11 серпня 2025 рокусправа № 380/7154/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 135050018139 від 26 березня 2025 року Головного управління Пенсійного фонду України у м Києві про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 рік, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у зв'язку з відсутністю стажу державної служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 19 березня 2025 року на пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 01.08.1987 по 31.07.1990 кореспондентом Стрийської міськрайгазети «Будівник комунізму»; з 24.08.1991 по 18.02.1992 на посаді кореспондента народного часопису «Гомін волі» Стрийської об'єднаної ради Львівської області; з 20.09.1993 по 25.07.1994 на посаді спеціаліста радіомовлення Стрийської районної ради Львівської області; з 01.08.1994 по 31.07.2003 на посаді старшого спеціаліста з питань радіомовлення Стрийської міської ради Львівської області та з 01.08.2003 по 07.02.2025 на посадах журналіста, редактора та директора Комунального підприємства «Стрийське міське радіомовлення «Голос Стрия», і обчислити розмір пенсії від заробітної плати за довідками, які видані Стрийською міською радою 18.03.2025, а саме довідки № 03- 16 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки №03-16 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України у Львівської області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 9 липня 2003 року. У березні 2025 року позивач подала заяву до Головного управлінні Пенсійного Фонду України у Львівської області про перевід на пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, однак рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві від 26.03.2025 їй відмовлено у задоволенні такої заяви. Позивач вважає, що має право на переведення на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу», оскільки вона займала посади в органах місцевого самоврядування, які віднесені до відповідної категорії посад державної служби, а відтак відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII мають бути зараховані до стажу державної служби за період роботи до набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року.
Ухвалою судді від 14.04.2025 в справі відкрито провадження в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України у Львівської області як одержувач пенсії віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 9 липня 2003 року.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 (дата заповнення 01.08.1987) ОСОБА_1 працювала: з 01.08.1987 по 31.07.1990 кореспондентом Стрийської міськрайгазети «Будівник комунізму», згідно печатки в трудовій книжці засновниками якої були Стрийська міськрайонна рада Львівської області та Стрийський міський та районний комітет КП України; з 24.08.1991 по 18.02.1992 на посаді кореспондента народного часопису «Гомін волі» Стрийської об'єднаної ради Львівської області; з 20.09.1993 по 25.07.1994 на посаді спеціаліста радіомовлення Стрийської районної ради Львівської області; з 01.08.1994 по 31.07.2003 на посаді старшого спеціаліста з питань радіомовлення Стрийської міської ради Львівської області; з 01.08.2003 по 07.02.2025 на посадах журналіста, редактора та директора Комунального підприємства «Стрийське міське радіомовлення «Голос Стрия».
Також згідно записів трудової книжки, 06.05.1994 ОСОБА_1 присвоєно 14-й ранг державного службовця на посаді старшого спеціаліста з питань радіомовлення Міської ради, та з 01.08.2003 присвоєно 13 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування.
19.03.2025 позивач подала заяву до Головного управлінні Пенсійного Фонду України у Львівської області про перевід на пенсію на умовах Закону України «Про державну службу».
До заяви долучено оригінали довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 18.03.2025 №03-16, видані Виконавчим комітетом Стрийської міської ради Львівської області.
Рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві № 135050018139 від 26.03.2025 позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Згідно вказаного рішення, робота на посадах в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби по 04.07.2001. Стаж позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців складає 7 років 1 місяць 29 днів.
Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивач звернувся до суду з метою його скасування.
Вирішуючи спір суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі також - Закон №1058-IV), який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-IVособі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України «Про державну службу».
01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі також - Закон №889-VIII), згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі також - Закону №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, частиною першою статті 37 Закону №3723-XII визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII - 01.05.2016, право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців,статтею 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
З огляду на зміст зазначених норм чинного законодавства, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII - 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 за результатом розгляду зразкової справи №822/524/18.
За приписами ч. 2 ст. 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.1997 № 540/97 (у редакції, яка діяла станом на 01.01.1998) при нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального засобу масової інформації застосовуються норми, методика та порядок нарахування пенсії державному службовцю. При цьому період роботи в державних та комунальних засобах масової інформації прирівнюється до стажу державної служби.
Аналізуючи наведені норми обчислення стажу державної служби за період роботи до 01.05.2016, до моменту вступу в дію Закону № 899-VIII, здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283(далі - Порядок № 283). Тобто, у цьому випадку необхідно керуватися Порядком № 283.
Так, відповідно до п. 3 Порядку до стажу державної служби зараховується стаж роботи журналіста в державних і комунальних засобах масової інформації.
Згідно п. 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається також стаж роботи журналіста в державних і комунальних засобах масової інформації, обчислений відповідно до Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 № 377.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 № 377 затверджено:
Порядок оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації;
перелік посад журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів апарату відповідного органу державної влади та органу місцевого самоврядування;
Порядок обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств.
Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 №377 переліку посад журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів апарату відповідного органу державної влади та органу місцевого самоврядування, Теле- і радіомовні та телерадіомовні організації, засновниками (співзасновниками) яких є Верховна Рада України, центральні органи виконавчої влади, серед іншого визначено, що посада керівник (президент, генеральний директор, директор), заступник керівника, директор програм, директор творчого (творчо-виробничого) об'єднання, заступник директора програм, заступник директора творчого (творчо-виробничого) об'єднання, головний редактор об'єднання, головний музичний редактор об'єднання, головний редактор головної редакції, завідуючий відділом (творчим), редакцією, корпунктом; заступник головного редактора об'єднання, заступник головного музичного редактора об'єднання, заступник головного редактора головної редакції, редактор відповідальний (завідуючий) міської редакції мовлення, головний редактор відділу, редакції; заступник завідуючого відділом (творчим), редакцією, корпунктом, відповідальний секретар, головний випусковий, керівник групи (творчої), оглядач політичний, оглядач, кореспондент в іноземній державі, коментатор, ведучий програми, кореспондент спеціальний, кореспондент власний, відповідальний випусковий, старший редактор, кореспондент, редактор, редактор літературний, редактор музичний, випусковий, зокрема посади, які обіймала позивач, прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів секретаріату (апарату) відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування: заступник Керівника апарату Верховної Ради України, заступник Міністра, заступник керівника іншого центрального органу виконавчої влади, начальник управління, самостійного відділу, заступник начальника управління, самостійного відділу, начальник відділу в складі управління, заступник начальника відділу в складі управління, головний спеціаліст, головний спеціаліст, провідний спеціаліст, провідний спеціаліст, спеціаліст I і II категорії.
Згідно п. 1 Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств №377 (далі - Порядок №377), до стажу роботи, що дає право на встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації, зараховується стаж роботи на посадах, зазначених у переліку, затвердженому цією постановою, а також на посадах журналістів державних інформаційних агентств, зазначених у додатку 1, а саме:
- до 1 серпня 1990 року - у засобах масової інформації, засновниками яких були партійні, комсомольські та профспілкові організації;
- до 23 серпня 1991 року - у засобах масової інформації, засновниками яких були органи державної влади колишньої УРСР та інших республік СРСР, а також органи державної влади та військові формування колишнього СРСР (додаток 2);
з 24 серпня 1991 року - у засобах масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є (були) органи державної влади або органи місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 3 Порядку № 377 документами для визначення стажу роботи журналіста є трудова книжка та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.
Якщо засновника (співзасновника) засобу масової інформації неможливо визначити за записами у трудовій книжці чи печаткою, що засвідчує ці записи, підставою для його визначення є довідка таких органів виконавчої влади та телерадіокомпаній.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 працювала з 01.08.1987 по 31.07.1990 кореспондентом Стрийської міськрайгазети «Будівник комунізму», згідно печатки в трудовій книжці засновниками якої були Стрийська міськрайонна рада Львівської області та Стрийський міський та районний комітет КП України; з 24.08.1991 по 18.02.1992 на посаді кореспондента народного часопису «Гомін волі» Стрийської об'єднаної ради Львівської області; з 20.09.1993 по 25.07.1994 на посаді спеціаліста радіомовлення Стрийської районної ради Львівської області; з 01.08.1994 по 31.07.2003 на посаді старшого спеціаліста з питань радіомовлення Стрийської міської ради Львівської області; з 01.08.2003 по 07.02.2025 на посадах журналіста, редактора та директора Комунального підприємства «Стрийське міське радіомовлення «Голос Стрия».
Згідно довідки №22, виданої ТОВ «Часопис «Гомін Волі», ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) дійсно працювала в редакції Стрийської міськрайонної газети «Будівник комунізму» з 01.08 1987 (згідно з наказом №39 від 01.08.1987). З 01.02.1991 переведена в редакцію народного часопису «Гомін волі» Стрийської об?єднаної Ради народних депутатів (згідно з наказом №5 від 01.02.1991) у зв?язку з реорганізацією Стрийської міськрайонної газети «Будівник комунізму» та була звільнена з роботи 30.07.1993 (згідно з наказом №50 від 30.07.1993) Стрийська міськрайонна газета «Будівник комунізму» реорганізована в народний часопис «Гомін волі» Стрийської об?єднаної Ради народних депутатів відповідно до наказу Львівського обласного управління по пресі №20 від 30 жовтня 1990 року і припинила свою фінансово-виробничу діяльність з 01 січня 1991 року, як юридична особа (наказ № 1 по редакції часопису «Гомін волі» від 02 січня 1991 року). Правонаступність визнано за народним часописом «Гомін волі» Стрийської об?єднаної Ради народних депутатів. ТОВ «Часопис «Гомін волі» є правонаступником архівних документів Стрийської міськрайонної газети «Будівник комунізму» та народного часопису «Гомін волі».
З урахуванням наведеного можна дійти висновку, що юридична особа в період роботи позивача реорганізовувалася, але при цьому завжди була державним/комунальним засобом масової інформації.
Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» визначає правові, економічні, організаційні засади державної підтримки засобів масової інформації та соціального захисту журналістів.
Статтею 12 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», серед іншого визначено, що стаж роботи журналіста в державних та комунальних засобах масової інформації зараховується до стажу державної служби, а стаж державної служби зараховується до стажу роботи журналіста в державному або комунальному засобі масової інформації.
Відповідно до «Переліку посад журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів секретаріату (апарату) відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1997 №377, посади, які займала позивач відносяться до посад журналіста.
Отже, аналізуючи зазначене, суд вважає, що спірні періоди роботи позивачки з підлягають зарахуванню до стажу державної служби, оскільки посади, які займала позивач відносяться до посад журналіста.
З урахуванням викладеного суд доходить вив ноку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві № 135050018139 від 26.03.2025 та необхідність його скасування.
З метою ефективного захисту порушених прав позивача в цій частині слід зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м.Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди її роботи з 01.08.1987 по 31.07.1990, з 24.08.1991 по 18.02.1992, з 20.09.1993 по 25.07.1994, з 01.08.1994 по 31.07.2003 та з 01.08.2003 по 07.02.2025, а також повторно розглянути заяву позивача від 19.03.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу переведення пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, суд зазначає, що така є передчасною, адже спірним питанням у розглядуваних правовідносинах являється право позивача на отримання (перехід) пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а не визначення грошового розміру пенсії.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі 380/26967/23.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 143, 241-246, 250 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №135050018139 від 26.03.2025 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м.Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди її роботи з 01.08.1987 по 31.07.1990, з 24.08.1991 по 18.02.1992, з 20.09.1993 по 25.07.1994, з 01.08.1994 по 31.07.2003 та з 01.08.2003 по 07.02.2025, а також повторно розглянути заяву позивача від 19.03.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.