Справа № 560/733/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
12 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
представника позивача: Цюпи В.П.,
представника відповідача: Зозулі В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївмолпром" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в результаті проведення камеральної перевірки ТОВ "Миколаївмолпром" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2024 року, складено акт № 13442/22-01-04-04/05409745 від 17.05.2024 року, яким встановлено наступні порушення:
- п. 200.1, абз. "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 із змінами і доповненнями, в результаті: ТОВ "Миколаївмолпром" не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за березень 2024 року в сумі 4940000 грн.;
- п. 200.1, абз. "в" п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, пункту 5 розділу V Порядку №21, в результаті: ТОВ "Миколаївмолпром" за березень 2024 року занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на суму 4 940 000 грн.
За результатами камеральної перевірки встановлено порушення п. 200.1, абз. "в" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку № 21, ТОВ "Миколаївмолпром" за березень 2024 року занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) у розмірі 4 940 000 грн.
За результатами акта перевірки № 13442/22-01-04-04/05409745 від 17.05.2024 року ГУ ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми "В3" за №00173700404 від 27.06.2024 року на суму 4940000 грн., згідно якого встановлено порушення ст. 200 Податкового кодексу України.
Дане податкове-повідомлення рішення відправлено листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано ТОВ "Миколаївмолпром" 22.07.2024 року.
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Миколаївмолпром" за липень 2024. За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 29.08.2024 № 19358/22-01-04-09/05409745.
Камеральною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Миколаївмолпром" вимог пункту 4 статті 200 розділу V Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21, шляхом декларування недостовірних показників в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2024 року, а саме: у рядку 16.3 "збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу" відображено збільшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2024 року на підставі податкового повідомлення - рішення форми "В3" від 27.06.2024 № 00173700404 на суму 4 940 000 грн., та як наслідок занижено податкові зобов'язання в податковій декларації з ПДВ за липень 2024 року на суму 4 940 000 грн.
За результатами акта камеральної перевірки від 29.08.2024 № 19358/22-01-04-09/05409745 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0247570409 від 09.10.2023р., яким ТОВ "Миколаївмолпром" донараховано штрафні (фінансові) санкції 494 000,00грн. за податком на додану вартість.
Позивач не погоджуючись з висновками акта перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (пункт 41.5 статті 41 ПК України).
Відповідно до пп. 21.1.4 п. 21.1 ст.21 ПК України, контролюючі органи зобов'язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 означеної норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 200.9 статті 200 ПК України).
За приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Як визначено пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Розділом III Порядку №21 регламентовано порядок оформлення та подання податкової звітності. Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Порядку №21 додатками до декларації є, зокрема: розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4).
Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.
Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;
зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
При заповненні розділу III декларації "Розрахунки за звітний період" здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов'язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації). При цьому до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від'ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).
Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то таке від'ємне значення звітного (податкового) періоду може бути, зокрема, заявлене до бюджетного відшкодування або зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 16).
Як свідчать матеріали справи, податковий орган у акті перевірки на сторінці 2 зазначив, що у грудні 2023 року від'ємне значення ПДВ становить 4 412 573,00грн. У січні 2024 року від'ємне значення ПДВ становить 2 348 172,00грн. (ст.4 акту) У лютому 2024 року від'ємне значення ПДВ становить 5 161 634,00грн. (ст.4 акту) У березні 2024 року від'ємне значення ПДВ становить 5 298 431,00грн. (ст.5 акту)
Тобто актом перевірки відповідач підтвердив, розмір щомісячної суми від'ємного значення ПДВ, яку платник податку може використати, для зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, так і для здійснення відшкодування на рахунок підприємства.
В рядку 3 таблиці 1 додатку 3 до податкової декларації з ПДВ ТОВ "Миколаївмолпром" зазначило суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 4 940 000,00грн. і саме цю суму було перенесено до рядка 20.2 декларації за звітний період березень 2023р.
При цьому, відповідачем в Акті перевірки не ставиться під сумнів реальність господарських операцій позивача із контрагентами. Єдиним зауваженням контролюючого органу в Акті перевірки є те, що ТОВ "Миколаївмолпром" не вірно веде облік суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) в розрізі звітних (податкових) періодів, у якому виникло таке значення, зокрема відображення від'ємного значення податку на додану вартість в додатках №2 та №3 до податкової декларації за березень 2023р.
Разом з тим, суд наголошує, що Податковим кодексом України та Порядком №21 не встановлено особливостей та хронології відображення від'ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в Додатку 2 (Д2) та Додатку 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість.
Відсутність особливостей хронологічного відображення від'ємного значення податку на додану вартість підтверджує також Державна фіскальна служба України у листах від 11 травня 2018 року № 2082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 04 січня 2019 року № 58/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, де зазначила наступне: Зважаючи на те, що Кодексом та Порядком №21 не визначено особливостей відображення від'ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в Додатку 2 (Д2) та Додатку 3 (Д3), а також те, що у вищезазначеному листі ДФС (від 22 липня 2016 року №24830/7/99-99-15-03-02-17) наведено рекомендації щодо особливостей такого відображення, товариство має право самостійно визначати при заповненні як Додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 Додатка 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість послідовність відображення від'ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум та послідовність погашення за рахунок такого від'ємного значення податкових зобов'язань відповідного звітного періоду .
Отже, посилання відповідача в Акті перевірки на необхідність дотримання принципу хронології формування від'ємного значення податку на додану вартість не підтверджується положеннями Податкового кодексу України та Наказу №21, у зв'язку з чим не може бути підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Слід також зазначити, що жодною нормою податкового законодавства не передбачено такої підстави для позбавлення платника податків прав на бюджетне відшкодування, як визначення ним відповідних сум податку не за хронологією періодів у Додатку №2 та Додатку №3 до декларації від'ємного значення податку на додану вартість.
При цьому, суд зазначає, що матеріали справи та висновки Акта перевірки не містять доказів того, що контролюючим органом у ході проведення перевірки було виявлено порушення відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників, як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які б призвели до заниження або завищення суми бюджетного відшкодування.
Відповідачем не заперечується той факт, що під час проведення перевірки ним не було виявлено жодних відхилень чи порушень щодо формування податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість.
Таким чином, на переконання суду, хронологія відображення у Додатку №2 та Додатку № 3 до декларації від'ємного значення податку на додану вартість, заявленого до бюджетного відшкодування, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом чи навпаки, при дотриманні підприємством умов, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України, не впливають на право платника податку на отримання з бюджету податку на додану вартість, водночас, інших обґрунтувань щодо невизнання заявленого позивачем бюджетного відшкодування матеріали перевірки та, зокрема Акт, не містять.
Вказаного вище правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у справі № 640/11775/20, який у відповідності до вимог ст. 242 КАС України суд враховує при розгляді цієї справи.
При цьому, відповідачем не доведено факту порушення позивачем Порядку № 21 чи іншого нормативно - правового акту, який спростовував би доводи позивача.
Відтак, оцінивши у сукупності всі докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, на підставі яких було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими, а тому податкове повідомлення - рішення від № 00173700404 від 27.06.2024 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
У той же час, чинним законодавством України передбачено, що якщо за результатами перевірки контролюючого органу виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість і відповідно вручено ППР за Формою В1, платник податку не відображає суму, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні, в рядку 16.3 податкової декларації, оскільки після проведення перевірки контролюючими органами платник податку якому відмовлено в наданні бюджетного відшкодування не має права включати зазначену суму до суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
У разі відмови в отриманні бюджетного відшкодування та відповідно вручення ППР за формою В3, платник податку відображає суму зменшеного бюджетного відшкодування в рядку 16.3 збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу у податковій декларації з податку на додану вартість у звітному (податковому) періоді, в якому ППР за формами В3 узгоджено (підпункт 5 пункту 4 розділу V наказу № 21).
При цьому у разі заповнення рядка 16.3 обов'язковим є заповненням таблиці Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення - рішення та/або уточнюючого розрахунку .
Таким чином, платник податку повинен відобразити коригування залишку від'ємного значення ПДВ у рядку 16.3 декларації та заповнити відповідну таблицю, зазначивши реквізити ППР, яким зменшено суму бюджетного відшкодування.
Відмова у здійснені бюджетного відшкодування на рахунок підприємства доведена до ТОВ "Миколаївмолпром" податковим повідомленням-рішенням №00173700404 від 27.06.2024р.
Форма податкового повідомлення-рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015р. №1204 "Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків" (надалі Порядок №1204)
Додатком №13 до Порядку №1204 затверджено форму податкового повідомлення рішення, яке складається за результатами розгляду питання стосовно права на отримання бюджетного відшкодування (форма "ВЗ"). Відповідно до зазначеної форми податкове повідомлення-рішення має дату його складання та номер.
Відповідно до ст.58 ПК України у Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, міститься інформація про дату складання податкового повідомлення-рішення.
Водночас, суд враховує, що Податковим кодексом України не передбачено окремої норми яка регулює строк набрання чинності податковим повідомленням-рішенням. Діючим законодавством передбачено лише порядок оскарження податкових повідомлень-рішень.
Більш того законодавство передбачає строк добровільного виконання податкового повідомлення рішення протягом 10 днів з моменту отримання податкового повідомлення рішення. І у випадку невиконання вимог податкового повідомлення-рішення протягом 10 днів з моменту його отримання, та не використання при цьому процедури адміністративного чи судового оскарження, зобов'язання визначені платнику податку таким податковим повідомленням-рішенням на 11 день вважаються простроченими і вже підлягають примусовому виконанню. Отже зобов'язання передбачені податковим повідомленням-рішенням повинні бути виконані протягом 10 днів з моменту його отримання.
Суд встановив, що ТОВ "Миколаївмолпром" не застосовувало ні процедуру адміністративного оскарження, ні процедури судового оскарження податкового повідомлення рішення № 00173700404 від 27.06.2024 року, а навпак вжило всіх необхідних заходів, щодо виконання податкового повідомлення-рішення до завершення 10 денного терміну з моменту його отримання.
Крім того, жодним нормативним актом не передбачено заборони платнику податків виконати зобов'язання передбачені податковим повідомленням-рішення, ще до завершення вже порушеної процедури оскарження, та продовжувати процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, фактично виконавши його вимоги.
Відтак, посилання відповідача на п.56.17 ст.56 ПК України жодним чином не позбавляє платника податку права здійснити виконання вимог податкового повідомлення рішення в будь який день з моменту його отримання до закінчення 10 денного терміну який надається платнику податків для використання процедури адміністративного чи судового оскарження. Тобто платник податку може виконати вимоги податкового повідомлення-рішення не чикаючи завершення 10 днів з моменту його отримання.
Суд такоє враховує, що ГУ ДПС у Хмельницькій області 30.07.2024р. включило до суми ліміту СЕА ПДВ суму 4 490 000,00грн. на яку ним було відмовлено у бюджетному відшкодуванні.
Тобто з 30.07.2024р. контролюючий орган надав ТОВ "Миколаївмолпром" право реєстрації податкових накладних на суму 4 490 000,00грн., саме суму на яку ним відмовлено у бюджетному відшкодуванні. Тобто сам податковий орган своїми діями вказав що податкове повідомлення- рішення №00173700404 від 27.06.2024р. є узгодженим у липні 2024р.
Відтак, оскільки податковий орган включивши до суми ліміту СЕА ПДВ суму 4 490 000,00 грн підтвердив, що податкове повідомлення-рішення №00173700404 від 27.06.2024р. підлягає виконанню у липні 2024р, то відповідно і ТОВ "Миколаївмолпром" вчинив дії по виконанню податкового повідомлення-рішення в липні 2024р. Відповідно враховуючи дату набрання чинності податковим повідомлення-рішенням №00173700404, а це 27.06.2024р., та дату відновлення суми 4 940 000,00грн. до суми ліміту СЕА ПДВ, а це 30.07.2024р., суд дійшов висновку, що ТОВ "Миколаївмолпром" на законній підставі включив до рядка 16.3 Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2024р. суму 4 940 000,00грн.
Беручи до уваги наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0247570409 від 09.10.2024 року у зв'язку із чим позовні вимоги визнаються судом правомірними та обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8).
Вказані вимоги законодавства зобов'язують суд при вирішенні справи в кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту. При цьому, з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства суд вважає за необхідне ретельно дослідити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії та, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 2, ч. 1,2 ст. 77 КАС України.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського суду з прав людини у п. 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності винесення ним оскаржуваних рішень.
Враховуючи викладені вище обставини, суд зазначає, що відповідачем не доведено, яким чином некоректне заповнення графи у декларації призводить до неможливості здійснення податкового контролю, метою якого є контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів.
Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень, прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства України та передбачених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 серпня 2025 року.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.