адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
05.08.2025 Справа № 917/249/25
за позовною заявою Фермерського господарства "АРМ-Агро", вул.Прикордонників, 60Б, м.Лубни, Полтавська область, 37502
до Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, вул. Центральна,4, с. Новооржицьке, Лубенський район, Полтавська область
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеною додаткову угоду.
Суддя Кльопов І.Г.
Секретар Назаренко Я.А.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи: Фермерське господарство "АРМ-Агро" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення шістдесятої сесії восьмого скликання №89 від 03 грудня 2024 року «Про непоновлення договору оренди землі 18.09.2012 року на земельну ділянку площею 50,0000 га, кадастровий номер 5322887000:09:004:0001 на новий строк» Новооржицької селищної ради.
2. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 18.09.2012 між Лубенською районною державною адміністрацією та МАРКАРЯН Оксаною Григорівною, земельної ділянки площею 50,0000 га, кадастровий номер 5322887000:09:004:0001, державна реєстрація іншого речового права №23868229 від 07.12.2017р., для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Новооржицької селищної (колишньої Тарандинцівської сільської) ради, Лубенського району Полтавської області на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди від 18.09.2012 та додатковою угодою від 29.11.2017 в редакції.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним, як Орендарем, дотримано порядок, передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" для укладення договору оренди на новий строк, у той час, як відповідачем порушено термін розгляду заяви та з порушенням встановленого строку відмовив позивачу у поновленні договору оренди землі.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.02.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 06.03.2025.
28.02.2025 за вхід. № 2746 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради підлягають вирішенню відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Новооржицькою селищною радою листом від 31.10.2024 № 02.1-21/1274 повідомлено позивачу, «…що порушене питання у зверненні було розглянуто на засіданні земельної комісії 09.10.2024 року та передано на розгляд сесії селищної ради. Сесія Новооржицької селищної ради відбулася 29.10.2024 року та в зв'язку з відсутністю кворуму не було розглянуто, тому порушене питання буде розглянуте на наступній сесії селищної ради.» На шістдесятій сесії восьмого скликання, рішенням від 03.12.2024 року №89 Новооржицька селищна рада відмовила в поновленні договору оренди земельної ділянки площею - 50,0000 га, кадастровий номер 5322887000:09:004:001 з ФГ «АРМ-АГРО» на новий строк. Листом від 06.12.2024 № 02.1-21/1448 повідомлено позивача про прийняте рішення сесією Новооржицької селищної ради.
Таким чином, твердження позивача щодо порушення термінів розгляду листа (замість 30 - 64 дні) відповідачем (орендодавцем) не відповідають дійсності.
Крім того наголошуємо, що чинне законодавство не встановлює обов'язок власника передавати земельну ділянку в оренду, а тому, за наявності рішення селищної ради про відмову у поновленні договору, у позивача не має підстав вимагати визнання такого договору поновленим
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 05.08.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
18 вересня 2012 року Лубенська районна державна адміністрація Полтавської області на виконання Розпорядження голови районної державної адміністрації №575 від 28.12.2011 на підставі Договору оренди землі надала МАРКАРЯН Оксані Григорівні, в оренду, для ведення фермерського господарства, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, із земель запасу, склад угідь - рілля, площею 50,0000га. Договір укладено на 5 (п'ять) років.
Земельна ділянка розташована за межами населеного пункту. На території колишньої Тарандинцівської сільської ради Лубенського району, Полтавської області. Нині це адміністративна територія Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області. Кадастровий номер земельної ділянки 5322887000:09:004:0001.
За умовами зазначеного Договору (п.1) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Тарандинцівської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 50,0000 га.
Положеннями пункту 8 договору визначено, що його укладено на 5 (п'ять) років.
Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Договір оренди був зареєстрований у відділі Держкомзему у Лубенському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.10.2012 за № 532288704003742.
Бажаючи поновити Договір оренди землі від 18 вересня 2012 року, МАРКАРЯН О.Г. звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області з пропозицією укласти про це Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі.
27.11.2017 ГУ ДГК в Полтавській області видало наказ № 11032-СГ «Про поновлення договору оренди земельної ділянки». На виконання цього наказу 29 листопада 2017 року була укладена Додаткова угода про поновлення договору оренди землі від 18 вересня 2012 року та внесення змін до нього.
Додаткова угода від 29.11.2017 встановлювала, що термін дії Договору оренди землі від 18.09.2012 поновлено на 7 (сім) років, тобто до 29.11.2024. Орендна плата становить 12% від нормативної грошової оцінки землі 1 гектара ріллі по області, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995-1997 року з урахуванням індексації такої оцінки станом на 01.01.2017 на коефіцієнт 4,7964 та коефіцієнта для ріллі.
07.12.2017 право оренди було зареєстровано. Номер запису про інше речове право 23868229.
Згідно положень пункту 8 Додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 18 вересня 2012 року та внесення змін до нього визначено, що його укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (пункт 37 договору).
Згідно положень пункту 9 Додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 18 вересня 2012 року та внесення змін до нього орендна плата змінена, а пункт викладено в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, у розмірі 205 515,06 гривень на рік, що становить 12 (дванадцять) % від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995-1997 року з урахуванням індексації такої оцінки станом на 01.01.2017 на коефіцієнт 4,7964 та коефіцієнта для ріллі 1,756. ".
Виходячи з пункту 8 Додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 18 вересня 2012 року та внесення змін до нього строк оренди продовжено до 29 листопада 2024 року.
Фермерське господарство "АРМ-АГРО" (позивач) зареєстровано як суб'єкт господарювання 19.11.2012, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 02.02.2025, а керівником і засновником цієї юридичної особи є МАРКАРЯН Оксана Григорівна.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 26.09.2024 індексний номер витягу 396713012, орендарем земельної ділянки площею 50,0000 га, кадастровий номер 5322887000:09:004:0001 є фермерське господарство "АРМ-АГРО".
З метою використання свого переважного права щодо поновлення договору оренди землі ФГ "АРМ-АГРО" (позивач), як користувач земельної ділянки звернулося до Новооржицької селищної ради (відповідач) з листом-повідомленням від 30.09.2024 щодо поновлення договору оренди землі. До листа-повідомлення додало проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 18.09.2012.
В листопаді 2024 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача датований 31.10.2024 № 02.1-21/1274 згідно з яким лист-повідомлення позивача передано на розгляд сесії селищної ради. Сесія Новооржицької селищної ради, яка відбулася 29.10.2024 питання про поновлення зазначеного договору оренди не розглянула в зв'язку з відсутністю кворуму. А тому розгляд питання про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 50,0000 га, кадастровий номер 5322887000:09:004:0001 буде розглянуте на наступній сесії селищної ради.
Позивач зазначає, що орендодавець (відповідач) не розглянув лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 50,0000 га, кадастровий номер 5322887000:09:004:0001 протягом 30 днів з моменту отримання.
08.12.2024 на адресу позивача від відповідача надійшов лист-повідомлення від 06.12.2024 № 02.1-21/1446 про непоновлення договору оренди землі. Так, рішенням від 03.12.2024 № 89 Рада відмовила в поновленні договору оренди та підписанні додаткової угоди. Підставою для такої відмови стало те, що депутати вирішили передати право оренди земельної ділянки площею 50,0000 га, кадастровий номер 5322887000:09:004:0001 на продаж
через аукціон.
Позивач зазначає, що лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 50,0000 га, кадастровий номер 5322887000:09:004:0001 розглядався відповідачем розпочинаючи з 01.102024 і до 03.12.2024, тобто замість 30 - 64 дні.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
За змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України «Про оренду землі».
16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Розділ IX "Перехідні положення" Закону про оренду землі доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту:
«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно- правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Відповідно за змістом статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону про оренду землі).
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Стаття 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону про оренду землі).
Частина шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлювала, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У пункті 38 постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 року зазначено таке: "Частини п'ята та шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин: 38.1. За загальним правилом, викладеним у частині п'ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.
38.2. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення."
Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п'ятій- восьмій, одинадцятій статті 33 Закону про оренду землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.
Тож статтею 33 Закону «Про оренду землі» було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п'ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК.
При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Також відповідно до частини першої статті 126-1 ЗК умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
6.20. Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Разом з тим, як вже вказано вище, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто, поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 ЗК України, за загальним правилом заборонено.
З наведеного вбачається, що зміст поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться у абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону про оренду землі базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону про оренду землі та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі про оренду землі у попередній редакції, є змістовно різними.
Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі". Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону про оренду в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.
За частинами першою-п'ятою статті 33 Закону про оренду землі в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист- повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев'ята цієї ж статті).
У даному випадку фермерське господарство «АРМ-АГРО» (позивач), як користувач земельної ділянки, з метою використання свого переважного права щодо укладення договору оренди землі на новий строк відповідно до частин першої-п'ятої статті 33 Закону про оренду землі звернувся до Ради із листом-повідомленням. До листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про продовження (поновлення) договору оренди землі від 05.03.2012 № 94.
Відомості про порушення позивачем умов договору протягом його дії в матеріалах справи відсутні, відповідач про такі порушення не зазначав.
Новооржицька селищна Рада проєкт додаткової угоди не розглянула, жодних заперечень щодо умов додаткової угоди не висловила.
Стаття 33 Закону про оренду землі (як у попередній, так і у чинній редакції) встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.
У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.
Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.
Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов'язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.
Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов'язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев'ятою статті 33 Закону про оренду землі право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.
Оскільки Позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, останній може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування", натомість орендодавець знехтував своїм обов'язком добросовісно провести переговори.
Така позиція Позивача відповідає правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18, №903/1030/19, №594/376/17-ц щодо розгляду справ за позовами орендарів про поновлення договорів оренди земельних ділянок; та правових позицій Великої Палати Верховного Суду у справі №910/5179/20 і об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №3190/34/17 щодо застосування принципу добросовісності при розгляді судами справ.
Так, Новооржицька селищна рада Лубенського району Полтавської області фактично не розглянула надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, не аналізувала його умови, не заперечувала щодо запропонованих умов.
Разом з тим, рішення шістдесятої сесії восьмого скликання №89 від 03 грудня 2024 року «Про непоновлення договору оренди землі 18.09.2012 року на земельну ділянку площею 50,0000 га, кадастровий номер 5322887000:09:004:0001 на новий строк» винесено з порушенням визначеного частиною 5 статті 33 ЗУ "Про оренду землі" строку його ухвалення та надання орендарю обґрунтованої відповіді на Листи-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки з доданими проектами додаткової угоди до договору оренди, а тому вказане рішення є незаконним і таким, що порушує право Орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки у передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб і у визначеному даною нормою порядку.
Оскільки позивач надіслав відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки разом із проектами додаткової угоди до договору оренди, а відповідач безпідставно відмовив позивачу у поновленні дії договору оренди земельної ділянки лише 03.12.2024 рішенням шістдесятої сесії восьмого скликання №89 від 03 грудня 2024 року пропустивши визначений для цього ч.5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" строк, і враховуючи ту обставину, що позивач продовжує використовувати зазначену земельну ділянку за цільовим призначенням, тому у позивача виникло право на поновлення дії зазначеного договору оренди на новий строк, відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238 ГПК України, суд
1. Позов задоволено
2. Визнати протиправним та скасувати рішення шістдесятої сесії восьмого скликання №89 від 03 грудня 2024 року «Про непоновлення договору оренди землі 18.09.2012 року на земельну ділянку площею 50,0000 га, кадастровий номер 5322887000:09:004:0001 на новий строк» Новооржицької селищної ради.
3. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 18.09.2012 між Лубенською районною державною адміністрацією та МАРКАРЯН Оксаною Григорівною, земельної ділянки площею 50,0000 га, кадастровий номер 5322887000:09:004:0001, державна реєстрація іншого речового права №23868229 від 07.12.2017р., для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Новооржицької селищної (колишньої Тарандинцівської сільської) ради, Лубенського району Полтавської області на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди від 18.09.2012 та додатковою угодою від 29.11.2017 в редакції.
про поновлення договору оренди землі від 18 вересня 2012 року
(кадастровий номер 5322887000:09:004:0001)
ОРЕНДОДАВЕЦЬ (уповноважена ним особа): Новооржицька селищна Лубенського
району Полтавської області в особі Новооржицького селищного голови ТІТЕНКА Анатолія, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ст. 122 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", з одного боку, та ОРЕНДАР - фермерське господарство «АРМ-АГРО» в особі голови МАРКАРЯН Оксани Григорівни, що діє на підставі Статуту, з другого, уклали цю додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 187 вересня 2012 року право оренди за яким зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.12.2016р., номер запису про інше речове право: 18490572, про таке:
На підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" до пункту 8 розділу "Строк дії договору" договору оренди землі від 30 листопада 2016 року, право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №23868229 від 07.12.2017, сторони вирішили внести такі зміни:
Перше речення пункту 8 розділу "Строк дії договору" викласти в такій редакції: Договір поновлено строком на 7 років (сім років). Інші умови договору оренди землі від 18 вересня 2012 року не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.
Ця додаткова угода про внесення змін до договору оренди землі від 18 вересня 2012 року, право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №23868229 від 07.12.2017, є невід'ємною частиною цього договору, складена українською мовою у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і видаються сторонам, право оренди за якою підлягає обов'язковій держаній реєстрації відповідно до чинного Законодавства України.
Новооржицька селищна рада
Лубенського району Полтавської області,
код ЄДРПОУ 24833223,
місцезнаходження юридичної особи:
вул. Центральна, буд. 4, селище Новооржицьке,
Лубенський р-н, Полтавська обл., 37714,
Фермерське господарство «АРМ-АГРО»,
код ЄДРПОУ 37981254
місцезнаходження юридичної особи:
вул. Прикордонників, 60б, місто Лубни,
Лубенський район, Полтавська область
ПІДПИСИ СТОРІН»
4. Стягнути з Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24833223, місцезнаходження юридичної особи: вул. Центральна, буд. 4, селище Новооржицьке, Лубенський р-н, Полтавська обл.) на користь Фермерського господарства «АРМ-АГРО 3» (код ЄДРПОУ 37981254, вулиця Прикордонників, буд. 60Б, місто Лубни, Лубенський район, Полтавська область п/і 37500) 7570,00 грн. удового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 13.08.2025
Суддя Кльопов І.Г.