13 серпня 2025 року Справа № 480/9455/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9455/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі- позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області № 184250011443 від 31 липня 2024 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні грошової допомоги згідно п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 15 серпня 1984 року по 03 вересня 1984 року на посаді вчителя початкових класів, з 04.09.1984 р. по 21.08.1995 р. на посаді вихователя групи продовженого дня Шосткинської середньої школи № 6 та з 17 серпня 2008 року по 23 липня 2024 року на посаді вихователя Обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей до мого спеціального стажу у сфері освіти відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу 15 Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач зазначає, що 23.07.2024 звернулась до регіонального відділення управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про виплату допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду її заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було прийняте рішення про відмову у призначенні такої допомоги у зв'язку з відсутністю необхідного спеціальний стажу (30 років). На переконання позивача, відмова відповідача у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій є протиправною, оскільки нею дотримано всі вимоги встановлені законодавством для здійснення такого призначення. У зв'язку з цим, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що право на виплату грошової допомоги мають особи за наявності страхового стажу, зокрема жінки, не менше 30 років в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, які дають право на вислугу років на день досягнення пенсійного віку, а також за наявності даних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що підтверджують роботу у відповідних установах на день досягнення пенсійного віку.
Згідно пункту 7-1 розділу XV “Прикінцевих положень» Закону, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е»-»ж» статті 55 Закону “Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджений Постановою КМУ від 23.11.2011 №1191.
При проведенні перерахунку пенсії Позивача "Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами (10 пенсій)" Головним управлінням не зарахований період роботи для визначення права на виплату грошової допомоги з 17.08.2008 року, згідно довідки № 248 від 22.07.2024 року, оскільки відсутня інформація про те, до яких закладів (охорони здоров'я, освіти) відноситься Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей.
До стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років зараховано періоди з 22.08.1995-01.09.2007 рр, що становить 12 років 0 місяців 11 днів (необхідний страховий стаж 30 років для жінок).
Виходячи з вищезазначеного, представник зауважив, що ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії, який дає право на призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки страховий стаж на посадах, які дають право на нарахування та виплату вищезазначеної допомоги складає 12 років 0 місяців 11 днів, при необхідних 30 років.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
З 27.02.2024 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Страховий стаж (повний) складає 43 роки 05 місяців 01 день (а.с.6).
23.07.2024 позивач звернулася до територіального органу пенсійного фонду у Сумській області із заявою про виплату грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (а.с. 30).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
За результатами розгляду заяви позивача 31.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняло рішення № 184250011443 (а.с.29) про відмову у виплаті грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що при проведенні перерахунку пенсії Позивача “Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами (10 пенсій)» Головним управлінням не зарахований період роботи для визначення права на виплату грошової допомоги з 17.08.2008 року, згідно довідки № 248 від 22.07.2024 року, оскільки відсутня інформація про те, до яких закладів (охорони здоров'я, освіти) відноситься Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей.
До стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років зараховано періоди з 22.08.1995-01.09.2007 рр, що становить 12 років 0 місяців 11 днів (необхідний страховий стаж 30 років для жінок).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV у редакції на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до пунктів 2 та 4 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені:
переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»;
переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення».
Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з пунктами 5-7 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону (1058-15), працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12), і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону № 1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а.
Так, дослідженням трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (а.с.7) у межах спірних періодів, судом встановлено, що ОСОБА_1 :
- 15.08.1984 - прийнята на посаду вчителя початкових класів Шосткинської середньої школи № 6 (наказ від 15.08.2024 № 85п);
- 04.09.1984 - призначена вчителем групи подовженого дня (наказ від 04.09.1984 № 94);
- 22.08.1995 - переведена на посаду друкарки (нказ від 22.08.1985 № 256-к);
- 22.08.1995 - прийнята за сумісництвом вчителем (наказ від 22.08.1985 № 257-к);
- 01.09.2007 - переведена з посади секретаря-друкарки на посаду вчителя початкових класів (наказ від 04.09.2007 № 70);
- 05.08.2008 - звільнена від займаної посади вчителя початкових класів школи у зв6язку з переведенням до обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей п.5 ст. 36 КЗпП України (наказ від 14.08.2008 № 61-к);
- 17.08.2008 - прийнята на роботу на посаду вихователя в Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей (наказ від 15.08.2008 № 52-ос).
Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років зараховано періоди роботи з 22.08.1995-01.09.2007, що становить 12 років 0 місяців 11 днів.
Таким чином, відповідачем не зараховано до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років зокрема періоди роботи ОСОБА_1 з 15.08.1984 по 03.09.1984 та з 04.09.1984 по 21.08.1984 на посаді вчителя Шосткинської середньої школи № 6.
Водночас, переконливих доводів щодо правомірності неврахування відповідачем зазначеного періоду до стажу позивачки відповідач ані в оскаржуваному рішенні, ані у відзиві не надав.
З цього приводу суд зазначає, що Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (далі-Перелік № 909).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу в загальноосвітніх навчальних заклада зокрема на посаді вчителя.
Окрім цього, суд наголошує на тому, що відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 № 963, посада вчитель відноситься до посад педагогічних працівників.
Відтак, з огляду на те, що робота на посаді вчителя надає право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому період трудової діяьності позивачки на посаді вчителя Шосткинської середньої школи № 6 у період з 15.08.1984 по 03.09.1984 та з 04.09.1984 по 21.08.1984 підтверджені записами у трудовій книжці позивача, яка в силу законодавства є основним документом, що підтверджує страховий стаж, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, незарахувавши вказаний період роботи позивачу до стажу, який дає право на нарахування та виплату грошової допомоги, діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Також, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до страхового стажу, який дає право на нарахування та виплату грошової допомоги не зараховано період роботи позивача з 17.08.2008 року, згідно довідки № 248 від 22.07.2024 року, оскільки відсутня інформація про те, до яких закладів (охорони здоров'я, освіти) відноситься Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей.
Так, відповідно до змісту довідки Обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 22.07.2024 № 248 (а.с. 8) ОСОБА_1 з 17.08.2008 по теперішній час працює в Обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей на посаді вихователя.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» визначено Перелік закладів охорони здоров'я, де в п.п. 24, 26, п. 1.1.3 передбачені такі спеціалізовані заклади охорони здоров'я, як Центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи та Центри медико - соціальної реабілітації дітей.
Відповідно до Типового положення «Про центр соціально - психологічної реабілітації дітей», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 р. № 87, центр соціально - психологічної реабілітації дітей - це заклад соціального захисту, що створюється для тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.
Разом з тим, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 робота вихователя в центрі соціально - психологічної реабілітації дітей не віднесено до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років.
Проте, робота педагогів в закладах соціального захисту (інтернатні заклади для інвалідів, дітей-інвалідів і престарілих) передбачена Переліком № 909.
Також, відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963, посада вихователя відноситься до переліку педагогічних.
Крім того, відповідно до долученої до матеріалів справи довідки Обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 27.08.2024 № 248 (а.с. 9) Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей згідно Положення - це заклад соціального захисту. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963 "Перелік педагогічних та науково педагогічних працівників" посада вихователя центру відноситься до педагогічної посади, а оплата праці здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 822 "Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки".
Відтак, на переконання суду, відсутність у Переліку № 909 чіткого зазначення закладу соціального захисту, в даному випадку - обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей, не нівелює характер виконуваної позивачкою роботи на посаді вихователя, тобто, виконання таких робіт, з яким законодавство пов'язує право особи на зарахування до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років.
Право на набуття пенсії за вислугою років, передбаченої пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пов'язане не лише з місцем роботи, а й з посадою, яку обіймає працівник.
Відтак, за наведених обставин, оскільки до призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 не отримувала будь-яку пенсію, станом на день досягнення пенсійного віку вона працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років, з урахуванням зарахованого відповідачем самостійно відповідно до розрахунку стажу та висновків суду у даному рішенні, позивач має право на отримання грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17 та від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а дійшов висновку про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про невідповідність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 31.07.2024 № 184250011443 про відмову ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Застосовуючи механізм захисту права позивача на пенсію, порушеного Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області як суб'єктом владних повноважень, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, в частині позовної вимоги зобов'язального характеру позов належить задовольнити шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду її роботи з 15.08.1984 по 03.09.1984 та з 04.09.1984 по 21.08.1984 на посаді вчителя Шосткинської середньої школи № 6 та періоду роботи з 17.08.2008 по 23.07.2024 (дата звернення) на посаді вихователя в Обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей, а також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, згідно пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
На підставі ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як суб'єкта, що прийняв оскаржуване рішення.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 31.07.2024 № 184250011443 про відмову у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду її трудової діяльності з 15.08.1984 по 03.09.1984 та з 04.09.1984 по 21.08.1984 на посаді вчителя Шосткинської середньої школи № 6, а також періоду її трудової діяльності з 17.08.2008 по 23.07.2024 на посаді вихователя Обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, згідно пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко