13 серпня 2025 року Справа № 480/9994/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9994/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (вдалі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:
- взнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у зарахуванні до суддівського стажу ОСОБА_1 половини періоду навчання за денною формою (з 01.09.1978 року по 01.07.1982 року) в Харківському юридичному інституті, всього - 1 рік 11 місяців, та у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням половини періоду навчання за денною формою (з 01.09.1978 року по 01.07.1982 року) в Харківському юридичному інституті, всього - 1 рік 11 місяців;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до суддівського стажу роботи ОСОБА_1 , половину періоду навчання (з 01.09.1978 року по 01.07.1982 року) за денною формою в Харківському юридичному інституті, всього - 1 рік 11 місяців, та здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 27.02.2020 року № 04-474/20 (про стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці), з урахуванням половини періоду навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті, з 01.09.1978 року по 01.07.1982 року (всього 1 рік 11 місяців), без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є суддею у відставці та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області. Вказує, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу роботи на посаді судді для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини періоду її навчання за денною формою на юридичному факультеті в Харківському юридичному інституті з 01.09.1978 по 01.07.1982, що обумовило необхідність звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду позовну заяву було прийнято до розгляду відкрито ровадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні з 27.10.2009 як отримувач довічного грошового утримання суддів.
З 30.09.2016 організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIІІ.
Відповідно до статті 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до ст. 137 Закону № 1402-VIІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 року у справі № 480/4832/21 зобов'язано головне управління зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1982 по 08.10.1985 на посаді слідчого Слідчого відділення відділу внутрішніх справ Шосткинського міськрайвиконкому УВС Сумського облвиконкому до стажу роботи, що дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 року у справі № 480/4832/21 виконано головним управлінням з урахуванням норм чинного законодавства, в межах покладених зобов'язань. В подальшому, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 480/4235/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року, у розмірі 60% суддівської винагороди згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 27.02.2020 року № 04-474/20, з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області подано апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 480/4235/24, тобто на цей час відповідне рішення не набрало законної сили.
Враховуючи вищезазначене, підстави для перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 27.02.2020 року № 04-474/20 (про стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці), з урахуванням половини періоду навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті, з 01.09.1978 року по 01.07.1982 року (всього 1 рік 11 місяців), без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року, відсутні, а головне управління діяло відповідно до норм чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є суддею у відставці та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області з 2009 року (а.с.63).
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 02.06.2024 (а.с.46-49), в якій просила зарахувати половину періоду її навчання за денною формою на юридичному факультеті в Харківському юридичному інституті з 01.09.1978 по 01.07.1982 до стажу роботи на посаді судді та у зв'язку з цим перерахувати щомісячне довічне грошове утримання з урахування вказаного строку - у розмірі 64%.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.06.2024 № 1800-0202-8/28356 (а.с.50) що з 30.09.2016 організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII. Згідно з пунктом 2 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII визнано, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу. Відповідно до частини 3 статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за умов, визначених у зверненні, відсутні.
Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Частиною першою статті 116 Закону № 1402-VIII визначено, що суддя, який має стаж роботі на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно з частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Разом з тим, згідно абзацу 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Як встановлено судом, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 (зв. бік а.с.65-69) ОСОБА_1 вперше було обрано суддею Нижньосірогозького районного народного суду у 1987 році.
На час обрання ОСОБА_1 на посаду народного судді Нижньосірогозького районного народного суду (1987 рік) діяв Закон УРСР «Про судоустрій України» від 05.06.1981 № 2022-X, однак вказаний Закон не регламентував питання обчислення стажу, який дає право на відставку.
Під час роботи ОСОБА_1 на посаді судді Шосткинського районного суду Сумської області (1993 рік) набрав чинності Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ), дія якого відповідно поширилася і на позивача, як на діючу суддю.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Після втрати чинності ст. 1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 (865-2005-п) "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" доповнено абзацом такого змісту: "До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби".
Разом з тим, згідно з пунктом 2 Розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» передбачалося, що статті 43, 44 Закону України «Про статус суддів» втратили чинність з 1 січня 2011 року.
Однак, приймаючи підпункт 1 пункт 2 Розділу XII та пункт 11 Розділу XIII Прикінцеві положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, законодавець не розмежував зарахування стажу для суддів, які призначені або обрані на посаду судді до набрання чинності цим Законом та суддям, які були призначені на посаду після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, оцінюючи можливість застосування частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів» щодо позивача, суд в вважає, що положення пункту 11 Розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI не поширюються на осіб призначених на посаду судді після набрання чинності цим законом.
Відтак, положення частини шостої статті 44 Закону № 2862-XII поширюється лише на суддів, які були призначені чи обрані до 1 січня 2011 року.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 806/2962/17.
Аналіз зазначених норм свідчить, що до стажу роботи, що дає позивачу право на щомісячне довічне грошове утримання, крім часу роботи на посадах суддів, може зараховуватися половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, оскільки позивачка була вперше призначена на посаду до 1 січня 2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 (зв. бік а.с.65-69) та копії диплома НОМЕР_3 (а.с.21) позивач з 01.09.1978 року до 01.07.1982 навчалася за денною формою у Харківському юридичному інституті.
Таким чином, до стажу роботи позивача, що дає право на отримання довічного грошового утримання, як судді у відставці, має бути зарахована половина строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1978 по 01.07.1982, що становить 1 рік 11 місяців 1 день.
Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 08.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/4458/17, від 05.12.2019 у справі №592/2737/17, від 31.03.2021 у справі № 235/7316/16-а, від 13.02.2020 у справі №592/5433/17, від 12.05.2020 у справі № 303/1504/17-а, від 30.03.2023 по справі №280/2167/21.
Водночас, відповідачем не було зараховано до стажу роботи позивача, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання половину строку навчання на денній формі у вищому навчальному закладі.
Така бездіяльність відповідача не відповідає критеріям правомірності, визначених ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд, з урахуванням змісту позовних вимог, дійшов висновку про наявність підстав для здоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зарахування до стажу роботи позивача, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання половину строку навчання на денній формі у вищому навчальному закладі - Харківському юридичному інституті із 01.09.1978 по 01.07.1982, що складає 1 рік 11 місяців 1 день та у зв'язку з цим зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання половину строку навчання на денній формі у вищому навчальному закладі - Харківському юридичному інституті із 01.09.1978 по 01.07.1982, що складає 1 рік 11 місяців 1 день.
Окрім того, суд враховує, що позивачем також заявлені позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 27.02.2020 року № 04-474/20 (про стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці), з урахуванням половини періоду навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті, з 01.09.1978 року по 01.07.1982 року (всього 1 рік 11 місяців), без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
Слід зазначити, що при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно враховувати розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону № 1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років.
Відповідно до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 її стаж роботи на посаді судді становить 22 роки 04 місяці (а.с.63). При цьому, як вже зазначено вище, відповідачем протиправно не зараховано позивачу до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі.
Також, право ОСОБА_1 на зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання періоду її роботи з 01.08.1982 по 08.10.1985 на посаді слідчого Слідчого відділення відділу внутрішніх справ Шосткинського міськрайвиконкому УВС Сумського облвиконкому підтверджено рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі № 480/4832/21 (а.с.32-41) (набрало законної сили 04.03.2022).
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За наведених обставин, стаж позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII складає понад 27 років (22 роки 04 місяці (зарахованих відповідачем під час призначення довічного грошового утримання судді у відставці) + 1 рік 11 місяців 1 день (навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі) + 03 роки 02 місяці 08 днів (стаж роботи, зарахований відповідно до рішення суду від 02.02.2022 у справі № 480/4832/21), у зв'язку із чим щомісячне довічне грошове утримання позивача, як судді у відставці, у відповідності до приписів частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII, має бути визначене у розмірі 64% (50% (за 20 років стажу) + 14% (за 7 років стажу роботи позивача, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання) суддівської винагороди судді.
При цьому, оскільки рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі № 480/6233/20 (а.с.28-31) підтверджено право позивачки на перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 27.02.2020 № 04-474/20, в силу ч. 4 ст. 78 КАС України, довічне грошове утримання позивача, як судді у відставці, має бути визначене у розмірі 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ввід 27.02.2020 № 04-474/20, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Сумській області.
Враховуючи викладене, для належного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивача у розмірі 64 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ввід 27.02.2020 № 04-474/20, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Сумській області, з урахуванням виплачених сум.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у спосіб визначений позивачем шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру, адже у суду відсутні підстави вважати, що відповідач, здійснюючи такий перерахунок на виконання цього рішення обмежить розмір щомісячного довічного грошового утримання максимальним розміром. Доказів зворотного суду не надано.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст. 139 КАС України судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання на денній формі у вищому навчальному закладі - Харківському юридичному інституті з 01.09.1978 по 01.07.1982, що складає 1 рік 11 місяців 1 день.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання на денній формі у вищому навчальному закладі - Харківському юридичному інституті із 01.09.1978 по 01.07.1982, що складає 1 рік 11 місяців 1 день.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) у розмірі 64 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді відповідно до довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Сумській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.02.2020 № 04-474/20, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко