13 серпня 2025 року Справа № 480/5170/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5170/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на посаді,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області № 582 від 10.05.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Роменського РВП», яким застосовано до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Роменського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області по особовому складу за № 201 о/с від 15.05.2024, винесеного на реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відносно оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Роменського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Роменського РВП з 15 травня 2024 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області понесені витрати у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 2018 року позивач проходив службу на різних посадах Головного управління Національної поліції в Сумській області, остання посада -оперуповноважениц Роменського РВП. Наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області № 582 від 10.05.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Роменського РВП» до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. У подальшому, вимоги вищезазначеного наказу реалізовано шляхом видання наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області по особовому складу за № 201 о/с від 15.05.2024, згідно якого відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" наказано звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Роменського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 15.05.2024.
Позивач не погоджується з правомірністю оскаржуваних наказів з огляду на порушення порядку проведення службового розслідування та порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності останнього.
Зокрема, представник позивача зазначає, що за результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом дисциплінарного проступку, що виразився у керуванні 28.04.2024 року транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, без реєстраційних документів, які підтверджують право керування, використання посвідчення поліцейського у випадку не пов'язаному з виконанням службових обов'язків.
Представник зауважив, що в провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області перебуває справа № 585/2114/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130КУпАП. Судове засідання по розгляду адміністративного матеріалу відносно позивача призначено на 04.07.2024.
Водночас, станом на дату винесення наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 10.05.2024 № 582 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Роменського РВП» судом не було визнано позивача винним у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, на думку представника, до завершення розгляду Роменським міськрайонним судом Сумської області адміністративного матеріалу відносно позивача про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідача були відсутні вагомі законні підстави для винесення наказу від 10.05.2024 № 582 та в подальшому наказу від 15.05.2024 року № 201 о/с.
Також, як зазначає представник, у відповідача були відсутні законні підстави стверджувати, що позивач керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, так як позивач відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння мотивуючи тим, що не здійснював керування транспортним засобом.
За таких обставин, на думку представника, за відсутності рішення суду про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130КУпАП, жодних підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у відповідача не було.
Крім того, вказує, що до позивача відповідачем необґрунтовано та непропорційно, тобто без урахування балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований застосовано найсуворіший вид стягнення - звільнення зі служби.
Таким чином, на переконання представника позивача, з урахуванням допущених порушень при проведенні службового розслідування, прийняті за його наслідками наказ від 10.05.2024 № 582 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Роменського РВП» та наказ від 15.05.2024 № 201 о/с "По особовому складу" щодо звільнення позивача зі служби в поліції підлягають скасуванню з одночасним поновленням позивача на займаній раніше посаді.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що в ході службового розслідування встановлено, що 28.04.2024 о 12.57 за адресою: вул. Гостиннодвірна, 14 в м. Ромни Сумської області нарядом ГРПП Роменського РВП «Ребус-28» у складі: інспектора СРПП лейтенанта поліції Ревішвілі Давида Мерабовича та поліцейського СРПП старшого сержанта поліції ОСОБА_2 було зупинено автомобіль «Hyundai Tucson н.з. НОМЕР_1 під керуванням оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Роменського РВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Під час перевірки документів та спілкування з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 поліцейськими Роменського РВП ГУНП в Сумській облсті було встановлено, що під час бесіди було відчутний запах алкоголю, у зв'язку з чим водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest», або з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у медичному закладі, на що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 неодноразово категорично відмовлявся.
У зв'язку з вищевикладеним стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 поліцейськими Роменського РВП складено протокол про адміністративне правопорушення серії серії ААД № 655797 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП та постанову серії ЕНА № 2020996 за ознаками відмови щодо надання на вимогу поліцейських документів зазначених у п. 2.4. ПДР України.
На підставі аналізу зібраних в ході проведення службового розслідування матеріалів з точки зору їх сукупності та взаємозв'яку, дисциплінарна комісія прийшла до висновку по наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарних проступків, що виразилось у порушенні ним вимог:
- п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію»;
- ч. 1, п. 2, 6, 11 ч. 3 ст. 1, п. 5, 6 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337 - VIII «Про дисциплінарний статут Національної поліції України»;
- пп. 2.1, 2.2, 2.9, 2.10, 2.11 п. 2 та пп. 3.4 п. 3 наказу ГУНП від 15.06.2023 № 500 "Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області", абзацу 3 розділу II посадових обов'язків, а саме не дотриманні положень Конституції України, Присяги поліцейського, скоєння проступку, який підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, а також у частині обов'язку бути прикладом у дотриманні громадського порядку та беззаперечному дотриманні законодавства, зокрема, що виразилось у керуванні 28.04.2024 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, без реєстраційних та інших документів, які підтверджують право керування, використання посвідчення поліцейського у випадку не пов'язаному з виконанням службових обов'язків, порушенні Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, насамперед вимог п. 2.5, 2.9, вчиненні дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, підривають авторитет поліції, демонструють неповагу честі і гідності інших поліцейських, що виразилось у нереагуванні на зауваження поліцейських під час складання відносно нього адміністративних матеріалів та неодноразовим спробам покинути місце події, перешкоджанні діяльності дисциплінарній комісії та не сприянню проведенню службового розслідування, а саме повідомлення неправдивої інформації.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, за що останній підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
Наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 15.05.2024 № 201 о/с "По особовому складу" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектор кримінальної поліції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Представник відповідача зазначає, що зазначений наказ було видано уповноваженою особою у передбаченому законом порядку, з урахуванням результатів службового розслідування, проведеного у строки, порядок і спосіб, передбачений Дисциплінарним статутом НПУ і обраний вид дисциплінарного стягнення відповідає вимогам Дисциплінарного статуту НПУ та тяжкості вчиненого позивачем дисциплінарного проступку.
Таким чином, на переконання представника відповідача, матеріалами дисциплінарного провадження підтверджений факт вчинення дисциплінарного проступку позивачем, а тому наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 10.05.2024 № 582 та наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 15.05.2024 № 201 о/с щодо звільнення позивача зі служби в поліції відповідає нормам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі інформації про можливі порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських Роменського РВП ГУНП, зокрема, що призвели до документування 28.04.2024 факту керування оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Роменського РВП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин можливого вчинення поліцейськими дисциплінарних проступків, встановлення причин та умов, що їм сприяли, у відповідності до вимог статей 14, 15 Дисциплінарного статуту НПУ та розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 призначено службове розслідування відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Сумській області від 28.04.2024 року № 347 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" (а.с. 59).
За результатами проведеного службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції України в Сумській області було затверджено висновок службового розслідування від 08.05.2025 (далі - висновок) (а.с. 45-58).
На підставі аналізу зібраних в ході проведення службового розслідування матеріалів з точки зору їх сукупності та взаємозв'яку, дисциплінарна комісія прийшла до висновку по наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарних проступків, що виразилось у порушенні ним вимог:
- п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію»;
- ч. 1, п. 2, 6, 11 ч. 3 ст. 1, п. 5, 6 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337 - VIII «Про дисциплінарний статут Національної поліції України»;
- пп. 2.1, 2.2, 2.9, 2.10, 2.11 п. 2 та пп. 3.4 п. 3 наказу ГУНП від 15.06.2023 № 500 "Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області", абзацу 3 розділу II посадових обов'язків, а саме не дотриманні положень Конституції України, Присяги поліцейського, скоєння проступку, який підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, а також у частині обов'язку бути прикладом у дотриманні громадського порядку та беззаперечному дотриманні законодавства, зокрема, що виразилось у керуванні 28.04.2024 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, без реєстраційних та інших документів, які підтверджують право керування, використання посвідчення поліцейського у випадку не пов'язаному з виконанням службових обов'язків, порушенні Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, насамперед вимог п. 2.5, 2.9, вчиненні дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, підривають авторитет поліції, демонструють неповагу честі і гідності інших поліцейських, що виразилось у не реагуванні на зауваження поліцейських під час складання відносно нього адміністративних матеріалів та неодноразовим спробам покинути місце події, перешкоджанні діяльності дисциплінарній комісії та не сприянню проведенню службового розслідування, а саме повідомлення неправдивої інформації, враховуючи вимоги пп. 2 п. 1 наказу НПУ від 19.07.2022 № 507.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, за що останній підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
Наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 10.05.2024 № 582 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейського Роменського РВП» до позивача за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1, п. 2, 6, 11 ч. 3 ст. 1, п. 5, 6 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», пп. 2.1, 2.2, 2.9, 2.10, 2.11 п. 2 та пп. 3.4 п. 3 наказу ГУНП від 15.06.2023 № 500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області, абзацу 3 розділу II посадових обов'язків, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с. 111-112).
Наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 15.05.2024 № 201 о/с "По особовому складу" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектор кримінальної поліції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) (а.с. 113).
Незгода позивача з вказаними наказами стала підставою для звернення останнього до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Питання організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VІІІ).
Відповідно до частини першої статті третьої Закону № 580-VІІІ у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII регламентовано основні обов'язки поліцейського. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський, серед іншого, зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
В силу положень частини першої статті 64 Закону № 580-VІІІ особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові. Присяга на вірність Українському народові має такий зміст: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Окрім зазначеного, обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади є дотримання Правил етичної поведінки поліцейських, які затверджені наказом МВС № 1179 від 09.11.2016 (далі - Правила етичної поведінки). Зокрема, пунктом 3 Розділу IV Правил етичної поведінки, передбачено обов'язок поліцейського за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час дотримуватися норм професійної етики.
Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону № 580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України «Про Дисциплінарний статут» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України № 580-VIII, зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту).
Законодавець визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Поняття службової дисципліни наведено в частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої службова дисципліна означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Перелік дисциплінарних стягнень визначено частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту, серед них: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
При цьому, в пункті 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII як самостійна підстава для звільнення зі служби в поліції вказується накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Одночасно, накладенню дисциплінарного стягнення має передувати проведення службового розслідування. Так, згідно з частиною другою статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
Згідно з п. 2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Разом з тим, приписами пункту 4 Розділу VII цього Порядку передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Слід також зазначити, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Таким чином, невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.
Як встановлено судом, наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 15.05.2024 № 201 о/с "По особовому складу" звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) 15.05.2024 (а.с. 10).
Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції слугував висновок службового розслідування від 08.05.2024, складений за наслідком проведення службового розслідування, яким встановлено у діях ОСОБА_3 порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1, п. 2, 6, 11 ч. 3 ст. 1, п. 5, 6 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337 - VIII «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», пп. 2.1, 2.2, 2.9, 2.10, 2.11 п. 2 та пп. 3.4 п. 3 наказу ГУНП від 15.06.2023 № 500 "Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області", абзацу 3 розділу II посадових обов'язків.
Так, службовим розслідуванням встановлено, що 28.04.2024 о 12.57 за адресою: вул. Гостиннодвірна, 14 в м. Ромни Сумської області нарядом ГРПП Роменського РВП «Ребус-28» у складі: інспектора СРПП лейтенанта поліції ОСОБА_4 та поліцейського СРПП старшого сержанта поліції ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням п 11.4 ПДР України, а саме рухом по зустрічній смузі автодороги, зупинено автомобіль Hyundai Tucson н.з. НОМЕР_1 під керуванням оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Роменського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Під час спілкування з останнім було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та координації рухів).
У зв'язку з цим старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest» на місці зупинки, або з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у медичному закладі, на що останній категорично відмовилася.
Крім цього, ОСОБА_1 не надав на вимогу поліцейських посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
У зв'язку з вищевикладеним, за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який направлено на розгляд до Роменського районного суду м. Суми та винесено постанову про вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення вимог пункту 2.4 Правил дорожнього руху (на вимогу працівника поліції водій повинен пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 Правил дорожнього руху, а саме посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу).
Заперечуючи проти наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач при зверненні з даним позовом до суду, посилався на те, що за відсутності рішення суду про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, жодних підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у відповідача не було.
Так, як встановлено судом, у провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області перебували на розгляді матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа № 585/2114/24). Станом на день винесення оскаржуваних наказів рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні судом вирішено не було.
Поряд з цим, суд зазначає, що адміністративна і дисциплінарна відповідальності є різними видами юридичної відповідальності, тому відсутність юридичного складу адміністративного проступку не свідчить про відсутність у діях особи складу дисциплінарного проступку.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2022 у справі № 420/3630/20, про те, що відсутність рішення компетентного органу про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в діях тієї ж особи дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.
Крім того, судом у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним саме дисциплінарного проступку та, відповідно, оцінка обґрунтованості та законності висновків відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, що має наслідком застосування дисциплінарного стягнення.
З огляду на вказане, суд враховує, що підставою для призначення начальником Головного управління Національної поліції в Сумській області службового розслідування щодо позивача стало надходження інформації про керування останнім транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Відеозаписом з нагрудного портативного відеореєстратора, дослідженого під час службового розслідування, підтверджується факт відмови ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest» на місці зупинки, або з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у медичному закладі.
Посилання позивача на те, що керування транспортним засобом не здійснював спростовується дослідженим дисциплінарною комісією відеозаписом з нагрудного портативного відеореєстратора, закріпленого на службовому автомобілі наряду ГРПП. Зокрема встановлено, що 28.04.2024 о 12:30:25 записом зафіксовано рух автомобіля Hyundai сірого кольору по зустрічній смузі руху, після чого о 12:31:19 поліцейські на службовому автомобілі рухаються за вказаним автомобілем, який приймає в право, з'їжджає на узбіччя та зупиняється. При цьому, на ньому вмикаються задні сигнали «Стоп» червоного кольору, які горять до 12:31:43 та одночасно гаснуть з моментом відкриття ведійських дверцят автомобіля, де помітно номерний знак зупиненого автомобіля НОМЕР_1 та з водійського місця одразу виходить ОСОБА_1 .
При цьому, оскільки надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вимогу поліцейського, ОСОБА_1 відмовився, інспектором Роменськоого районного відділу поліції ГУНП в Сумській області було винесено постанову про вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення вимог пункту 2.4 Правил дорожнього руху.
За наведених обставин, суд констатує, що ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, нехтуючи даною на вірність Українському народові Присягою, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, рухаючись з ознаками алкогольного сп'яніння на транспортному засобі, порушив правила дорожнього руху, що стало причиною його зупинки поліцейськими. В той же час, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свою неналежну поведінку, уникав проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та відмовився прослідувати для вказаного огляду у медичний заклад, не реагував на прохання поліцейських та їх зауваження.
На переконання суду, така поведінка позивача при обставинах, які мали місце 28.04.2024 свідчить про вчинення ним дій, які вказують на особисту недисциплінованість, безконтрольність та безвідповідальність, що за своєю суттю є шкідливим наслідком, оскільки така поведінка поліцейського знижує авторитет поліції, викликає недовіру до поліцейських і є неприпустимою, суперечить інтересам служби, позаяк позивач присягнув з гідністю нести високе звання поліцейського (ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію").
Тобто, позивач, як правоохоронець, метою якого є служіння закону, усвідомлюючи соціальну значущість своєї діяльності та її результатів, розуміючи, що його служба є публічною та відображається на формуванню іміджу поліції в цілому в очах громадськості, ігноруючи свою високу відповідальність, своїми діями поставив під сумнів довіру громадян до представників органів правопорядку.
Окрім цього, суд також зазначає, що ОСОБА_1 як і всі інші працівники ГУНП в Сумській області були ознайомлені з вимогами щодо дотримання службової дисципліни та недопущення грубих дисциплінарних проступків, в яких наголошувалося про те, що поліцейським заборонено керувати транспортними засобами, на які відсутні реєстраційні чи інші документи, які підтверджують право керування, використовувати службове посвідчення у випадках, не пов'язаних з виконанням службових завдань, перебувати під час несення служби з ознаками або в стані і алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також керувати транспортними засобами у такому стані, в усіх випадках як пов'язаних, так і не пов'язаних з виконанням службових обов'язків зобов'язано не порушувати Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (відомості про ознайомлення з наказом ГУНП в Сумській області від 15.06.2023 № 500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області» (а.с.80-83).
Також, дисциплінарною комісією враховано факт порушення службової дисципліни в умовах здійснення заходів правового режиму воєнного стану за обставин перебування на території Сумської області, яка є прикордонною відносно російської федерації та оперативна обстановка на якій потребує постійної та цілодобової готовності особового складу до виконання завдань поліції.
Таким чином, суд зазначає, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало не вчинення ним адміністративного проступку, а скоєння ним дій, які суперечать інтересам служби та компрометують його звання поліцейського.
Відтак, за наслідком системного аналізу матеріалів службового розслідування, суд дійшов висновку, що дисциплінарною комісією підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог:
- п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо обов'язку неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
- п. 1, 3, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, щодо обов'язку знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
- п. 2.1, 2.2, 2.9, 3.6 наказу ГУНП від 15.06.2023 № 500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області», що виразилось у порушенні Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», недотримання обов'язків поліцейського, визначені статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, допущенні поведінки, яка шкодить репутації та авторитету поліції, скоєння поліцейським проступку, який підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання своїх обов'язків, а також у частині обов'язку бути прикладом у дотриманні громадського порядку та беззаперечному дотриманні законодавства, вчиненні дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, підривають авторитет поліції, демонструють неповагу до честі і гідності інших поліцейських.
На переконання суду, встановлені в ході службового розслідування обставини дійсно свідчать про вчинення позивачем дій, які знижують авторитет поліції, викликають недовіру до поліцейських, оскільки перебуваючи на службі у поліції, позивач допустив дії (керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, порушив правила ПДР), з якими органи поліції безпосередньо ведуть боротьбу.
Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року по справі № 320/3085/20 зазначив, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Вчинені позивачем дії є недопустимими, суперечать інтересам служби, позаяк позивач присягнув з гідністю нести високе звання поліцейського, а натомість вчинив проступок, який дискредитує органи поліції та поліцейських в цілому.
Верховний Суд у постанові від 19 березня 2020 року по справі № 360/3545/18 зазначив, що поняття "дискредитація" перебуває у тісному зв'язку із поняттям "дотримання морально-етичних норм" та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівників органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого стягнення - звільнення зі служби.
У контексті встановлених обставин справи, суд зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
Натомість, позивач, вчиняючи зазначені порушення не передбачив негативних наслідків для авторитету служби Національної поліції України. Такі дії є негативним прикладом для працівників та поліцейських, а бездіяльність та байдужість до виконання покладених на них обов'язків негативно впливає на загальний стан службової дисципліни та її підтримання у належному стані та на репутацію звання поліцейського.
Також, судом взято до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.09.2020 у справі № 360/4790/19, відповідно до якого питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.
У ході судового розгляду справи наданими відповідачем доказами підтверджено, що при проведенні службового розслідування та оформленні його результатів, висновком від 08.05.2024 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з дотриманням необхідної процедури та з урахуванням всіх обставин справи.
На переконання суду, накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції повністю відповідає тяжкості вчиненого ним проступку, обставинам, за яких його скоєно, та співмірно із заподіяною ним шкодою суспільним інтересам, у зв'язку з чим застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення є правомірним та пропорційним.
При прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач використав свої дискреційні повноваження щодо вибору стягнення на власний розсуд, тобто діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення в повній мірі узгоджується зі значимістю вчиненого позивачем проступку, а отже не застосований свавільно.
Таким чином, наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області 10.05.2024 № 582 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Роменського РВП», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, та наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 15.05.2024 № 201 о/с "По особовому складу", яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, звільнено зі служби, є правомірними та не підлягають скасуванню, відтак підстави для задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.
З огляду на правомірність накладеного на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, відсутні підстави для поновлення позивача на службі в органах Національної поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що також зумовлює відмову у задоволенні цієї частини позову.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, у тому числі і аргументи учасників справи щодо прийняття спірних наказів, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За таких обставин, суд дійшов висновку суду про відсутність підстав для задоволення вимог адміністративного позову.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, відсутні підстави для розподілу на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на посаді - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко