІD194228-VKL/140 визначено, що банк в порядку та на умовах договору та цієї заяви про приєднання (разом заява про приєднання та договір - також кредитний договір) за наявності вільних коштів зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (надалі - відновлювальна кредитна лінія або ВКЛ) в межах ліміту, встановленому цією заявою про приєднання, загальною сумою ВКЛ або частинами (траншами), а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати на повернути ВКЛ і сплатити проценти за користування ВКЛ, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору.
ВКЛ надається на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Банк Альянс" (далі - поточний рахунок), з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, в межах встановленого ліміту Відновлювальної кредитної лінії (п. 1.2 заяви №ІD194228-VKL/140).
За умовами пунктів 2.1, 2.3 Заяви №№ІD194228-VKL/140 розмір кредиту становить 300 000,00 грн, розмір разової комісійної винагороди за видачу ВКЛ - 1%.
Відповідно до п. 2.4 Заяви №№ІD194228-VKL/140 строк траншу та відповідний розмір процентної ставки: диференційована, встановлюється у наступних розмірах:
- для траншів строком до 30 днів - 27% річних;
- для траншів строком до 60 днів - 29% річних;
- для траншів строком до 90 днів - 32% річних;
- для траншів строком до 180 днів - 35% річних.
Строк траншу визначається у заяві на видачу траншу, яка є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до заяви на видачу траншу №4 від 22.05.2024 року (а. с. 108) сума траншу - 150 000,00 грн, строк траншу 90 днів.
Відповідно до заяви на видачу траншу №5 від 24.05.2024 року (а. с. 109) сума траншу - 100 000,00 грн, строк траншу 180 днів.
Згідно з підп. 10.2.3 п. 10.2 публічного договору днем надання кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку.
За змістом підпунктів 10.2.5 - 10.2.10 Договору якщо останній день для сплати платежу за кредитом (в т.ч. чергового) припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то сплата такого платежу (шляхом договірного списання відповідно до встановлених сторонами умов) здійснюється в перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем. При перенесенні робочих днів нараховані проценти за користування кредитом можуть відрізнятися від графіку погашення про що клієнта буде повідомлено за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку передбаченого даним Договором. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим Договором строки суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки для обліку простроченої заборгованості.
Зобов'язання за кредитом можуть бути виконані іншою ніж позичальник особою, про що позичальник зобов'язаний письмово повідомити банк. Нарахування процентів по кредиту здійснюється щомісячно на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в Заяві про приєднання. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", де 360 - це умовна кількість календарних днів у році, враховуючи перший день надання та не враховуючи день погашення кредиту.
Проценти нараховуються з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення кредиту.
У разі прострочення повернення заборгованості за кредитом, проценти нараховуються також на суму простроченої заборгованості за кредитом за весь період прострочення до моменту її повного погашення.
Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк, зазначений в Заяві про приєднання. Якщо дата сплати процентів за користування кредитом згідно з цим Договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в перший банківський день після вихідного або святкового дня. У випадку порушення позичальником встановлених строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою. В разі наявності простроченої заборгованості за кредитом, проценти, які будуть нараховуватися за такою заборгованістю будуть вважатися простроченими в день їх нарахування і віднесені на відповідні рахунки простроченої заборгованості. Проценти, нараховані за останній період користування кредитом, сплачуються одночасно з погашенням кредиту.
Сторони встановлюють наступну черговість погашення заборгованості за кредитним договором:
1) в першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом;
2) в другу чергу сплачуються прострочені комісії;
3) в третю чергу сплачується прострочена заборгованість по сплаті кредиту;
4) в четверту чергу сплачуються нараховані проценти за користування кредитом;
5) в п'яту чергу сплачуються нараховані комісії;
6) в шосту чергу сплачується строкова заборгованість по кредиту;
7) в сьому чергу сплачуються штрафні санкції;
8) в восьму чергу сплачуються інші платежі за Кредитним договором.
Кредитор має право змінити вищезазначену черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку.
У випадку переказу/перерахування грошових коштів на сплату (погашення) будь-яких грошових зобов'язань позичальника за Кредитним договором у порушення вищевказаної у цьому пункті черговості, кредитор вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок сплати (погашення) таких грошових зобов'язань, відповідно до викладеної в цьому пункті черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.
Відповідно до п. 2.6 Заяви №ІD194228-VKL/140, у разі порушення строків повернення кредиту/траншів (всіх належних до сплати платежів, в т.ч. комісії, проценти, штрафні санкції) - процентна ставка встановлюється у розмірі, що дорівнює подвійному розміру відсоткової ставки, зазначеної в п. 2.4 даної заяви про приєднання (для кожного траншу відповідно), і нараховується виключно на прострочену суму ВКЛ/траншу, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми ВКЛ/траншу (день погашення простроченої суми ВКЛ/траншу не враховується). Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст.625 ЦК України), що встановлений цим договором, в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання по поверненню кредиту та/ або його частини (в.т.ч. після настання кінцевого терміну повернення заборгованості), який погоджений сторонами.
Відповідно до п. 10.3.13.2 публічного договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт в останній робочий день поточного місяця з дати видачі ВКЛ по останній календарний день поточного місяця включно, а в подальшому з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяці включно, та в день остаточного погашення заборгованості за ВКЛ. Розмір процентної ставки за користування ВКЛ може збільшуватися в порядку та й випадках, передбачених договором або може змінюватися (збільшуватися або зменшуватися) на підставі додаткових умов (договорів про внесення змін та/або доповнень) до цього договору, що укладаються в порядку, передбаченому у договорі.
Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього договору та/або зміною процентної ставки за цим договором, що здійснюється кредитором в односторонньому порядку, і, відповідно, не потребує укладення окремого договору про внесення змін до цього договору.
У разі повного повернення ВКЛ, в тому числі, але не виключно, дострокового, проценти нараховані за користування ВКЛ, повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів, що направляються на повне повернення ВКЛ, не достатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається, що строк сплати таких процентів наступив, і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів з урахуванням черговості:
1) в першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування ВКЛ;
2) в другу чергу сплачуються прострочені комісії;
3) в третю чергу сплачується прострочена заборгованість по сплаті ВКЛ;
4) в четверту чергу сплачуються нараховані проценти за користування ВКЛ;
5) в п'яту чергу сплачуються нараховані комісії;
6) в шосту чергу сплачується строкова заборгованість по ВКЛ;
7) в сьому чергу сплачуються штрафні санкції;
8) в восьму чергу сплачуються інші платежі за цим Договором.
Кредитор має право змінити вищезазначену черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку.
П. 2.7 Заяви №№ІD194228-VKL/140 передбачено, що період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця.
Строк використання ВКЛ встановлюється сторонами на 12 місяців (включно) з дати укладення договору. Не пізніше цього строку позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за ВКЛ, на кінець операційного дня, в останній день строку кредитування. Сторони погодили, що дія кредитного договору автоматично продовжується на кожні наступні 12 календарних місяців на тих самих умовах. Порядок та умови застосування автолонгації, в тому числі направлення банком повідомлень, щодо автолонгації/припинення автолонгації кредитного договору передбачені в договорі.
Згідно п. 3.2 Заяви №№ІD194228-VKL/140 остаточне погашення за ВКЛ позичальник повинен здійснити не пізніше строку, зазначеного в п. 2.8 цієї заяви про приєднання.
Дата підписання заяви про приєднання шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладення договору (п. 4.6 Кредитного договору №№ІD194228-VKL/140).
Як зазначає позивач, ним було виконано свої зобов'язання за Кредитним договором та перераховано на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 250 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку відповідача за період з 22.05.2024 по 24.05.2025 (а. с. 110 - 132), натомість відповідач взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором виконав неналежним чином, кредитні кошти позивачу в повному обсязі не повернув, а також не сплатив інші передбачені умовами Кредитного договору платежі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за кредитом та заборгованість по процентам.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №75.4/1668 від 27.03.2025, у якому просив терміново погасити прострочену заборгованість, а також сплатити проценти у розмірах, що вказані у вимозі (докази направлення опис вкладення до поштового відправлення №0101049170883 від 01.04.2024 року, поштова накладна №0101049170883 від 01.04.2025 року та фіскальний чек від 01.04.2025 року, а. с. 136, 137)
Доказів вручення відповідачу зазначеної вимоги, як і доказів її розгляду останніми матеріали справи не містять.
З огляду на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 249 966,39 грн та суму простроченої заборгованості за процентами у розмірі 57 829,92 грн грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
За приписами статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 Цивільного кодексу України).
За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (пункт 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України).
Частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 2 статті 640 Цивільного кодексу України).
У свою чергу, відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За приписами частин 1, 2 статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Отже, законом передбачено можливість укладення договорів у спрощеному порядку, зокрема, через ділову переписку - шляхом обміну документами та у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання). При цьому, договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.
Згідно з частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Внаслідок укладення Кредитного договору шляхом підписання відповідачем Заяви про приєднання, між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов'язки і за своєю правовою природою вказаний правочин є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено перерахування позивачем на рахунок відповідача кредитних коштів у сумі 250 000,00 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка по рахунку відповідача за період з 22.05.2024 по 24.05.2024.
За приписами частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як вбачається з матеріалів справи, строкова заборгованість відповідача за кредитом станом на 14.05.2025 року становить 249 966,39 грн.
Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.
Згідно з частинами 1 - 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до п. 2.4 Заяви №№ІD194228-VKL/140 строк траншу та відповідний розмір процентної ставки: диференційована, встановлюється у наступних розмірах:
- для траншів строком до 30 днів - 27% річних;
- для траншів строком до 60 днів - 29% річних;
- для траншів строком до 90 днів - 32% річних;
- для траншів строком до 180 днів - 35% річних.
Як встановлено судом відповідно до заяви на видачу траншу №4 від 22.05.2024 року (а. с. 108) сума траншу - 150 000,00 грн, строк траншу 90 днів.
Відповідно до заяви на видачу траншу №5 від 24.05.2024 року (а. с. 109) сума траншу - 100 000,00 грн, строк траншу 180 днів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 2.6 Заяви №№ІD194228-VKL/140, у разі порушення строків повернення кредиту/траншів (всіх належних до сплати платежів, в т.ч. комісії, проценти, штрафні санкції) - процентна ставка встановлюється у розмірі, що дорівнює подвійному розміру відсоткової ставки, зазначеної в п. 2.4 даної заяви про приєднання (для кожного траншу відповідно), і нараховується виключно на прострочену суму ВКЛ/траншу, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми ВКЛ/траншу (день погашення простроченої суми ВКЛ/траншу не враховується). Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст.625 ЦК України), що встановлений цим договором, в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання по поверненню кредиту та/або його частини (в.т.ч. після настання кінцевого терміну повернення заборгованості), який погоджений сторонами.
Відповідно до п. 10.3.13.2 публічного договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт в останній робочий день поточного місяця з дати видачі ВКЛ по останній календарний день поточного місяця включно, а в подальшому з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяці включно, та в день остаточного погашення заборгованості за ВКЛ. Розмір процентної ставки за користування ВКЛ може збільшуватися в порядку та й випадках, передбачених договором або може змінюватися (збільшуватися або зменшуватися) на підставі додаткових умов (договорів про внесення змін та/або доповнень) до цього договору, що укладаються в порядку, передбаченому у договорі.
Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього договору та/або зміною процентної ставки за цим договором, що здійснюється кредитором в односторонньому порядку, і, відповідно, не потребує укладення окремого договору про внесення змін до цього договору.
П. 2.7 Заяви №ІD194228-VKL/140 передбачено, що період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця.
Приймаючи до уваги умови кредитного договору №ІD194228-VKL/140, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом у передбачений кредитним договором строк не виконав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України пов'язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов'язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18).
Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач в установленому процесуальним законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 249 966,39 грн заборгованості за кредитом та 57 829,92 грн заборгованості по процентам є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд встановив обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в розмірі 249 966,39 грн та заборгованості за процентами в розмірі 57 829,92 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3 693,56 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Кійко Артема Сергійовича ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (вул. Січових Стрільців, буд. 50, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 14360506)суму простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 249 966,39 грн, суму простроченої заборгованості за процентами в розмірі 57 829,92 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 693,56 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 13.08.2025 року. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О. М. Тимощенко