13 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 380/29645/23
адміністративне провадження № К/990/36181/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №380/29645/23
за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю
до ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Громадська організація «Кращий Сихів»
про скасування реєстрації декларації та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року (головуючий суддя: Гавдик З.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року (колегія у складі: головуючого судді Гудима Л.Я., суддів: Качмара В.Я., Пліша М.А.), -
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2023 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (далі - позивач, Інспекція) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просила скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 03 червня 2014 року №ЛВ083141540603 на об'єкт будівництва «Будівництво торгового комплексу зі знесенням будівлі кафе на АДРЕСА_1 » та припинити право на виконання будівельних робіт на такому об'єкті.
2. На обґрунтування своїх позовних вимог Інспекція вказувала, що 03 червня 2014 року Інспекцією зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва «Будівництво торгового комплексу на АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі кафе у м. Львові» (замовник ОСОБА_1 ). Категорія складності - ІІІ. Загальна площа будівель становить 2060,1 м.кв., поверховість - 4 поверхи. Проте, за результатами проведеного позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю посадовими особами Інспекції встановлено вчинення відповідачем таких порушень, як: виконання замовником будівництва будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил, а саме нездійснення огородження будівельного майданчика об'єкта будівництва; незабезпечення встановлення інформаційного стенда на будівельному майданчику; незабезпечення належного здійснення авторського нагляду на об'єкті будівництва під час виконання будівельно-монтажних робіт; незалучення до виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва підрядника, який має відповідну ліцензію. У зв'язку із цим позивачем були видані та надіслані ОСОБА_1 обов'язкові до виконання відповідні приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, які, однак, не виконані відповідачем у встановлений у них строк, що і зумовило звернення Інспекції до суду із цим позовом про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Своє рішення суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтував тим, що право органу державного архітектурно-будівельного контролю на звернення до суду із позовом про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та припинення права на виконання таких робіт виникає лише у випадку систематичного (два і більше разів підряд) невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки. Однак, Інспекцією в контексті положень пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 17 січня 2017 року №1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» (далі - Закон №1817-VIII), частини другої статті 39-1, статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) під час розгляду справи не доведено, що виявлені в ході проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю порушення є безумовною підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, враховуючи при цьому й те, що позивач звернувся до суду із цим позовом до завершення встановлених у приписах термінів, протягом яких зобов'язано ОСОБА_1 усунути виявлені порушення, а також оскарження останнім приписів Інспекції від 11 грудня 2023 року №№ 1, 2, 3, 4 у судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та їх обґрунтування
5. Не погодившись із такими судовими рішеннями, Інспекція звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
6. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, Інспекція вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій та неправильне застосування ними норм матеріального права, що врегульовують підстави звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду із позовом про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та припинення права на їх виконання. Скаржник вважає, що згідно положень законодавства, у разі встановлення суб'єктом містобудування порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, Інспекція зобов'язана звернутися до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, що власне і було зроблено останньою у цьому випадку, а норма абзацу сімнадцятого частини першої статті 41 Закону №3038-VI, на яку послалися суди, вказуючи на таку умову для звернення до суду як систематичність невиконання вимог приписів, на переконання позивача, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
7. 23 вересня 2024 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за означеною касаційною скаргою.
9. ОСОБА_1 у поданому до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню. Громадська організація «Кращий Сихів», отримавши ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження 07 жовтня 2024 року, правом на подання відзиву або письмових пояснень щодо касаційної скарги Інспекції не скористалася.
10. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2025 року справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні на 18 червня 2025 року, у якому суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
11. У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Стрелець Т.Г. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 травня 2025 року №12), що унеможливлює її участь у розгляді справи, на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Берназюк Я.О., Гриців М.І.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. Підґрунтям, фактичними підставами, які зумовили оспорюване правозастосування, стали такі обставини.
13. 03 червня 2014 року Інспекцією зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва «Будівництво торгового комплексу на АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі кафе у м. Львові» (замовник ОСОБА_1 ).
14. У період з 28 листопада по 11 грудня 2023 року посадовими особами Інспекції проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктом містобудування ( ОСОБА_1 ) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за наслідками якої складено акт від 11 грудня 2023 року №2-пп.
15. У вказаному акті зафіксовано порушення відповідачем вимог:
- п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»; пп. 2.2.1-2.2.18 п. 2.2 ДСТУ Б В.2.8-43:2011 «Огородження інвентарні будівельних майданчиків та ділянок виконання будівельно-монтажних робіт. Технічні умови», а саме замовником будівництва виконуються будівельні роботи з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил, зокрема не проведено огородження будівельного майданчика об'єкта будівництва;
- п. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»; частини шостої статті 34 Закону №3038-VI, адже замовником будівництва не забезпечено встановлення інформаційного стенда на будівельному майданчику;
- частин першої, третьої статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»; п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури», оскільки замовником будівництва не забезпечено належного здійснення авторського нагляду на об'єкті будівництва під час виконання будівельно-монтажних робіт, зокрема особою, відповідальною за здійснення авторського нагляду на об'єкті будівництва, - ОСОБА_2 листом №05/12 від 05 грудня 2023 року, який зареєстровано в СЕД Львівської міської ради за №З-Ш-61182-С-0006 від 07 грудня 2023 року, повідомлено Інспекцію про те, що «...авторський нагляд за об'єктом «Будівництво торгового комплексу зі знесенням будівлі кафе на АДРЕСА_1 » не здійснюється з 2014 року і жодного разу вказаний об'єкт мною не відвідувався. Замовником будівництва даного об'єкту не було повідомлено про початок будівельних робіт, починаючи з 2014 року».
16. На підставі вказаного акта позапланової перевірки Інспекцією 11 грудня 2023 року видані обов'язкові до виконання ОСОБА_1 приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил №№ 1, 2, 3, 4 з визначенням у них строку для добровільного їх виконання до 27 грудня 2023 року (щодо приписів №№ 1, 2, 3) та до 12 січня 2024 року (щодо припису №4), а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
17. Невиконання замовником будівництва вимог вищевказаних приписів у встановлений у них строк, стало підставою для звернення Інспекції до суду із цим позовом.
Позиція Верховного Суду
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах й дотримання процесуальних норм, виходить з наступного.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Згідно із частинами першою, третьою статті 6 Закону №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
21. Відповідно до пункту 1.3 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого рішенням Львівської міської ради від 10 вересня 2021 року №774 (приписи якого були чинними на момент виникнення спірних відносин; далі- Положення №774), Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями Львівського міського голови, цим Положенням, наказам Міністерства розвитку громад та територій України, іншими нормами законодавства України.
22. За змістом підпункту 5.1.8 пункту 5.1 Положення №774 для реалізації завдань та виконання повноважень, передбачених цим Положенням, іншими нормативними актами, Інспекція має право звертатись до суду з позовними заявами у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
23. За приписами пунктів 6, 7 частини першої статті 7 Закон №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:
- контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;
- надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів), зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.
24. Положеннями частин першої, другої, четвертої та п'ятої статті 26 Закону №3038-VI встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у відповідному порядку. Для цього, серед іншого, необхідно отримати право на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.
25. Право на виконання будівельних робіт регламентовано статтею 34 Закону №3038-VI, відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої якої замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
26. Частиною п'ятою цієї ж статті передбачено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
27. У відповідності з положеннями частин першої, сьомої, восьмої статті 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
28. У той же час, за змістом частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI (в редакції Закону №1817-VIII) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
29. Частиною другою статті 39-1 Закону №3038-VI (у редакції Закону України від 17 жовтня 2019 року №199-IX) установлено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
30. Зміст наведених положень свідчить про те, що передумовою, яка надає органу державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду право на звернення до суду із позовом про скасування реєстрації декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт або про припинення права на виконання таких робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, є виявлення відповідним органом факту здійснення самочинного будівництва. Ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларацій, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.
31. Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постанові від 24 листопада 2021 року у справі №420/998/21.
32. Проте, згідно із пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1817-VIII зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об'єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.
33. Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1817-VIII визначено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі: 1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт; 2) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; 4) скасування містобудівних умов та обмежень; 5) виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта; 6) виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.
34. У взаємозв'язку із вказаним вище та в контексті обставин цієї справи слід зазначити, що згідно із частиною четвертою статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
35. Наведені положення КАС України кореспондуються із положенням частини п'ятої статті 46 цього Кодексу, якою передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
36. Послідовний аналіз переліку підстав для звернення суб'єкта владних повноважень до суду дає можливість дійти висновку, що він повинен мати достатні адміністративні можливості для здійснення визначених йому законом завдань та функцій, і лише у випадках, коли Конституцією чи законами України встановлені судові обмеження його діяльності, він звертається до суду з позовом по суті для отримання судового дозволу.
37. Такі звернення мають бути зумовлені необхідністю виконання покладених на суб'єкта владних повноважень завдань і функцій, а використовувати свої повноваження останній може лише з метою, з якою це повноваження надане.
38. Слід зазначити, що суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У зв'язку з цим визначений законом предмет позову, з яким суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.
39. Звертаючись до суду з позовом, Інспекція на обґрунтування вимог про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та припинення права на виконання таких робіт на об'єкті посилалася на встановлення під час перевірки порушень відповідачем вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, а також невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. На виявлення відповідним органом факту здійснення самочинного будівництва Інспекція не вказувала.
40. Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що згідно чинного на момент спірних правовідносин законодавства (пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1817-VIII, який встановлює особливості скасування декларацій про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт, зареєстрованих до набрання чинності цим Законом) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю є підставою для самостійного скасування відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю зареєстрованої до набрання у 2017 році чинності Законом №1817-VIII декларації про початок виконання будівельних робіт від 03 червня 2014 року №ЛВ083141540603 на об'єкт будівництва «Будівництво торгового комплексу зі знесенням будівлі кафе на АДРЕСА_1 », висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення даного позову по суті є правильними й доводи касаційної скарги не спростовують таких.
41. У касаційній скарзі не наведено інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві та апеляційній скарзі, з урахуванням яких суди вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
42. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
43. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
44. Ураховуючи наведене, мотиви касаційної скарги, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Я.О. Берназюк М.І. Грицiв