11 серпня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 758/10145/20
номер провадження 22-ц/824/9146/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року /суддя Захарчук С.С./
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договорів, стягнення суми, -
ОСОБА_2 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договорів про надання правової допомоги від 15.09.2017 та 03.11.2017, а також стягнення суми попередньої оплати в розмірі 43 000 грн.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року позов задоволено. Розірвано договір про надання правової допомоги у приватизації земельної ділянки від 15.09.2017, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Розірвано договір про надання правової допомоги у приватизації земельних ділянок від 03.11.2017, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 43 000 грн суми попередньої оплати за вказаними договорами та 1 681,60 грн судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в позові.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що він виконав свої зобов'язання за договорами від 15.09.2017 та 03.11.2017, подавши від імені позивача та її родичів 27 клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, знайшовши 7 вільних земельних ділянок, а також погоджуючи дії через месенджер Facebook, що підтверджує належне виконання договорів.
Позивач ОСОБА_2 про розгляд справи в порядку письмового провадження була поінформована належним чином, із відзивом на апеляційну скаргу до суду не зверталася.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення - залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 15.09.2017 між ОСОБА_2 (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги у приватизації земельної ділянки (далі - договір від 15.09.2017), відповідно до якого виконавець зобов'язався надати правову допомогу у проходженні процедури безоплатної приватизації земельної ділянки площею до 0,25 га в Обухівському районі Київської області.
Вартість послуг становила 25 000 грн, які позивач сплатила в повному обсязі (розписка від 15.09.2017).
03.11.2017 укладено другий договір про надання правової допомоги у приватизації 4 земельних ділянок по 0,25 га кожна (далі - договір від 03.11.2017), вартістю 100 000 грн, з яких позивач сплатила 18 000 грн як попередню оплату (розписка від 03.11.2017).
Обидва договори передбачали право замовника розірвати їх та вимагати повернення сплаченої суми (за вирахуванням вартості наданих послуг) у разі, якщо протягом 9 місяців з дня оплати право власності на земельні ділянки не отримано.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України про те, що договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків; ч. 1 ст. 627 ЦК України про свободу сторін у визначенні умов договору; ст. 629 ЦК України про обов'язковість виконання договору; ч. 1 ст. 509 ЦК України про те, що зобов'язання передбачає виконання певної дії на користь кредитора; ч. 1 ст. 526 ЦК України про належне виконання зобов'язань; ст. 610 ЦК України про порушення зобов'язання; ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України про розірвання договору за рішенням суду у разі його істотного порушення.
Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання за договорами, оскільки не надав доказів пошуку земельних ділянок, подання клопотань чи отримання права власності для позивача, що є істотним порушенням умов договорів, яке дає право на їх розірвання та повернення сплаченої суми (43 000 грн).
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач виконав зобов'язання, подавши 27 клопотань від імені позивача та її родичів і знайшовши 7 земельних ділянок, не можуть бути взяті до уваги, оскільки ОСОБА_1 не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували погодження, ефективність та доцільність цих клопотань. Зокрема, відсутні документи, що засвідчують подання клопотань, погодження ділянок із позивачем чи звіти про виконану роботу, як передбачено п. 2.1, 2.2 договорів від 15.09.2017 та 03.11.2017. Позивач у відповіді на відзив зазначила, що не погоджувала подання клопотань від імені інших осіб і не отримувала пропозицій щодо земельних ділянок, що підтверджує неналежне виконання відповідачем зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України сторона, яка посилається на обставини, що обґрунтовують її вимоги чи заперечення, зобов'язана надати докази цих обставин.
У даній справі відповідач не виконав тягар доказування, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, істотним порушенням договору є таке, що позбавляє другу сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Оскільки право власності на земельні ділянки не було отримано протягом 9 місяців з моменту оплати, а відповідач не довів виконання належним чином своїх зобов'язань, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги про розірвання договорів і стягнення сплаченої суми.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та ґрунтуються на недоведених твердженнях. Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а його рішення є законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати в суді першої інстанції не перерозподіляються, в апеляційній інстанції покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року - залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: