13 серпня 2025 р. № 400/11584/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною; стягнення 330 107,31 грн,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - Відповідач) з вимогами (з урахуванням уточнених позовних вимог) про:
- визнання протиправною бездіяльності стосовно невиплати недоплаченої додаткової грошової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після тяжкого поранення, за періоди переміщення між лікувальними закладами та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення в розмірі: 330 107,31 грн. (триста тридцять тисяч сто сім гривень тридцять одна копійка);
- стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь Позивача недоплачену додаткову грошову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після тяжкого поранення, за періоди переміщення між лікувальними закладами та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення в розмірі: 330 107,31 грн. (триста тридцять тисяч сто сім гривень тридцять одна копійка).
Позовні вимоги мотивовано тим, що Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 07.06.2024 року під час бойових дій отримав травму, у зв'язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні, а тому вважає, що набув право на отримання збільшеної додаткової грошової винагороди до 100 000,00 грн відповідно до Постанови №168. Проте, відповідачем не здійснено нарахування та виплату такої винагороди позивачу як учаснику бойових дій у розмірі 100 000 грн, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
15.01.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Позивач після проходження стаціонарного лікування у зв'язку із отриманим пораненням не повідомив свого безпосереднього командира про періоди перебування на стаціонарному лікуванні, а отже Позивач самостійно обмежив себе у нарахуваннях додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Зважаючи на те, що Відповідач не був обізнаним про періоди перебування на стаціонарному лікуванні, тому вимога Позивача про визнання бездіяльності протиправною є передчасною та такою, яка не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому суд має відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
04.06.2025 р. на виконання Ухвали суду від 26.05.2025 р. про витребування доказів Відповідачем надано заяву про виконання ухвали суду, якою долучено докази по справі.
04.06.2025 р. Відповідачем надано додаткові пояснення по справі, де просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 з 2022 року по 12.10.2024 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.10.1024 № 303 (по стройовій частині) Позивача звільнено з військової служби з 12 жовтня 2024 року на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом через 6 місяців (підпункт б пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ.
07.06.2024 під час виконання бойового завдання поблизу АДРЕСА_3 у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , внаслідок обстрілу з боку ЗС РФ старший солдат ОСОБА_2 отримав поранення «Вогнепально-уламкове наскрізне поранення нижньої третини лівого передпліччя з багатоуламковим кульовим переломом нижньої третини лівої променевої кістки», що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 30.07.2024 № 642/5941.
У Довідці зазначено, що травма отримана за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини, поблизу АДРЕСА_4 . Травма отримана у засобах індивідуального захисту, при виконанні обов'язків військової служби пов'язаних із захистом Батьківщини, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та не пов'язана з вчиненням адміністративного, кримінального правопорушення, не є наслідком дій, скоєних у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або навмисним спричиненням собі тілесних ушкоджень.
09.06.2024 р. згідно з первинної медичної картки від 09.06.2024 (форма 100) старший солдат ОСОБА_2 був евакуйований до ПХГ Гаврилівка.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 3994 Позивач з 09.06.2024 по 11.06.2024 включно перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 . Для подальшого лікування направлений до військової частини НОМЕР_3 .
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1032 з 11.06.2024 по 10.07.2024 Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 10.07.2024 № 742 старшому солдату ОСОБА_1 надана відпустка для лікування після отриманого ним тяжкого поранення (за станом здоров'я) терміном на 30 (тридцять) календарних днів (з 11.07.2024 по 09.08.2024 включно). Тією ж довідкою встановлено, що отримана Позивачем травма за ступенем тяжкості належить до травм тяжкого ступеню. Що підтверджується Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2024 р. №235.
Згідно довідки військово-лікарської комісії № 4717 (вих. від 11.08.2024 № 4681) старшому солдату ОСОБА_1 надана відпустка для лікування після отриманого ним тяжкого поранення (за станом здоров'я) терміном на 30 (тридцять) календарних днів (з 12.08.2024 по 10.09.2024 включно). Що підтверджується Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2024 р. №270. Згідно цього Наказу 09.09.2024 р. госпіталізований до військової частини НОМЕР_4 .
Відповідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 672 старший солдат ОСОБА_1 з 19.09.2024 по 24.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_4 .
Згідно свідоцтва про хворобу № 1260 старший солдат ОСОБА_1 внаслідок отриманого ним поранення визнаний непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців.
Відтак, старший солдат ОСОБА_1 у зв'язку з пораненням, отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та перебував у відпустці для лікування після поранення у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської у наступні періоди:
З 07.06.2024 по 09.06.2024 - за місцем отримання поранення, отримував першу медичну допомогу до евакуації;
З 09.06.2024 по 11.06.2024 - у військовій частині НОМЕР_2 ;
З 11.06.2024 по 10.07.2024 - у військовій частині НОМЕР_3 ;
З 11.07.2024 по 10.08.2024 - у відпустці за висновком ВЛК;
З 12.08.2024 по 10.09.2024-у відпустці за висновком ВЛК;
З 19.09.2024 по 24.09.2024-у військовій частині НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 від 30.07.2024 № 642/5941 старший солдат ОСОБА_1 під час отримання поранення перебував у засобах індивідуального захисту, виконував військовий обов'язок, пов'язаний із захистом Батьківщини, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а отримана ним травма не пов'язана із вчиненням адміністративного, кримінального правопорушення, не є наслідком дій, скоєних у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або навмисним спричиненням собі тілесних ушкоджень.
Станом на день звільнення з військової служби та на день звернення до суду із даним позовом Позивачу не виплачена додаткова грошова винагорода за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після тяжкого поранення, за періоди переміщення між лікувальними закладами та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення.
Позивач вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022р., в розмірі 100000 грн., за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після тяжкого поранення, за періоди переміщення між лікувальними закладами та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, звернувся до суду із даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», пунктом першим якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в2022); травматичної ампутації лівої верхньої кінцівки на рівні в/3 плеча. Відтак, у зв'язку з отриманням травми пов'язаної із захистом Батьківщини, позив
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)
Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці:
1) беруть безпосередню участь у бойових діях;
2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, суд зазначає, що наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально.
За відсутності документального підтвердження наведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100000,00 грн. не виникає.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
У спірні періоди порядок виплати додаткової винагороди регламентувався окремим дорученням Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 (далі - Окреме доручення).
Відповідно до п.п. 6, 10 Окремого доручення, накази про виплату військовослужбовцям додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця; підготовка проектів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, покладається на підрозділи, що відповідають за облік особового складу.
При цьому, у пункті 7 Окремого доручення вказано, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшено до 100 000 гривень також включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаними із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Аналогічні норми містить і Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі Порядок №260), які набрали чинності 01.02.2023.
Так, пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Тобто норми Постанови №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2024 року у справі № 520/16191/23 та від 27.11.2024 року у справі № 380/20587/23.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Водночас суд наголошує, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, очевидно, що застосування норм Постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260.
Пункт 11статті 10-1 Закону № 2011-ХІІпередбачає, що у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку № 260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260).
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров'я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) (далі - ВЛК) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.
У справі, що розглядається, спірним питанням є наявність/відсутність у позивача права відповідно до Постанови № 168 на нарахування й виплату додаткової винагороди до 100 000 грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні та за період перебування у відпустці для лікування у зв'язку з пораненням, отриманим 07.06.2024 року.
Як зазначено вище відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 від 30.07.2024 № 642/5941 старший солдат ОСОБА_1 під час отримання поранення перебував у засобах індивідуального захисту, виконував військовий обов'язок, пов'язаний із захистом Батьківщини, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а отримана ним травма не пов'язана із вчиненням адміністративного, кримінального правопорушення, не є наслідком дій, скоєних у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або навмисним спричиненням собі тілесних ушкоджень.
В довідці указано, що вона є Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, тому ці довідки є підставою для видання наказу про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Суд встановив, що у зв'язку з отриманим пораненням позивач, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та перебував у відпустці для лікування після тяжкого поранення, починаючи з 07.06.2024 по 09.06.2024 р., 09.06.2024 по 10.08.2024, з 12.08.2024 по 10.09.2024, з 19.09.2024 по 24.09.2024 р., вказані обставини підтверджуються медичними виписками, Довідками ВЛК та Відпускними квитками.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 07.06.2024 по 09.06.2024 р , 09.06.2024 по10.08.2024, з 12.08.2024 по 10.09.2024, з 19.09.2024 по 24.09.2024.
Згідно виписки по картковому рахунку за період з 07.06.2024 по 09.06.2024 р, 09.06.2024 по 10.08.2024, з 12.08.2024 по 10.09.2024, з 19.09.2024 по 24.09.2024 нарахування додаткової винагороди відсутнє. Зазначене відповідачем не заперечується.
Отже, відповідачем не надано та в матеріалах даної справи відсутні докази нарахування і виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я за період з 07.06.2024 по 09.06.2024 р., 09.06.2024 по10.08.2024, з 12.08.2024 по 10.09.2024, з 19.09.2024 по 24.09.2024.
Відтак, суд вважає, що бездіяльність відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі до 100000 гривень за вищевказаний період перебування позивача на лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустках для лікування не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Крім того, Позивач просить стягнути додаткову грошову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після тяжкого поранення, за періоди переміщення між лікувальними закладами та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення в розмірі у розмірі 330 107,31 грн.
Суд вважає, оскільки Позивач самостійно зробив розрахунки без врахування особливостей ведення бухгалтерського обліку (утримання обов'язкових податків та зборів), а Відповідач у своєму Відзиві на позовну заяву жодним чином не висловив думку щодо правильності розрахунку недоотриманої додаткової винагороди, суд вважає, що вимоги Позивача в цій частині є передчасними.
Відтак керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України визначає, що суд розглядає адміністративні справи виключно на підставі позовної заяви, поданої відповідно до цього Кодексу, і в межах позовних вимог. При цьому, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, тому вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану у розмірі збільшеному до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками (постановами) ВЛК за період з 14.09.2024 року по 28.12.2024 року включно.
Суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України.
Обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений у першу чергу саме на суб'єкта владних повноважень ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів на спростування вимог приватної особи та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону реально вчиненого суб'єктом владних повноважень управлінського волевиявлення.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстав вирішувати питання про розподіл судових витрат немає.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо визнання протиправною бездіяльності стосовно невиплати недоплаченої додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після тяжкого поранення, за періоди переміщення між лікувальними закладами та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану у розмірі збільшеному до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками (постановами) ВЛК за період з 07.06.2024 по 09.06.2024 р, 09.06.2024 по 10.08.2024, з 12.08.2024 по 10.09.2024, з 19.09.2024 по 24.09.2024 року включно.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 13.08.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська