П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10636/24
Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:05.11.2024р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУПФ України в Одеській області щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019-2021 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати ГУПФ України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 19 липня 2022 року розрахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2019-2021 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії;
- звернути рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що 19 липня 2022 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсій за віком відповідно до Закону №1058-IV надавши всі необхідні документи для призначення пенсії.
22 лютого 2024 року вона звернулася до відповідача із заявою про застосування для розрахунку пенсії середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ст. 40 Закону №1058-IV за 2019-2021 роки 10 846,37 грн. Проте, листом від 11 березня 2024 року відповідач відмовив у застосуванні середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсій, як це встановлено ч.2 ст. 40 Закону №1058-IV, при цьому обґрунтовуючи свою відмову тим, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу. Зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Оскільки з 30 жовтня 2017 року призначалась пенсія з вислугу років, то для обрахунку пенсії було взято середню заробітну плату (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки проіндексованої відповідно до ч.2 ст. 42 Закону.
Така бездіяльність відповідача, на думку позивача, є протиправною.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що 26 лютого 2024 року від позивача на електронну пошту ГУПФ надійшло звернення в порядку Закону України "Про звернення громадян", в якому вона просила перерахувати та виплачувати їй пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2019, 2020 та 2021 рр.
11 березня 2024 ГУПФ було розглянуто звернення позивача та надано роз'яснення щодо пенсійного забезпечення позивача. При переведенні з одного виду пенсії на інший, за бажанням особи, може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Відповідно до ч.3 ст. 45 Закону №1058-IV, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені у ч.1 ст. 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV, визначено що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, що були внесені до ст.ст. 40, 42 Закону №1058-IV в частині визначення заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та порядку проведення перерахунку пенсій визнані неконституційними. Аналогічний підхід застосування норм права висловлений постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №522/7539/18. Отже, немає законних підстав для призначення та виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2019-2021 рр., оскільки позивач звернулася не за призначенням пенсії вперше, а за переведенням з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги з 19 липня 2022 року, при цьому подала адміністративний позов 05 квітня 2024 року, тобто більше ніж через 6 місяців.
Враховуючи те, що позовна заява не містить вимоги щодо безпосереднього стягнення з ГУПФ суми грошових коштів, відсутні правові підстави для звернення судового рішення до негайного виконання.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задоволений повністю.
Визнано протиправною бездіяльність ГУПФ України в Одеській області у вигляді незастосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019-2021 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язано ГУПФ України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 19 липня 2022 року розрахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2019-2021 роки з урахуванням вже отриманих нею сум пенсії.
Стягнуто з ГУПФ України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1 211 грн. 20 коп.
В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, також судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- згідно зі ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок; страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом; періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством;
- отже, розрахунок загального страхового стажу визначається сумарно згідно записів у трудовій книжці (інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами) з періодами роботи до 01 січня 2004 року та даних персоніфікованого обліку після 01 січня 2004 року;
- Згідно зі ст. 10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один з цих видів пенсії за її вибором; ч.3 ст. 45 Закону №1058 визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду; при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії;
- пунктом 8 "Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст. 42 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №124 від 20 лютого 2019 року (далі - Порядок №124), передбачено, що особам, пенсії яким призначені, зокрема, відповідно до Закону, розмір яких з урахуванням перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених Законом, за матеріалами пенсійних справ;
- при переведенні з одного виду пенсії на інший, за бажанням особи, може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії; відповідно до ч.3 ст. 45 Закону №1058, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені у ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії; ч.3 ст. 45 Закону №1058-IV, визначено що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду;
- рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, що були внесені до ст.ст. 40, 42 Закону №1058-IV в частині визначення заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та порядку проведення перерахунку пенсій визнані неконституційними; аналогічний підхід застосування норм права висловлений постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №522/7539/18.
- отже, немає законних підстав для призначення та виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2019-2021 рр., оскільки позивач звернулася не за призначенням пенсії вперше, а за переведенням з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
- судом першої інстанції стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору, апелянта вважає, що це суперечить нормам чинного законодавства, зокрема п.1 ч.2 ст. 92 Конституції України, ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 72, 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області з 30 жовтня 2017 року як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 13) як працівник освіти, що не спростовано відповідачем.
19 липня 2022 року позивач звернулася до ГУПФ України в Одеській області із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію за віком, відповідно до Закону №1058-IV (а.с. 23-24).
На підставі рішення ГУПФ України в Одеській області №951130137481 позивача з 19 липня 2022 року переведено на пенсію за віком у розмірі 2 749, 66 грн., відповідно до Закону №1058-IV (а.с.63) із розрахунку заробітку для обчислення пенсії з урахуванням середнього заробітку за три роки - за 2014-2016 роки (а.с. 68 зворот).
Позивач звернулася до ГУПФ України в Одеській області із заявою від 22 лютого 2024 року, у якій просила при призначенні їй пенсії за віком її розрахунок провести із урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ч.2 ст. 40 Закону №1058-IV тобто за 2019,2020 та 2021 роки (а.с.9-10), на що отримала лист-відповідь від 11 березня 2024 року від ГУПФ України в Одеській області, в якій зазначено, що, - "ч.3 ст. 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. 3 30 жовтня 2017 року Вам була призначена пенсія за вислугу років довічно. У зв'язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на цей вид пенсії, з 03 листопада 2017 року виплата пенсії була припинена. За заявою від 19 липня 2022 року позивача переведено на пенсію за віком при страховому стажі 42 роки 5 місяців (враховано по 31 березня 2022 року), середньомісячній заробітній платі 9 978,04 грн (коефіцієнт заробітку 1,61292 х 6 186,32 грн середня заробітна плата за 2014-2016 роки, проіндексована), обчисленій за період з 01 липня 2000 по 31 березня 2022 років згідно даних персоніфікованого обліку, та й розмір становив 4 406,63 грн, де: розмір пенсії за віком 4 232,39 грн; доплата за 12 років понаднормативного стажу 174,24 грн. Оскільки ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років, то для проведення розрахунку заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки законних підстав не має".
Не погоджуючись із незастосуванням відповідачем при перерахунку пенсії з 19 липня 2022 року показника середньої заробітної плати за три попередніх роки (2019-2021), позивач звернулася до адміністративного суду із даним позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач з 30 жовтня 2017 року перебувала на обліку як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівник освіти, то у зв'язку із переходом у 2022 році на пенсію за віком не мало місця переведення з одного виду пенсії на інший саме за Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Отже, під час призначення у липні 2022 року позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за Законом №1058-IV (2019-2021 роки).
Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 22 грудня 2015 року по справі №21-4071а15 та від 31 березня 2015 року по справі №21-612а14 та підтримана Верховним Судом в постановах від 05 липня 2018 року по справі №565/645/17, від 23 жовтня 2018 року по справі №317/4184/16, від 31 травня 2019 року по справах №344/7053/17 та №263/16495/16-а, від 15 серпня 2019 року по справі №521/9597/17, від 11 вересня 2019 року по справі №363/1493/17, від 10 жовтня 2019 року по справі №520/7533/17.
З таких мотивів суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано використано механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком за Законом №1058-IV, а тому при обчисленні пенсії необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-I.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Закону №1058-IV.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ст. 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Відповідно до ч. 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, при переведенні з одного виду пенсії, призначеного за Законом №1058-ІV, на інший застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, може відбуватись "за бажанням особи".
Так, судом першої інстанції встановлено, що з 30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII.
З 19 липня 2024 року ОСОБА_1 , на підставі поданої заяви, переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV, із розрахунку заробітку для обчислення пенсії з урахуванням середнього заробітку за три роки - за 2014-2016 роки (а.с. 68 зворот).
При цьому, норми Закону №1058-IV не передбачають такого виду пенсії. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення" за вислугу років, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-IV, такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
Відтак, при призначенні позивачу у 2022 році пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини 2 статті 40 цього Закону.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №577/2457/17.
Отже, враховуючи те, що позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком за Законом №1058-ІV, при обчисленні його пенсії у відповідності до вимог ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV повинен враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки, у зв'язку із чим бездіяльність ГУПФ України в Одеській області щодо застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки при призначенні позивачу пенсії за віком є протиправною.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 15 серпня 2019 року по справі №521/9597/17, від 11 вересня 2019 року по справі №363/1493/17, від 10 жовтня 2019 року по справі №520/7533/17, від 27 листопада 2024 року по справі №560/11681/23, №500/1216/23 від 08 лютого 2024 року.
За таких обставин, колегія суддів підтверджує наявність підстав для розрахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV, тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2019-2021 роки.
За приписами ч.5 ст. 242 КАС України та ч.6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 12 серпня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.