Справа № 461/8345/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/568/25 Доповідач: ОСОБА_2
12 серпня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 01.05.2025 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
встановила:
цим вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Визначено застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до набрання вироком законної сили та взято його під варту в залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 01.05.2025.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду, понесену позивачем на лікування, реабілітацію та супутні витрати у розмірі 9 096,04 грн., матеріальну шкоду, понесену позивачем на транспортні послуги у розмірі 7 359,70 грн., та витрати за переклад документів в розмірі 2 500 грн., загальною сумою 18955 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 74 коп.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.
В решті вимог цивільного позову визначено відмовити.
Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що 31 жовтня 2023 року, приблизно о 09 год. 40 хв., у ОСОБА_7 , який знаходився на загальному балконі третього поверху внутрішнього двору будинку АДРЕСА_2 , на побутовому ґрунті, виник словесний конфлікт із його сусідкою ОСОБА_9 . У ході даного конфлікту ОСОБА_7 , знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально-караним, діючи цілеспрямовано, незаконно, протиправно, умисно, з мотивів неповаги та з метою завдання невизначеної шкоди здоров'ю ОСОБА_9 , реалізовуючи свій злочинний намір на заподіяння тілесних ушкоджень, завдав ОСОБА_9 численні удари руками та ногами в ділянку голови, зокрема, обличчя, ребер, грудної клітки, стегон, рук та спини, чим спричинив останній тілесні ушкодження.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді травми голови, струсу головного мозку, травми грудної клітки у вигляді забою грудної клітки, перелому 10-го ребра справа, а також травм обличчя, тулуба, верхніх та лівої нижньої кінцівок у вигляді синців та саден. Травма голови у вигляді струсу головного мозку відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Травма грудної клітки у вигляді перелому 10-го ребра справа відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Синці та садна відносяться до легкого ступеня тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України, зокрема, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким виправдати ОСОБА_7 за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, а цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 залишити без розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при первинному огляді у медичному закладі за результатами рентгенологічного обстеження, проведеного 31.10.2023 року, у ОСОБА_9 не було виявлено перелому 10-го ребра справа. Вказаний перелом, який став підставою для кваліфіції трамв як тілесного ушкодження середньої тяжкості, був виявлений за результатами проведеного 13.11.2023 року ультразвукового прицільного обстеження грудної клітки, що свідчить про те, що вказана травма була отримана потерпілою у проміжку часу між 06.11.2023 року, коли останню було виписано з лікарні, та 13.11.2023 року, коли у неї було виявлено перелом. Вказані обставини підтвердила лікар рентгенолог ОСОБА_12 , яка не була допитана в суді першої інстанції, незважаючи на клопотання сторони захисту. Крім того, суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про витребування у ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» рентгенологічних знімків ОСОБА_9 , зроблених 31.10.2023 року, а також повернув клопотання про приєднання до матеріалів кримінального провадження протоколу опитування особи ОСОБА_12 за її згодою від 28.04.2024 року. Звертає увагу, що суд безпідставно приєднав до матеріалів справи та взяв до уваги при оцінці особи обвинуваченого відеозапис, наданий потерпілою, де обвинувачений нібито їй погрожує, оскільки зйомка проводилась без його згоди та є незаконною. Крім того, просить витребувати у ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» рентгенологічні знімки ОСОБА_9 , зроблені 31.10.2023 року, та дослідити в судовому засіданні медичний документ «Результати рентгенологічного обстеження №84536» від 31.10.2023 року та протокол опитування особи за її згодою від 28.04.2025 року.
Представник потерпілої ОСОБА_10 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких покликається на те, що потерпілу первинно недообстежили, що було в подальшому виправлено шляхом проведення комп'ютерної томографії. Зазначає, що судом правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про допит в якості свідка лікаря ОСОБА_12 , оскільки така немає процесуального статусу свідка, а викликати останню у статусі спеціаліста захисник не просив. Крім того, звертає увагу, що 13.03.2025 року закінчилось з'ясування обставин та перевірка їх доказами, після чого захисник не заявляв клопотань, а подав таке після початку судових дебатів, а відтак повернення його судом є правомірним.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та доводи захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, пояснення потерпілої та її представника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволення апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зазначених вимог дотримався та вірно встановив вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, яка підтверджується зібраними та перевіреними у суді першої інстанції доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні показала суду, що 31 жовтня 2023 року вона перебувала на загальному балконі будинку №7 на вул. Медовій у м. Львові, раптово на неї напав ОСОБА_7 , який почав наносити їй удари в обличчя та голову. Вона спробувала відійти назад та просила про допомогу. Далі ОСОБА_7 схопив її під руки та двічі намагався перехилити через поручні балкону, проте вона міцно трималася та викручувалась, щоб не випасти. Згодом вона впала на підлогу, а ОСОБА_7 наносив їй численні удари ногами по спині, ребрах, ногах та голові. ОСОБА_9 повідомила, що на її крик вийшла сусідка ОСОБА_13 , яка запитала в ОСОБА_7 що він робить, після чого останній відійшов від неї. Після цього, вона підповзла до сусідки ОСОБА_13 , попросила зачинити двері та пояснила, що обвинувачений напав на неї. Сусідка допомогла їй повитирати кров з обличчя. Зазначила, що, перебуваючи в квартирі, вона викликала поліцію та швидку медичну допомогу. Прибувши на місце події, працівники швидкої медичної допомоги її оглянули та госпіталізували до лікарні, де вона перебувала близько тижня, відчуваючи біль в оці та спині, нудоту, а також біль та шум в голові. Також ОСОБА_9 зазначила, що обвинувачений, чи будь - хто з його родини, не цікавились її станом здоров'я, не приходили до неї в лікарню, більше того ОСОБА_14 продовжує їй погрожувати.
Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №91102, виданої ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова», підтверджується, що ОСОБА_9 з 31.10.2023 по 06.11.2023 перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом струс головного мозку, ЗЧМТ, забої, садна, підшкірні гематоми правої половини обличчя, забій грудної клітки.
Відповідно до висновку експерта №929 від 07.11.2023, у ОСОБА_9 за період перебування на лікуванні у ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова», а саме з 31 жовтня по 06 листопада 2023 року, було встановлено діагноз: «закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Забої, садна, підшкірні гематоми правої половини обличчя. Забій грудної клітки». На час проведення судово-медичної експертизи у потерпілої виявлено синці на правій половині обличчя, на лівому передпліччі, в ділянці лівого ліктьового суглобу, на спині зліва, на правому плечі, в ділянці правого ліктьового суглобу, в ділянці лівого кульшового суглобу, на лівому стегні, в ділянці лівого колінного суглобу, на лівій гомілці, садно в ділянці лівого колінного суглобу. Синці, садно утворились від дії тупих предметів, при контакті з такими, могли виникнути 31 жовтня 2023 року та відносяться до легкого ступеня тяжкості. Судово-медичних даних для відповіді на питання про черговість нанесення тілесних ушкоджень немає. Для оцінки ступеня тяжкості «закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку» встановлення давності, механізму її виникнення, необхідне вивчення оригіналу медичної карти стаціонарного хворого.
З протоколу огляду предмету від 07.11.2023 відомо, що дізнавач ОСОБА_15 провів огляд предмету, а саме куртки синього кольору фірми Columbia, яка була надана ОСОБА_9 , у якій остання була одягнена 31.10.2023, на задній частині якої з правої сторони наявні потертості та бруд.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 09.11.2023, органом досудового розслідування, на підставі письмової заяви ОСОБА_7 , за участю понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , за участю ОСОБА_7 , проведено огляд приміщення квартири АДРЕСА_3 , яким встановлено, що вказана квартира розташована на третьому поверсі зліва від сходової клітки, двері двостворчаті дерев'яні, при вході коридор розміром близько 2*3 м, у коридорі з права знаходиться кімната розміром близько 6*3 м, в кімнаті ліворуч ближче до вікна знаходиться мебельна стінка на якій знаходиться сервер марки «Danua», чорного кольору, шириною 10*15 см та висотою 3 см, який був вилучений за згодою ОСОБА_7 .
Водночас, даними, які містяться у медичній карті стаціонарного хворого №91102, результатах обстеження комп'ютерної томографії №15552/26022, результатах рентгенологічного обстеження №84536, консультаційному висновку спеціаліста, протоколі обстеження від 14.11.2023, протоколі ультразвукового обстеження від 13.11.2023, підтверджується нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, що відносяться до легкого та середнього ступенів тяжкості.
З протоколу огляду предмету від 11.12.2023 вбачається, що дізнавач ОСОБА_15 в передбаченому законом порядку провів огляд предмету, а саме фотографій, на яких зображено ОСОБА_9 з тілесними ушкодженнями на різних ділянках тіла.
Згідно з висновком експерта №1033 від 12.12.2023, на час проведення первинної судово-медичної експертизи ОСОБА_9 лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_18 , відповідно до висновку експерта N? 929 від 07 листопада - 01 грудня 2023 року, у потерпілої було виявлено 2 синці на правій половині обличчя, 5 синців на лівій руці, 3 синці на правій руці, 1 синець на спині, 6 синців і 1 садно на лівій нижній кінцівці. На період проведення первинної судово-медичної експертизи оригінал медичної карти стаціонарного хворого не був представлений. Згідно записів наданої для проведення додаткової судово-медичної експертизи медичної карти стаціонарного хворого, за період перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_9 у ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об?єднання м. Львова» 31 жовтня - 06 листопада 2023 року було встановлено діагноз: «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Забої, садна, підшкірні гематоми правої половини обличчя. Забій грудної клітки». В описовій частині медичної карти лікарем хірургом при обстеженні пацієнта було зазначено наявність болю та садна в ділянці задньої поверхні грудної клітки справа в проекції 8 ребра. Діагноз черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку за період перебування потерпілої в лікарні був підтверджений даними обстеження лікарів нейрохірургів. В подальшому, ОСОБА_9 були проведені ультразвукове прицільне обстеження грудної клітки (протокол N? 11-2023 від із листопада 2023 року) і спіральна комп'ютерна томографія (протокол від 14 листопада 2023 року), під час яких було виявлено «перелом 10-го ребра справа». Наданий для проведення додаткової судово-медичної експертизи результат СКТ обстеження ОСОБА_9 (плівка та CD-диск за 14 листопада 2023 року) вивчені лікарем рентгенологом консультантом бюро ОСОБА_19 , котра зазначила наявність неконсолідованого (незрощеного) перелому правого 10-го ребра в паравертебральній (біляхребтовій) зоні. Беручи до уваги вказане, слід вважати, що ОСОБА_9 у жовтні 2023 року отримала травму голови у вигляді струсу головного мозку, травму грудної клітки у вигляді забою грудної клітки, перелому 10-го ребра справа, а також травми обличчя, тулуба, верхніх та лівої нижньої кінцівок у вигляді синців та садна. Травма голови у вигляді струсу головного мозку відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Травма грудної клітки у вигляді перелому 10-го ребра справа відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Синці, садно відносяться до легкого ступеня тяжкості. Всі вказані тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії тупого предмета, або від контакту з таким, могли виникнути від ударів кулаком, ногою, в період часу вказаний в «постанові» та потерпілою, 31 жовтня 2023 року. Судово-медичних даних для відповіді на питання про черговість нанесення тілесних ушкоджень немає.
Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 16.02.2024 підтверджується, що в процесі проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_9 , у присутності судово-медичного експерта КЗ «ЛОБСМЕ» ОСОБА_20 , двох понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , слідчого Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_23 , дільничного Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_24 , представника ОСОБА_10 та статиста ОСОБА_25 , було повністю відтворено обстановку на місці події, зокрема, потерпіла розповіла та показала на статисті про спричинення їй тілесного ушкодження, що мало місце 31.10.2023 року, близько 09:40 год., на вул. Медовій, буд.7, у м.Львові. При цьому, слідчий експеримент було проведено відповідно до вимог ст.240 КПК України, а протокол слідчого експерименту від 16.02.2024 містить всі необхідні дані, передбачені положеннями законодавства.
Крім того, з фототаблиці до протоколу слідчого експерименту, також, відомо, яким чином потерпілій було нанесено тілесні ушкодження 31.10.2023, приблизно о 09:40 год., на загальному балконі третього поверху внутрішнього двору будинку на вул. Медовій, 7 у м.Львові.
Як вбачається з додаткового висновку експерта №305 від 25.03.2024, механізм виникнення виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень може відповідати показам, які вона надала під час проведення допиту та слідчого експерименту 16 лютого 2024 року. Щодо механізму утворення перелому 10-го ребра справа, згідно з протоколом проведення слідчого експерименту, він міг виникнути внаслідок удару кулаком по спині справа, як продемонстровано на фото №9 до «Фототаблиці», так і від удару ногою, як продемонстровано на фото №17 до «Фототаблиці», під час проведення слідчого експерименту із нею 16 лютого 2024 року.
Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 08.08.2024 підтверджується, що в процесі проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та двох понятих ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , було відтворено обстановку на місці події, зокрема, свідок ОСОБА_26 розповіла як 31.10.2023 зранку вона перебувала за адресою свого проживання, що знаходиться у АДРЕСА_2 , та почула крик на сходах загального користування. Відкривши двері, свідок побачила, що сусідка із першої квартири на ім'я ОСОБА_30 знаходилася в сидячій позі на балконі, над нею перебував сусід з третьої квартири на ім'я ОСОБА_31 , який відступив від ОСОБА_32 , оскільки свідок вигукнула « ОСОБА_31 , що ти робиш». Статист продемонстрував у якій позі перебували ОСОБА_30 та ОСОБА_31 . Окрім того, ОСОБА_26 продемонструвала, як вона викликала медичну допомогу, оскільки обличчя та руки ОСОБА_32 були в крові.
Заперечення обвинуваченим вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненому, і апеляційним судом оцінюються як форма захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене.
Доводи захисника у апеляційній скарзі про те, що перелом 10-го ребра справа був отриманий потерпілою у проміжку часу між 06.11.2023 року, коли останню було виписано з лікарні, та 13.11.2023 року, коли у неї було виявлено перелом, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.
Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №91102, виданої ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова», ОСОБА_9 з 31.10.2023 по 06.11.2023 перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом, серед іншого, забій грудної клітки.
Відповідно до висновку експерта №929 від 07.11.2023, у ОСОБА_9 за період перебування на лікуванні у ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова», а саме з 31 жовтня по 06 листопада 2023 року, було встановлено діагноз: «закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Забої, садна, підшкірні гематоми правої половини обличчя. Забій грудної клітки».
Водночас, згідно з висновком експерта №1033 від 12.12.2023 встановлено, що в описовій частині медичної карти лікарем хірургом при обстеженні пацієнта було зазначено наявність болю та садна в ділянці задньої поверхні грудної клітки справа в проекції 8 ребра. В подальшому, ОСОБА_9 були проведені ультразвукове прицільне обстеження грудної клітки (протокол N? 11-2023 від із листопада 2023 року) і спіральна комп'ютерна томографія (протокол від 14 листопада 2023 року), під час яких було виявлено «перелом 10-го ребра справа». Наданий для проведення додаткової судово-медичної експертизи результат СКТ обстеження ОСОБА_9 (плівка та CD-диск за 14 листопада 2023 року) вивчені лікарем рентгенологом консультантом бюро ОСОБА_19 , котра зазначила наявність неконсолідованого (незрощеного) перелому правого 10-го ребра в паравертебральній (біляхребтовій) зоні. Беручи до уваги вказане, слід вважати, що ОСОБА_9 у жовтні 2023 року отримала травму голови у вигляді струсу головного мозку, травму грудної клітки у вигляді забою грудної клітки, перелому 10-го ребра справа, а також травми обличчя, тулуба, верхніх та лівої нижньої кінцівок у вигляді синців та садна. Травма грудної клітки у вигляді перелому 10-го ребра справа відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Всі вказані тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії тупого предмета, або від контакту з таким, могли виникнути від ударів кулаком, ногою, в період часу вказаний в «постанові» та потерпілою, 31 жовтня 2023 року.
Крім того, додатковим висновком експерта №305 від 25.03.2024 підтверджується, що механізм виникнення виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень може відповідати показам, які вона надала під час проведення допиту та слідчого експерименту 16 лютого 2024 року. Щодо механізму утворення перелому 10-го ребра справа, згідно з протоколом проведення слідчого експерименту, він міг виникнути внаслідок удару кулаком по спині справа, як продемонстровано на фото №9 до «Фототаблиці», так і від удару ногою, як продемонстровано на фото №17 до «Фототаблиці», під час проведення слідчого експерименту із нею 16 лютого 2024 року.
Вказані висновки експерта в сукупності підтверджують доводи представника потерпілої про те, що потерпілу первинно було недообстежено згідно рентгенологічного дослідження, оскільки після значних побоїв першочергово надавалась критична допомога.
В подальшому, потерпіла ОСОБА_9 постійно скаржилась лікарю на сильні болі у спині і грудях, оскільки такі не припинялись. У зв'язку з цим, потерпіла пройшла ультразвукове дослідження (УЗД), на якому лікарі встановили підозру на перелом, направили на більш детальне дослідження - комп'ютерну томографію (КТ), де чітко було виявлено перелом 10-го ребра справа.
Колегія суддів звертає увагу на те, що основна різниця між комп'ютерною томографією (КТ) та рентгеном полягає в технології отримання зображень та їх деталізації. Рентген створює двовимірні зображення, в той час як КТ використовує комп'ютерну обробку для створоння тривимірних знімків, що дозволяє отримати більш детальну інформацію про внутрішні органи та тканини. На підставі отриманих прицільних та більш детальних даних КТ була проведена додаткова судово-медична експертиза, котра підтвердила перелом ребра, який був однією з причин постійних болей у потерпілої.
Відтак, на переконання колегії суддів, враховуючи, що висновком експерта №929 від 07.11.2023 встановлено діагноз забій грудної клітки, який, після детальнішого обстеження потерпілої, був змінений на травму грудної клітки у вигляді перелому 10-го ребра справа, а також те, що всі тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії тупого предмета, або від контакту з таким та могли виникнути від ударів кулаком, ногою, в період часу вказаний в постанові та потерпілою, 31 жовтня 2023 року, доводи апелянта про отримання потерпілою травми у вигляді перелому 10-го ребра справа після виписки з лікарні є безпідставними.
Таким чином, дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, оскільки обвинувачений вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Голослівними є твердження обвинуваченого про те, що він завдав потерпілій тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, з огляду на те, що ОСОБА_7 не заперечує факту насенення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, а визначення ступеня їх тяжкості не належить до його компетенції.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апелянта про те, що суд безпідставно приєднав до матеріалів справи та взяв до уваги відеозапис, наданий потерпілою, де обвинувачений нібито їй погрожує, оскільки на вказаний відеозапис з камер спостереження суд не посилався як на доказ вини, а оглянув в судовому засіданні та взяв до уваги при оцінці особи обвинуваченого.
Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про приєднання до матеріалів кримінального провадження протоколу опитування особи ОСОБА_12 за її згодою від 28.04.2024 року, оскільки таке було подано після початку судових дебатів.
Клопотання про витребування у ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» рентгенологічних знімків ОСОБА_9 , зроблених 31.10.2023 року, та дослідження в судовому засіданні медичного документу «Результати рентгенологічного обстеження №84536» від 31.10.2023 року, а також протоколу опитування особи за її згодою від 28.04.2025 року задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Положеннями ч.3 ст.404 КПК України передбачені підстави повторного дослідження доказів судом апеляційної інстанції, зокрема, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що медична документація, яку захисник просить витребувати та повторно дослідити в судовому засіданні, вже була предметом розгляду двох судово-медичних експертиз, які досліджувалися судом першої інстанції в повному обсязі.
Водночас, захисник не навів жодних обставин, які б могли свідчити про порушення порядку дослідження доказів судом першої інстанції, а матеріали справи таких відомостей не містять.
Щодо клопотання про дослідження в судовому засіданні протоколу опитування особи за її згодою від 28.04.2025 року, колегія суддів звертає увагу на те, що сторона захисту під час розгляду в суді першої інстанції не заявляла клопотання про дослідження такого доказу в передбаченому законом порядку, а подала таке лише після початку судових дебатів, що суперечить вимогам закону.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні клопотання про витребування рентгенологічних знімків, дослідження в судовому засіданні медичного документу «Результати рентгенологічного обстеження №84536» від 31.10.2023 року та протоколу опитування особи за її згодою від 28.04.2025 року, оскільки таке не відповідає вимогам ч.3 ст.404 КПК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що, покликаючись на безпосередньо досліджені докази, суд першої інстанції, відповідно до ст. 94 КПК України, всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов до правильного висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування вироку суду першої інстанції відносно ОСОБА_7 колегією суддів не встановлено, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
вирок Галицького районного суду м. Львова від 01.05.2025 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.
На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженому, який тримається під вартою, в той самий строк з дня отримання її копії.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4