Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/7716/23
Провадження № 1-кп/644/53/25
14.08.2025
14 серпня 2025року
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку у приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова кримінальне провадженняза обвинувальним актом, внесеним до ЄРДР за №22022220000002911 від 16.09.2022 року за обвинуваченням:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с.Зеленодільськ Опостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, що проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 111-1 КК України,-
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова знаходиться відповідний обвинувальний акт.
21 серпня 2025 року закінчується строк тримання обвинуваченого під вартою, розгляд справи не закінчений.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», без визначення застави, посилаючись на те, що термін тримання під вартою спливає, ризики, які були підставою для обрання даного запобіжного заходу залишаються. ОСОБА_6 обвинувачується у скоєні особливо тяжкого злочину, за який можливо покарання у вигляді тривалого строку позбавлення волі, а саме - від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, отже, перебуваючи на свободі може уникати явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв'язку з чим зберігаються ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що в ході судового розгляду не доведена обгрунтованість пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення. Приведені прокурором ризики є його суб'єктивним припущенням і вони зменшуються. Крім того, ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, що в сукупності свідчить про низький рівень ймовірності вчинення ним інших кримінальних правопорушень чи переховування від суду.
Обвинувачений підтримав свого захисниика.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.02.2023 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, який неодноразово був подовжений. Останній раз ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова строком до 21.08.2025 року.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою..
Розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, враховуючи наявні відомості про особу обвинуваченого, відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не буде переховуватися від суду, враховуючи, що відповідно до обвинувального акту він звинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, з метою запобігання спробам обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду як на території України так і виїхати за межі держави, виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зважаючи на введення воєнного стану в України, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе перешкодити обвинуваченому повернутися до протиправної діяльності та вчинити спроби ухилитися від суду.
Крім того, в даному кримінальному провадженні, виходячи з конкретних обставин справи, викладених в обвинувальному акті беззаперечно наявний підвищений суспільний інтерес, який полягає у захисті високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, які виправдовують таке втручання в права та інтереси обвинуваченого, як застосування самого суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Суд відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання її під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.6 ст. 111-1 КК України.
За таких обставин, не дивлячись на те, що відпав ризик незаконного впливу на свідків, так як всі свідки були допитані, суд приходить до висновку, що інші ризики продовжують існувати. а тому заявлене прокурором клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою без внесення застави - підлягає задоволенню, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Щодо суб'єктивного припущення прокурором існування ризиків суд зазначає наступне.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтовано ймовірної можливості здійснити підозрюваним зазначені дії. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний ( обвинувачений) обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов'язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню, якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки обвинуваченого, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення обвинуваченим спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій обвинуваченого застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах "Пунцельт проти Чехії", "В. проти Швейцарії).
На переконання суду прокурор довів продовження існування вказаних ризиків по даному кримінальному провадженню і те, що вони продовжують існувати.
Дослідивши всі чинники в сукупності на оцінивши їх суд прийшов до висновку про задоволення клопотання прокурора.
На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178,194,196,197 , 199,331 КПК України, суд,
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.6 ст.111-1 КК України - до 12 жоовтня 2025 року включно без визначення застави.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченому які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя: ОСОБА_1