. 13 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5504/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Кременчуцька птахофабрика" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 153819 від 08.04.2025 року.
Позовні вимогу обґрунтовує відсутністю порушення з боку ТДВ «Кременчуцька птахофабрика» щодо дотримання водіями графіку режимів праці та відпочинку та неможливість притягнення до відповідальності за ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», у зв'язку з тим, що всі документи, надання яких вимагається ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» були надані водієм ТДВ «Кременчуцька птахофабрика» під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на підставі якої було складено Акт № 057345 від 14.03.2025 р.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справ. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
08.05.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач проти позову заперечую, просить в його задоволенні відмовити. Вказує, що підставою притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та застосування адміністративно-господарського штрафу стала відсутність на момент проведення перевірки обов'язкового при здійсненні перевезень документу - тахокарт до аналогового тахографа за 10.03.2025, 09.03.2025 або бланку підтвердження діяльності водія ( а не графіка режимів праці та відпочинку водіїв, як помилково зазначає позивач в позовній заяві).
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
14.03.2025 на підставі направлення на рейдову перевірку №000701 від 07.03.2025 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області було проведено перевірку додержання перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення вантажних перевезень, за результатами якої встановлено порушення перевізником ТДВ «Кременчуцька птахофабрика» вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №097549 від 14.03.2025.
За змістом Акту проведення перевірки №097549 від 14.03.2025 посадовою особою виявлено порушення ТДВ «Кременчуцька птахофабрика» вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме «ст. 34, 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п. 6.1 наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, п. 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010; внутрішні перевезення вантажу згідно ТТН №641 від 14.03.2025 без фіксації режиму праці та відпочинку водія, а саме: водій ОСОБА_1 не надав тахокарти за 10.03.2025, 09.03.2025 або бланк підтвердження діяльності згідно ЄУТР», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водій транспортного засобу (Євлампієв С.І.) зі змістом вказаного акту та виявлених порушень ознайомлений, що копію отримав, що засвідчив власним підписом, жодних пояснень та/або заперечень з приводу виявленого порушення чи обставин проведення перевірки не надав.
Відповідач 21.03.2025 на адресу позивача 39741, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Потоки, вул. Л.Українки, буд. 2, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та підтверджена самим Позивачем в позовній заяві, рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0601125664699 направлено повідомлення про призначення розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт на 08.04.2025 та необхідність з'явитися до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області для участі у розгляді справи та надання пояснень/заперечень.
Зазначене поштове відправлення №0601125664699 отримано Позивачем 25.03.2025,
07.04.2025 на адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області засобами поштового зв'язку від Позивача надійшли письмові пояснення на розгляд справи та 08.04.2025 для участі у розгляді справи з'явився представник Позивача.
За результатами розгляду справи, зважаючи на допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, 08.04.2025 Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області винесено постанову №153819 про застосування до ТДВ «Кременчуцька птахофабрика» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за допущене перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-ІІІ.
Позивач, вважає, що відповідно постанову винесено протиправно з чим і звернувся до суду.
Так, відповідно до статті 18 Закону №2344-ІІІ, зокрема, визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.2).
За змістом абзацу 2 пункту 6.1 Положення №340 водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Вимоги Положення №340 поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.3).
Дане Положення розроблено, у тому числі, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті та Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), що також перевіряється під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) відповідно до Порядку №1567.
Згідно частини 3 статті 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
Приписи пункту «а» частини 1 статті 10 вказаної Конвенції, є універсальними для будь-якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.
Пункт 7.1 Положення №340 визначає, що органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
При цьому, чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.
Відповідно до пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн - з 01.06.2013; перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015.
Тобто, ще з 01.06.2013 вантажні транспортні засоби з повною масою понад 12 тонн, що використовуються для здійснення перевезень вантажів, у тому числі внутрішніх, повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Відповідно, у разі обладнання транспортного засобу тахографом автомобільним перевізником мають виконуватися законодавчо встановлені обов'язкові вимоги щодо забезпечення належної експлуатації такого тахографу та, зокрема, наявності всіх необхідних документів та надання їх водієві для подальшого пред'явлення під час проведення перевірок.
В свою чергу, порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, визначається нормами Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).
Так, за визначенням Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Натомість, тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
При цьому, тахокарта за визначенням ЄУТР - щоденний реєстраційний лист режиму праці та відпочинку.
Тобто, тахокарта до аналогового тахографа та щоденний реєстраційний лист за своєю суттю та призначенням є одним і тим же документом, що, водночас, має різну назву відповідно до національного (тахокарта) та міжнародного (щоденний реєстраційний лист) законодавства.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
В свою чергу, перевізники відповідно до пункту 3.5 Інструкції №385:
- забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);
- зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;
- аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа (пункт 3.6 Інструкції №385).
При цьому, відповідно до пункту 1.3 норми Інструкції №385 поширюються на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Тобто, нормами вказаного нормативно-правового акту не передбачено жодних винятків чи особливостей залежно від виду здійснюваних перевезень - внутрішні чи міжнародні.
Відповідно до пункту 6.4 Положення №340 передбачено, що у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Так, 07.09.2005 прийнято Закон України №2819 «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», укладеної 01.07.1970 в м. Женева.
З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Зазначена поправка має на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (Постанова ЄС №561/2006 від 15.03.2006) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем і правил та безпеку дорожнього руху.
Вказане дає підстави для висновку, що водії зобов'язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки (тахокарти) за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто всього 29, а в разі відсутності тахокарт - оригінал Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Бланк підтвердження діяльності є документом, що оформлюється перевізником у разі, коли водій не здійснював перевезення пасажирів та/або вантажів, знаходився у відпустці у зв'язку з хворобою або в щорічній відпустці, здійснював роботу, не пов'язану із вантажними перевезеннями, або якщо він керував транспортним засобом, який не підпадає під дію положень ЄУТР, із зазначенням періоду та даних водія.
Згідно Інструкції використання Бланка (викладається, по можливості, на зворотній стороні бланка) визначені умови його використання. Зокрема, в інструкції вказано: - усі позиції цього бланку необхідно заповнити перед рейсом транспортним підприємством та відповідним водієм; - заміни тексту бланка не допускаються; - Бланк вважається дійсним у разі, якщо він підписаний, як уповноваженим представником автопідприємства, так і самим водієм. У випадку приватного підприємства водій підписує бланк один раз від імені підприємства та один раз у якості водія. Дійсним є тільки підписаний оригінал документу; - на роздруківці Бланку може бути використаний логотип підприємства. Позиції 1-5 бланка можуть бути надруковані заздалегідь. Печатка підприємства не може заміняти підпис особи, яка повинна підписати бланк, проте її підпис може бути підкріплений печаткою; - Бланк заповняється у двох екземплярах. Перший екземпляр знаходиться у транспортному засобі, другий на підприємстві. - Бланк зберігається на підприємстві згідно з вимогами законодавства про облік робочого часу водіїв.
Таким чином, в розумінні вказаних норм у їх сукупності водій транспортного засобу зобов'язаний надати посадовій особі контролюючого органу тахокарту або бланк підтвердження діяльності. Тахокарта фіксує відомості про режим праці та відпочинку водія, а бланк підтвердження діяльності містить інформацію про періоди, протягом яких водій не виконував роботу з керування транспортним засобом.
Отже, факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише Бланком підтвердження діяльності.
Відтак, зазначені вище положення зобов'язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються перевезення, до яких відносяться тахокарти або бланки підтвердження діяльності у разі обладнання транспортного засобу аналоговим тахографом («інші документи, передбачені законодавством» відповідно до положень статті 48 Закону №2344-ІІІ).
Як слідує з матеріалів справи , під час здійснення перевірки, контролюючому органу було надано для перевірки тахокарти водія ОСОБА_1 за 08.03.2025, 11-14.03.2025. На вимогу інспектора щодо пред'явлення тахокарт за 09-10.03.2025 водієм було зазначено, що у відповідні дати він не здійснював вантажні перевезення на даному транспортному засобі, так як за вказаним автомобілем закріплено два водії, які керують ним позмінно.
Суд звертає увагу, на те, що на підтвердження не здійснення Євлампієвим С.І. вантажних перевезень 09-10.03.2025 не було надано бланків підтвердження діяльності під час проведення перевірки.
Доданими документами до справи підтверджується, що водієм під час перевірки було надано: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товаро-транспортну накладну на перевезення вантажу №641 від 14.03.2025, тахокарти за 08.03.2025, 11-12.03.2025, 13-14.03.2025.
Щодо твердження позивача про надання пояснень з копіює графіку роботи та відпочинку водія, які надавались контролюючому органу перед початком розгляду справи щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає наступне.
Виявлення факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та встановлення наявності підстав для притягнення до відповідальності здійснюється саме під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) на основі пред'явлених водієм транспортного засобу документів. Формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія, саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення, та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника.
Аналогічна позиція викладена в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2023 по справі №480/7632/22.
Відтак, враховуючи, що на момент зупинки водія транспортного засобу ОСОБА_1 для здійснення перевірки 14.03.2025, останнім не надавались контролюючому органу тахокарти за 09-10.03.2025 чи бланки діяльності водія, в якому б містилися відомості щодо нездійснення у вказані дати перевезень вантажів, то суд приходить до висновку про відсутність у водія на момент проведення перевірки документів передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за, що передбачена статтею 60 цього Закону.
Отже, аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що адміністративно-господарський штраф накладений на позивача постановою №153819 від 08.04.2025 правомірно.
Відтак, підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 241 - 246, Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю "Кременчуцька птахофабрика" (вул. Лесі Українки, 2, с. Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область, 39741, код ЄДРПОУ 05387914) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Європейська, буд. 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008) про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова