Справа № 620/1126/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ
13 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Грибан І. О., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати незаконним ненарахування та не виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення в повному обсязі (з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавку за вислугу років, доплат, надбавок, премій) за період проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.09.2022 по 31.12.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в повному обсязі (з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавку за вислугу років, доплат, надбавок, премій) за період проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_1 , з 01.09.2022 по 31.12.2022;
- визнати незаконним ненарахування та не виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_1 , з 01.09.2022 по 31.12.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 01.09.2022 по 31.12.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2025 допущено заміну військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) її правонаступником військовою частиною НОМЕР_3 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відповідачем щодо задоволення вимог апелянта заперечено.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-помічника гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, що підтверджується копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2022 № 2.
Відповідно до пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2022 № 244 стрілець-помічник гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, солдат ОСОБА_1 , 1984 р.н., самовільно залишив військову частину 29.09.2022.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2022 № 504 на підставі рапорту старшого техніка 1 стрілецької роти майстер-сержанта ОСОБА_2 від 29.09.2022 вх. № 2510 призначено службове розслідування з метою встановлення факту, причин та умов самовільного залишення місця служби 29.09.2022 стрільцем-помічника гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдатом ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2022 № 504 наказано тимчасово виконуючому обов'язки помічника командира військової частини з фінансово-економічної роботи - начальника служби, відповідно до пунку 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, призупинити з 29.09.2022 виплату грошового забезпечення стрільцю-помічника гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдату ОСОБА_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2022 № 573 «Про результати службового розслідування відносно солдата ОСОБА_1 » встановлено, що відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2022 № 15 ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби у визначеному районі виконання бойових завдань підрозділом (район населеного пункту Сиберіж Чернігівського району Чернігівської області).
29.09.2022 року близько 15.30 год. стрілець-помічник гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдат ОСОБА_1 самовільно залишив місце розташування підрозділу (без зброї).
В ході розшукових заходів, проведених командуванням підрозділу та військової частини, місце знаходження солдата ОСОБА_1 встановити не вдалося, на телефонні дзвінки не відповідав.
Службовим розслідуванням встановлений прямий умисел на самовільне залишення місця служби стрільцем-помічником гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдатом ОСОБА_1 .
Пунктом 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2022 № 573 наказано тимчасово виконуючому обов'язки помічника командира військової частини з фінансово-економічної роботи-начальнику служби, відповідно до пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, виплату грошового забезпечення стрільцю-помічнику гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдату ОСОБА_1 , яке призупинено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2022 № 504, не здійснювати до настання обставин, які передбачають поновлення виплати грошового забезпечення.
Як вбачається з пункту 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2022 № 333 ОСОБА_1 прибув після самовільного залишення частини та приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2022 № 934 призначено службове розслідування з метою встановлення причин та умов відсутності на службі та повернення на службу 27.12.2022 стрільця - помічника гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдата ОСОБА_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2023 № 34 «Про результати службового розслідування щодо повернення до місця служби солдата ОСОБА_1 » встановлено, що стрілець - помічник гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдат ОСОБА_1 29.09.2022 року самовільно залишив місце служби та на момент закінчення розслідування не повернувся.
Обставини та факти встановлені в ході службового розслідування свідчили, що в діях стрільця помічника гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдата ОСОБА_1 вбачалися ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 Кримінального кодексу України (самовільне залишення військової частини або місця служби).
Згідно пояснень стрільця - помічника гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдата ОСОБА_1 29.09.2022 відчув погіршення стану здоров'я та не знайшовши старшого по підрозділу ОСОБА_3 самостійно вибув до міста Чернігова з метою лікування. Весь час до 08.10.2022 перебував вдома. 08.10.2022 автомобілем швидкої допомоги був доставлений до ЧМЛ № 3, де перебував на лікуванні до 21.10.2022. Далі хворів з 21.10.2022 по 12.12.2022 на Covid, перед цим здавши аналіз, лікувався вдома. З 13.12.2022 по 23.12.2022 перебував на лікуванні в ортопедичному відділенні ЧМЛ №2. Після виписки знайшов номер командира 1 стрілецької роти капітана ОСОБА_4 , який наказав йому прибути до військової частини. До органів правопорядку, а саме до ВСП та ІНФОРМАЦІЯ_2 з приводу оформлення його на лікування не звертався. У своєму вчинку розкаюється.
Солдатом ОСОБА_1 разом з поясненнями надано виписку-епікриз № 4385 із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення від 21.10.2022 КНП «Чернігівська міська лікарня №3» ЧМР з якої вбачається, що останній проходив лікування з 08.10.2022 по 21.10.2022. Також ним надано Виписний епікриз № 14821 із медичної карти стаціонарної о хворого ортопедичного відділення від 23.12.2022 КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» ЧМР, з якої вбачається, що останній проходив лікування з 13.12.2022 по 23.12.2022. Також надав довідку про позитивний ПЛР тест на Covid від 21.10.2022.
У той же час як встановлено службовим розслідуванням солдат ОСОБА_1 до військової частини не прибув, відповідного рапорту по команді про своє прибуття не написав, наказ про його відпустку за станом здоров'я не віддавався. Весь час після виписки з КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» ЧМР знаходився вдома та на місце служби прибув лише 27.12.2022.
Пунктами 2. 3. 4 вказаного наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2022 № 34 встановлено факт, що стрілець - помічник гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдат ОСОБА_1 порушив вимоги статей 11, 12, 16, 260 розділу 1 Статуту внутрішньої служби ЗС України, статті 4 розділу 1 загальних положень Дисциплінарного статуту ЗС України.
Стрільця помічника гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдата ОСОБА_1 , за неналежне виконання службових обов'язків, що проявилося у самовільному залишенні місця служби та нез'явлення на службу, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність».
Тимчасово виконуючому обов'язки помічника командира військової частини з фінансово-економічної роботи-начальнику служби, відповідно до пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 наказано не виплачувати стрільцю помічнику гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдату ОСОБА_1 грошове забезпечення за час самовільного залишення військової частини з 29.09.2022 по 26.12.2022.
Згідно копії довідки про грошове забезпечення від 24.10.2023 № 5/16949ф позивачу у вересні 2022 року нараховане грошове забезпечення в сумі 7471,86 грн., у жовтні та листопаді 2022 року грошове забезпечення не нараховане та виплачене позивачу та у грудні 2022 року позивачу нараховане грошове забезпечення у сумі 1321,69 грн.
Вважаючи порушеними свої права в частині нарахування грошового забезпечення та додаткової винагороди за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
В силу вимог частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-XII).
Відповідно до частини третьої статті 9 цього Закону грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. (частина четверта статті Закону № 2011-XII).
Відповідно до частини шостої статті 9 Закону № 2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 2 Розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 3 розділу I Порядку № 260 визначено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно пункту 8 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий.
У відповідності до пункту 14 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
За приписами пункту 15 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення не виплачується: за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; якщо виплачуються академічні стипендії; за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки; за час тимчасового виконання обов'язків понад два місяці за новими посадами у зв'язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Отже, Порядком № 260 передбачено, що виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби.
Пунктом 17 розділу I Порядку № 260 визначено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої, в редакції, яка застосовується з 01.09.2022, було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 1 вищевказаної постанови в редакції, яка діє з 21.01.2023 було передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
З 24.02.2022 у військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 від 28.02.2022 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів (Постанову доповнено даним пунктом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022, застосовується з 24.02.2022).
25.03.2022 Міністром оборони України прийнято рішення № 248/1298 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, пунктом 10 якого встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. або 30000,00 грн. не включаються, зокрема, ті військовослужбовці які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертували з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира.
Крім того, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди на виконання постанови № 168 Міністром оборони України надано доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, згідно з пунктом 9.8 якого до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертували за місяць, у якому здійснено порушення та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Як вірно зауважено судом першої інстанції, прийняття Міністром оборони України рішення від 25.03.2002 № 248/1298 та розпорядження від 23.06.2022 №912/з/29 узгоджується з повноваженнями, визначеними Порядком № 260, а тому відповідні рішення підлягають врахуванню при вирішенні питання про виплату додаткової допомоги, передбаченої Постановою № 168.
Отже, за процедурою, встановленою вищенаведеними приписами визначено ряд підстав для невключення військовослужбовців до наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, зокрема, самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертували за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
За змістом відповідних рішень Міністра оборони України від 25.03.2002 № 248/1298, від 23.06.2022 № 912/з/29 та пунктів 1, 5 розділу XVI Порядку № 260, виплата премії та додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира частини, в якому зазначається конкретний перелік військовослужбовців, які набули право на дані виплати, з врахуванням дотримання даними військовослужбовцями норм чинного законодавства та належного виконання ними покладених на них обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2022 № 244, від 29.09.2022 № 504, від 27.12.2022 № 333, від 19.01.2023 № 34, позивача визнано таким, що самовільно залишив військову частину 29.09.2022, йому призупинено виплату грошового забезпечення та притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Вказані обставини апелянтом не заперечуються.
При цьому, як цілком доречно акцентовано судом першої інстанції,, вказані накази позивачем не оскаржувались, та на час вирішення даного спору не скасовані.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що відповідач, не виплачуючи позивачу грошове забезпечення за період з 29.09.2022 по 26.12.2022, а також додаткову винагороду з вересня по грудень 2022 року включно, з огляду на наявність вищезазначених наказів, діяв у відповідності до вимог законодавства.
Що ж стосовно періоду з 01.09.2022 по 29.09.2022, то як вбачається із довідки про грошове забезпечення від 24.10.2023, копію якої апелянтом додано до позову, то у вересні 2022 року грошове забезпечення нараховано у розмірі 7471,86 грн, що з урахуванням наданого позивачем розрахунку відповідає виплаті грошового забезпечення без урахування премії.
Також, цілком безпідставними є міркування апелянта щодо наявності у відповідача обов'язку виплатити додаткову винагороду у розмірі 28 000,00грн, з розрахунку 28 днів за вересень 2022 року, які він проходив військову службу.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, відповідно до пункту 10 Телеграми № 248/1298 до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн не включати військовослужбовців, які, зокрема, відмовилися виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Враховуючи, що у вересні 2022 позивач самовільно залишив військову частину, відповідачем цілком обґрунтовано не виплачено додаткову винагороду передбачену постановою № 168 за весь вересень 2022 року.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя В. Ю. Ключкович
(Повний текст постанови складено 13.08.2025)