Справа № 587/1530/25
14 серпня 2025 року суддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від Відділення поліції № 4 Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №277879 від 21.03.2025 - 21.03.2025 року о 19 год 25 хв в Сумському районі с. Бездрик, дорога Н-12 Суми-Полтава 3 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Pegeot Parter» н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки тз у втановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», проба позитивна 1,24 проміле, що підтверджується тестом №469 від 21.03.2025. Від керування транспортними засобами відсторонений шляхом залишення тз на місці. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор НПУ 4222, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що в зв'язку з активними обстрілами в с.Угроїди його сім'я покинула місце проживанні і 21.03. 2025 він вирішив забрати речі з будинку, які там залишились. Там зустрів знайомого, який запропонував посидіти, вони вживали спиртне. Він не планував нікуди їхати після того як пив, планував там залишитись ночувати, але почався обстріл. У будинку вилетіли вікна. Він став хвилюватись за своє життя, а тому був вимушений поїхати, планував доїхати до ближайшого блокпосту. На блокпосту його зупинили, виявили ознаки алкогольного сп'яніння. Він пройшов огляд на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, з результатом не погодився, в медичний заклад відмовився хати так як образився на поліцейських. Говорив поліцейським, що поїхав так як в Угроїдах були обстріли, але на відео це не зафіксовано.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Нестеренко М.В. просив закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, спасаючи своє життя, не мав наміру керувати транспортним засобом, хотів доїхати лише до блокпосту і там залишити авто, зазначав, що позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , як військовослужбовця потягне не можливість виконувати свій військовий обов'язок в повному обсязі. Зазначав, що відеозапис не безперервний, не відображає, всіх обставин, того, що ОСОБА_1 говорив поліцейським, що він не збирався нікуди їхати після вживання алкоголю, а поїхав через обстріли.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться матеріалами справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та встановлює різні покарання для водіїв та інших осіб.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується низкою належних, достовірних та допустимих доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №277879 від 21.03.2025, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1), чеком Алкотест 6820, тест №469, результат - 1,24 проміле (а.с. 3), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 зазначив, що з результатами тесту не згоден (а.с. 4), диском з відеозаписом вчиненого правопорушення( а.с.5), з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зупинку на блокпості, виявлення працівником поліції ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , факт пропозиції пройти огляд на встановлення наявності чи відсутності алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, згода водія та проведення такого огляду з результатом тесту 1,24 проміле, незгода ОСОБА_1 з вказаним результатом, факт пропозиції пройти огляд на встановлення наявності чи відсутності алкогольного сп'яніння у медичному закладі, відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я.
Наданий відеозапис повною мірою надає можливість суду встановити фактичні обставини справи для її правильного вирішення.
Так, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Щодо доводів ОСОБА_1 , що він не мав наміру їхати після вживання алкоголю, що відразу на блокпосту він повідомив, що вживав спиртне та сів за кермо через стан крайньої необхідності, то вказані обставини спростовуються відеозаписом, на якому зафіксовано, що після зупинки на блокпосту після виявлення ознак алкогольного сп'яніння він працівникам поліції відповідає, що пив вчора та жодного разу не зазначає, що був вимушений діяти в стані крайньої необхідності.
Щодо доводів захисника про те, що позбавлення права керування ОСОБА_1 , як того вимагає санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, призведе до неможливості виконання ним, як військовослужбовцем, обов'язків військової служби, то суд зазначає, що не вбачає підстав, визначених КУпАП, при накладенні стягнення не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортним засобом.
На переконання суду, держава, діючи через законодавчий орган - Верховну Раду України, позбавила суд права обирати вид стягнення, який доцільно накласти на особу. У випадку розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, суд виконує лише роль органу, який встановлює наявність вини особи або її невинуватості, оскільки, у випадку визнання особи винною, стягнення визначено ч. 1 ст. 130 КУпАП безальтернативно, не залежно від будь-яких обставин.
За таких обставин суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, відомості про особу ОСОБА_1 та зважаючи на те, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне стягнення, вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (реквізити: отримувач платежу: ГУК Сум. обл/Сумська обл./21081300 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA628999980313090149000018001 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду по справі ( № справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.
Суддя Л.М. Гончаренко