П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 495/7576/24
Перша інстанція: суддя Шевчук Ю.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 8 травня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною постанови та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
У серпні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
- постанову тимчасово виконувача обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №1255/3997 від 25.07.2024р. про накладення на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адміністративного стягнення у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів, а саме 17 000 гривень - визнати протиправною та скасувати;
- провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що постановою тимчасово виконувача обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 за №1255/3997 від 25.07.2024р., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що він у порушення вимог ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про проголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, ст.1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» не уточнив військово облікові дані.
Позивач вважає, що зазначена постанова є незаконною, винесеною з порушенням порядку розгляду справи.
Так, позивач зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення №1255/260 від 23.07.2024р. відносно нього за ч.3 ст.210-1 КУпАП зазначено дату розгляду справи 25.07.2024р. в 11:00год.. Правилами ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу». Таким чином, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того у протоколі про адміністративне правопорушення №1255/260 від 23.07.2024р. відносно позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП не зазначено, які сааме персональні дані він не оновив, тобто, не вказані конкретні порушені норми закону.
Також, позивач зазначив, що у постанові №1255/3997 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно нього зазначено порушення ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не уточнення своїх облікових даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України. Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає, зокрема, у неоновлені даних у період з 24.02.2022р. по 25.02.2022р. у відповідності до ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом не оновленням даних у визначені дати.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 8 травня 2025р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова є правомірною та такою, що прийнята на підставі та в межах чинних норм законодавства, оскільки оскаржувана постанова містить усі елементи, що повинні міститися і в протоколі та в постанові відповідно до ст.256, 283 КУпАП. Будь-яких належних доказів щодо незаконності протоколу про адміністративне правопорушення №1255/260 від 23.07.2024р. та постанови №1255/3997 від 25.07.2024р. позивачем не надано.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , виданий Татарбунарським РС ГУДМС України в Одеській області 19.05.2015р., РНОКПП НОМЕР_2 та зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 20.02.2024р..
23.07.2024р. відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за №1255/260 з якого вбачається, що 23.07.2024р. о 12:00год. військовозобов'язаний громадянин України ОСОБА_1 в порушення вимог ст.1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», абз.3 пп.101 п.1 Додаток 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р., в особливий період, що діє в Україні з 17.03.2014р., у період з 18.05.2024р. по 16.07.2024р., перебуваючи на військовому обліку не уточнив персональні дані. Останнім днем, в який громадянин ОСОБА_1 повинен був уточнити персональні дані є 16.07.2024р., поважних причин не уточнення персональних даних у встановлений Законом шести десяти денний строк ОСОБА_1 не повідомив. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
На підставі вказаного протоколу, 25.07.2024р. тимчасово виконувачем обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 прийнято постанову про адміністративне правопорушення за №1255/3997, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000грн..
Не погоджуючись із вказаною постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення відповідача, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує його незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За правилами ст.283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Приписами ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
У відповідності до ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.1 ст.17 Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
У відповідності до п.20 ст.109 Конституції Президент України, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Апеляційний суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022р. в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку, який діє по теперішній час). Окрім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022р. оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», частиною 1 статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Приписами ч.3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до абз.5 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Так, ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено ряд обов'язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, в тому числі відповідно до абз.6 ч.3 ст.22 зазначеного закону військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Аналогічна норма визначена абз.1 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У відповідності до п.2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022р., військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: - фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; - здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; - подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому, приписами ч.7 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що забезпечення виконання військового обов'язку громадянами України покладено на державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Татарбунари) з 7.06.1996р., військово-облікова спеціальність 790 03 7А, І категорії сержантського і старшинського складу, військове звання - сержант, користується правом на відстрочку до 9.11.2024р..
Приписами ч.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024р. визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: - у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); - у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Тобто законодавчим органом влади встановлено чіткий строк для уточнення облікових даних в період з 18.05.2024р. по 16.07.2024р..
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним, дійсно не оновив свої персональні дані військовозобов'язаного до 16 липня 2024р., як це було визначено вказаними вище нормативними актами жодним з передбачених законом способів.
Зокрема відповідно до копії електронного військово-облікового документу «Резерв +» відсутні дані про вчасне оновлення ОСОБА_1 своїх даних, в той же час міститься інформація, що дані оновлено - 27.08.2024р., тобто не у встановлений строк до 16.07.2024р..
Отже, станом на 16.07.2024р., ОСОБА_1 не було оновлено даних відповідно до ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Що стосується посилань позивача про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку із несвоєчасним його повідомленням про розгляд адміністративної справи, що призвело до неможливості бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу, як на підстави для визнання постанови протиправною та її скасування, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, виходячи з наступного.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №1255/260 від 23.07.2024р., який було складено відносно позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП, зазначено, що ОСОБА_1 був присутній при його складенні, ознайомлений в голос у присутності свідків про права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також про дату і час розгляду справи щодо нього. У вказаному протоколі містяться письмові пояснення самого позивача, в яких він просить розглянути адміністративну справу за його відсутності та за результатами розгляду отримати нарочно копію постанови у ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також підпис останнього про отримання другого примірника протоколу.
Копію оскаржуваної постанови №1255/3997 від 25.07.2024р. ОСОБА_1 отримав особисто - 29.07.2024р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Окрім того, позивач зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення №1255/260 від 23.07.2024р. не зазначена інформації щодо персональних даних, які він не уточнив, тобто не зрозумілості конкретних порушених норм закону.
У відповідності до ст.1 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно- комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Приписами ст.7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначено перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, а саме: - прізвище, відомості про зміну прізвища; - власне ім'я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; - по батькові (за наявності); - дата народження; - місце народження; - стать; - місце проживання та місце перебування; - номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; - відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; - відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; - реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); - відомості про громадянство (зміну громадянства); - відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; - відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); - відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи); - реєстраційний номер облікової картки платника податків; - відцифрований образ обличчя особи; - відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; - відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок); - реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); - відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; - відомості про досвід роботи за спеціальністю; - відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; - відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; - відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акту до суду); -відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; - відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); - відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями210, 210-1Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; відомості про статус ветерана війни; - відомості про володіння іноземними мовами; - відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї; - відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; - відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; - реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); - реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія); - реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація); - реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); - відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); - відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; - відомості про внутрішньо переміщену особу; - відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що спірний протокол про адміністративне правопорушення №1255/260 від 23.07.2024р. за ч.3 ст.210-1 КУпАП та оскаржувана постанова №1255/3997 від 25.07.2024р. відповідають вимогам законодавства, оскільки містять всі елементи, які повинні міститися в протоколі та постанові відповідно до ст.256, 283 КУпАП.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що будь-яких належних доказів щодо незаконності протоколу про адміністративне правопорушення №1255/260 від 23.07.2024р. та постанови №1255/3997 від 25.07.2024 позивачем так і не надано.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 8 травня 2025р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко