13 серпня 2025 року Справа № 480/9417/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9417/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки здійснює догляд за матір'ю з інвалідністю II групи, яка потребує постійного догляду, про що ним було подано відповідну заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Втім, відповідач відммовив йому у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Вважає, що вказана відмова суперечить нормам чинного законодавства, що й обумовило необхідність у зверненні до суду з цим позовом.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що частиною 3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон) визначено, що військовий обов'язок зокрема включає дотримання правил військового обліку.
При цьому абзацом 9 пункту 2 частини першої статті 37 Закону зазначено, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Пунктом 11 статті 38 зазначено вище Закону передбачено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційнотелекомунікаційні системи.
Відповідно до вимог Порядку - 1487 (Додаток 2) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку, а також особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.
Вказує, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 всупереч вищезазначених вимог по досягненню граничного віку перебування на обліку призовників не прибув за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання до ІНФОРМАЦІЯ_5 для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, заміни військово-облікового документа призовника на військово-обліковий документ військовозобов'язаного, що є порушенням Правил військового обліку (Додаток 2 Порядку - 1487) та містить склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 статті 210 КУпАП.
Позивач 20.08.2024 через засоби поштового зв'язку звернувся до посадових осіб відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зокрема з підстав, що позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації як військовозобов'язаний, у зв'язку із наявністю матері яка є особою з інвалідністю 2 групи.
Зважаючи, що позивач всупереч вищезазначених вимог законодавства України по досягненню граничного віку перебування на обліку призовників під час передачі його в запас не став на військовий облік військовозобов'язаних громадян, не прибув за зареєстрованим місцем проживання для отримання військово-облікового документа на вищезазначену заяву щодо отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, позивача повідомлено про те, що оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, здійснюється виключно за особистою участю військовозобов'язаного відповідно до передбаченого Порядку № 560.
За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 21.08.2024 засобами поштового зв'язку подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки здійснює догляд за матір'ю з інвалідністю II групи, яка потребує постійного догляду. До заяви позивачем були долучені підтверджуючі документи, а саме: копія паспорту ОСОБА_1 , копія ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , копія паспорту матері, копія ідентифікаційного коду матері, копія паспорту батька, копія ідентифікаційного коду батька, копія пенсійного посвідчення по інвалідності серія НОМЕР_1 матері, копія довідки МСЕК № 277241 матері, копія пенсійного посвідчення по інвалідності серія НОМЕР_2 , копія довідки МСЕК № 385068, копія висновку ЛКК № 79/148 від 03.06.2024 р., копія свідоцтва про народження № НОМЕР_3 , копія свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 , копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 , копія свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_6 , копія диплома бакалавра НОМЕР_7 , копія диплома спеціаліста НОМЕР_8 , копія додатку до диплома про вищу освіту НОМЕР_7 , копія додатку до диплома про вищу освіту НОМЕР_8 , заява про видачу військового квитка, посвідчення про приписку до призовної комісії ОСОБА_1 .
На звернення позивача листом від 04.09.2024 № 7006 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що заява позивача подана з порушенням вимог, передбачених пунктами 58, 58-1 Порядку № 560, вирішення порушеного у зверненні питання виходить за межі повноважень комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначено, що для вирішення порушеного у зверненні питання необхідно особисто з'явитися до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з паспортом громадянина України, військово-обліковим документом та оригіналами документів, які дають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та особисто подати відповідні заяви, передбачені Додатком 4, 15 Порядку № 560 (а.с. 18-19).
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.
Указом Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, у редакції, чинній на час винекнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, а саме: особи, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
За приписами частини сьомою статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення № 154, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до пунктів 9 та 11 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
За приписами пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно із пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку № 560).
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви, за встановленою формою, з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Однак, як вбачається з наявних у справі матеріалів, заяву позивача про надання відстрочки та додані до неї документи по суті поставленого позивачем питання комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично не було розглянуто, а листом від 04.09.2024 № 7006 повідомлено позивача про необхідність особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з цим, суд зазначає, що саме комісія, створена відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, до компетенції якої належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинна була розглянути заяву та пакет документів, перевірити перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, та прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.
У даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
У свою чергу, лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.09.2024 є лише відповіддю на звернення щодо надання відстрочки та носить інформативний характер, однак не містить відмову у наданні відстрочки.
Вказана відповідь також не тягне за собою жодних юридичних наслідків, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів особи, а відтак, не є актом індивідуальної дії.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Водночас, доводи відповідача, викладені ним у відзиві, щодо порушення військовозобов'язаним вимог правил військового обліку, суд не бере до уваги та не надає їм оцінку, оскільки можливе порушення позивачем вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для нерозгляду по суті його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак, враховуючи встановлені судом обставини справи та досліджені докази, приймаючи до уваги, що відповідачем не прийнято жодного рішення за результатом поданої позивачем заяви про надання відстрочки від 21.08.2024, суд вважає за необхідне обрати належний захист порушеного права позивача та, із врахуванням ст. 9 КАС України, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення по суті за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.08.2024 року про надання відстрочки від призову під час мобілізації та зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2024 року про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття рішення по суті за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.08.2024 року про надання відстрочки від призову під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) від 21.08.2024 року про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко