Постанова від 13.08.2025 по справі 560/17507/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/17507/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

13 серпня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Шпарага М. Ю.,

представників позивача: Кухара О.П., Кнець О.О.,

представників відповідача: Грень Н.В., Каленишиної К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області та товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Магнум Трейд" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Магнум Трейд" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Магнум Трейд» (ТОВ «Торгівельний дім «Магнум Трейд») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Хмельницькій області (ГУ ДПС в Хмельницькій області) в якому просило:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 01.11.2024 №27158/2201-0701, від 01.11.2024 №27159/2201-0701, від 01.11.2024 №27160/2201-0701, від 01.11.2024 №27161/2201-0701, від 01.11.2024 №27162/2201-0701.

11 лютого 2025 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та порушення норм процесуального права що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представники позивача про задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" за період діяльності з 27.09.2019 по 30.06.2024 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладений на контролюючі органи, та за період з 27.09.2019 по 30.06.2024 щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 23.09.2024 №20737/22-01-07-01/43254765.

У ході проведеної перевірки встановлені наступні порушення ТОВ "Торгівельний дім «Магнум Трейд", зокрема:

-п. п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 9 П(С)БО 9 "Запаси", п. п. 5, 8 П(С)БО 15 "Дохід", п. п. 6, 18, 19, 20 П(С)БО 16 "Витрати", п. п. 5.1, 5.5, 5.6 П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижений податок на прибуток в загальній сумі 734434,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, пп. 198.1, 198.2, 198.3, абзацу "г" п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет всього в сумі 72041,00 грн.;

- п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, в результаті чого ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" не складені та не зареєстровані в ЄРПН зведені податкові накладні: від 28.02.2023 на обсяг постачання 50000,00 грн, ПДВ 10000,00 грн, від 31.01.2024 на обсяг постачання 45000,00 грн, ПДВ 9000,00 грн, від 31.03.2024 на обсяг постачання 9000,00 грн, ПДВ 1800,00 грн, від 31.05.2024 на обсяг постачання 47085,00 грн, ПДВ 9417,00 грн, від 30.06.2024 на обсяг постачання 30000,00 грн, ПДВ 6000,00 грн.;

- п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення", п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" розрахунки коригування від 16.03.2024 №1, від 22.03.2024 №17 зареєстровані з порушенням граничних строків реєстрації;

- пп. 222.3.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" несвоєначно сплачена узгоджена сума грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 1772,00 грн за жовтень 2022 року.

На підставі акту перевірки, ГУ ДПС у Хмельницькій області винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

-від 01.11.2024 №27158/2201-0701, яким збільшило ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 807877,00 грн, в тому числі 734434,00 грн за податковим зобов'язанням та 73443,00 грн за штрафними санкціями;

- від 01.11.2024 №27159/2201-0701, яким збільшило ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 79245,10 грн, в тому числі 72041,00 грн за податковим зобов'язанням та 7204,10 грн за штрафними санкціями;

- від 01.11.2024 №27160/2201-0701, яким застосувало до ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" штраф в сумі 9304,25 грн;

- від 01.11.2024 №27161/2201-0701, яким застосувало до ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" штраф в сумі 2149,67 грн;

- від 01.11.2024 №27162/2201-0701, яким застосувало до ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" штраф в сумі 88,60 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до Хмельницького окружного адміністративного суду.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.16.1.2, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (п.п. 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Так, п. 198.5 ст. 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Тобто, з аналізу вищезазначених правових нормі слідує, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами/послугами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися у випадках передбачених підпунктами п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Так, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №27158/2201-0701 від 01.11.2024, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, підставою для висновку контролюючого органу про заниження ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" податку на прибуток в загальній сумі 734434,00 грн слугували доводи, зокрема, про:

-завищення задекларованих показників у рядку 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в сумі 1521069,00 грн, в т.ч. за 2022 рік в сумі 1521069,00 грн, в результаті встановлених перевіркою невідповідності показників бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності;

- заниження задекларованих показників у рядку 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в сумі 81371,00 грн, в т.ч. за 2022 рік в сумі 81371,00 грн, за рахунок не віднесення до їх складу доходу від операції з реалізації палива дизельного та бензину автомобільного у відповідній сумі;

- заниження задекларованих показників у рядку 2120 "Інші операційні доходи" Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в сумі 2213114,00 грн, в тому числі: за півріччя 2024 року в сумі 2213114,00 грн, в результаті не віднесення до його складу доходів від безоплатно одержаних оборотних активів у відповідній сумі;

- заниження задекларованих показників у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в сумі 2790909,00 грн за 2022 рік в результаті встановлених перевіркою невідповідностей показників бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності;

- завищення показників у рядку 2180 "Інші операційні витрати" Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в сумі 4291143,00 грн за 2022 рік в результаті не відповідності показників бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності;

- завищення задекларованих показників у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в сумі 502084,00 грн в результаті віднесення до їх складу вартості послуг, операцій з транспортного перевезення ПММ (бензин та дизельне паливо), не підтверджених належним чином оформленими первинними документами;

- завищення показників у рядку 2180 "Інші операційні витрати" Фінансової звітності малого підприємства за 2022 рік в сумі 781408,00 грн в результаті відображення у їх складі вартості послуг з доставки ПММ, що підлягали відображенню у складі первісної вартості придбаних запасів;

- завищення показників у рядку 2180 "Інші операційні витрати" Фінансової звітності малого підприємства в сумі 523000,00 грн в результаті віднесення до їх складу вартості послуг перевезення від постачальника ТОВ "Транспортна компанія "Захід Груп" не підтверджених належним чином оформленими первинними документами.

Із матеріалів справи встановлено, що ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" у звіті про фінансові результати (форма № 2) за 2022 рік у рядку 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" задекларувало 50429400,00 грн отриманого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг).

При цьому. у фінансовому звіті товариства за 2022 рік задекларовано 50429400,00 грн чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та 49429800,00 грн витрат (собівартість реалізованої продукції + інші операційні витрати).

Відтак, фінансовий результат до оподаткування становив 50429400,00 - 49429800,00 = 999600,00 грн - 104460,00 (збиток 2021 року) = 895140,00 грн. Податок на прибуток визначений в розмірі 161135,00 грн (895196,00 *18%).

Крім того, станом на 31.12.2022 сальдо товариства на рахунку 281 "Товари на складі" визначене в кількості 34142,13 л палива балансовою вартістю 1461669,21 грн, при цьому інші операційні витрати за 2022 рік складають 1631284,03 грн, а оборот по 902 рахунку "Собівартість реалізованих товарів" дорівнює 46375463,39 грн. Загальна сума витрат позивача у 2022 році, які безпосередньо впливають на фінансовий результат до оподаткування складає 48006747,42 грн. Показник чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг за 2022 рік, враховуючи реалізацію за Z-звітом від 18.10.2022 №104, складає 48974689,85 грн.

Отже, враховуючи отриманий позивачем збиток від господарської діяльності у 2021 році в сумі 104460,00 грн, об'єкт оподаткування податком на прибуток за 2022 рік складав 863482,43 грн, (48974689,85 - 48006747,42 - 104460,00), а податок на прибуток визначений в сумі 155426,84 грн.

Таким чином, ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" за 2022 рік переплатило податок на прибуток в сумі 5708,00 грн (161135,00 грн - 155427,00 грн).

Вказане свідчить про те, що виявлені розбіжності між показниками бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" мали виключно технічний характер і не призвели до фактичного заниження суми податкового зобов'язання.

Також, висновки податкового органу про завищення позивачем задекларованих показників у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в сумі 502084,00 грн, у рядку 2180 "Інші операційні витрати" Фінансової звітності малого підприємства в сумі 523000,00 грн, у рядку 2180 "Інші операційні витрати" Фінансової звітності малого підприємства за 2022 рік в сумі 781408,00 грн спростовуються наданими позивачем актами наданих послуг та ТТН, складені ТОВ "Транспортна компанія "Захід Груп", ТОВ "Край Поділля і К", ФОП ОСОБА_1 , ПП "Чернецк Транс Груп", ТОВ "ЛІС ТРАНС СЕРВІС".

Так, в апеляційній скарзі податковим органом зазначено про те, що судом першої інстанції не надано оцінку розбіжностям які містяться в первинних документах, зокрема товарно-транспортним накладним, якими підтверджується безпосереднє транспортування продукції, які містять розбіжності, а саме: пункт навантаження та розвантаження нафтопродуктів згідно товарно-транспортних накладних не відповідає пунктам навантаження, розвантаження зазначеним у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) по яких і формувались витрати.

Також, розбіжності між відомостями, зазначеними в актах здачі-приймання робіт, виписаних ТОВ «Транспортна компанія «Захід Груп», ТОВ «Ріл Трейд Плюс» та ФОП ОСОБА_1 та відомостями, зазначеними в товарно-транспортних накладних, не дають можливості достовірно підтвердити витрати.

Крім того, надані до перевірки акти виконаних робіт (наданих послуг), складені з порушенням вимог ст.9 Закону №996 та п.2.2, п.2.4 Положення №88, оскільки у них не вказано кількість пройденого шляху, розрахунок вартості самої послуги, тощо, а також до перевірки не надано будь яких додатків до актів надання послуг в яких би зазначалась встановлена ціна за одиницю виконаних робіт (км, т/км) кількість пройденого кілометражу за період, що давало б змогу підтвердити зміст та вартість послуги зазначених в актах надання послуг.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16, від 26.06.2018 у справі №826/3006/14, від 06.11.2018 у справі № К/9901/3443/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2020 по справі №520/399/19 зазначено про те, що товарно-транспортна накладна (ТТН) не є обов'язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажоотримувача, перевізника), тому її відсутність у покупця товару за наявності належних первинних; документів, що підтверджують, поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарської операцій з поставки товару в цілому.

Тобто, сама по собі відсутність ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції, дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

При цьому, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №27158/2201-0701 від 01.11.2024 є протиправним і підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №27159/2201-0701 від 01.11.2024, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, підставою для висновків контролюючого органу про заниження ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" суми податку на додану вартість в розмірі 72041,00 грн слугували доводи про:

-заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 36217,00 грн в результаті не нарахування податкових зобов'язань на вартість послуг (транспортне перевезення нафтопродуктів), під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не використані в операціях, що є господарською діяльністю Товариства (ТОВ "Транспортна компанія "Захід Груп", ФОП ОСОБА_1 );

- завищення податкового кредиту з ПДВ на 35824,00 грн в результаті віднесення сум ПДВ до податкового кредиту по податкових накладних, складених постачальниками, з порушенням вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (ПП "Модуль Інвест", ТОВ "Ворлд Нафта").

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що транспортні послуги з перевезення нафтопродуктів не були використані у господарській діяльності позивача, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 36217,00 грн.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), включаються до складу податкового кредиту за умови, що такі товари (послуги) використовуються або плануються до використання у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України визначено, що у разі якщо придбані товари (послуги) починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, або в неоподатковуваних операціях, платник зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання на відповідну суму податкового кредиту.

Так, позивачем надано належні первинні документи у підтвердження використання зазначених транспортних послуг у межах господарської діяльності, а саме: договір поставки, видаткову накладну, акти наданих послуг та ТТН, складені ТОВ "Транспортна компанія "Захід Груп" та ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18.09.2018 у справі № 810/1253/17 та від 10.04.2019 у справі № 805/3280/16-а, факт використання товарів чи послуг у господарській діяльності платника податків визначається не суб'єктивною оцінкою податкового органу, а фактичними обставинами справи та належними доказами.

Крім того, податковий орган обґрунтовуючи порушення, зазначив, що сума податкового кредиту в розмірі 35824,00 грн була сформована на підставі податкових накладних, складених постачальниками з порушенням зазначених норм Податкового кодексу України.

Разом з тим, ПП "Модуль-Інвест" зареєструвало податкову накладну від 15.10.2022 №186 на суму 98000,00 грн, в тому числі ПДВ 6411,21 грн, оскільки отримало від ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" передоплату за дизельне паливо, що підтверджується платіжним дорученням від 15.10.2022 №260, та податкову накладну від 03.04.2023 №257 на суму 50000,00 грн, в тому числі ПДВ 3271,03 грн, оскільки отримало від ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" передоплату за дизельне паливо, що підтверджується платіжним дорученням від 03.04.2023 №336.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/10988/17 та від 02.06.2021 у справі № 640/28099/18, якщо операція була фактично здійснена, а платник податку має всі необхідні первинні документи, включаючи зареєстровані податкові накладні, то він має право на податковий кредит, навіть якщо контрагент допустив певні формальні порушення при складанні податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №27159/2201-0701 від 01.11.2024 є протиправним і підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення від 01.11.2024 №27160/2201-0701 є похідним від встановленого контролюючим органом порушення про заниження позивачем зобов'язань з ПДВ на суму 36217,00 грн щодо послуг по перевезенню нафтопродуктів ТОВ "Транспортна компанія "Захід Груп" та ФОП ОСОБА_1 , які визнанні судом необгрунтованими, а тому також підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №27161/2201-0701 від 01.11.2024, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно п. 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, розрахунок коригування від 16.03.2024 №1, складений до податкової накладної від 23.02.2024 №44, зареєстрований вчасно 18.04.2024 за номером 9098760591, про що свідчить квитанція №1. Розрахунок коригування від 22.03.2024 №17, складений до податкової накладної від 21.03.2024 №739, зареєстрований вчасно 17.04.2024 за номером 9097319091, про що свідчить квитанція №1.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №27161/2201-0701 від 01.11.2024 є протиправним і підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №27162/2201-0701 від 01.11.2024 то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно декларації акцизного податку за жовтень 2022 року ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" задекларувало 1772,00 грн податкових зобов'язань з реалізації акцизного податку. Граничний термін сплати акцизного податку за жовтень 2022 року становить 01.12.2022.

Так, платіжним дорученням від 28.11.2022 №350 позивач сплатив акцизний податок за жовтень 2022 року.

Проте, 12.12.2022 ТОВ "Торгівельний дім "Магнум Трейд" подало заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, на основі якої цей платіж Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області був зарахований за призначенням сплата акцизного податку на пальне, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.11.2022 №350 та заявою про повернення помилково перерахованих коштів від 12.12.2022.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №27162/2201-0701 від 01.11.2024 є протиправним і підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області та товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Магнум Трейд" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.

Попередній документ
129509581
Наступний документ
129509583
Інформація про рішення:
№ рішення: 129509582
№ справи: 560/17507/24
Дата рішення: 13.08.2025
Дата публікації: 15.08.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (15.09.2025)
Дата надходження: 12.09.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Розклад засідань:
06.08.2025 11:00 Сьомий апеляційний адміністративний суд