13 серпня 2025 року Справа № 280/7337/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф -1324-25У від 14.12.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на ім'я позивача, було сформовану вимогу зі сплати недоїмки з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ф -1324-25У від 14.12.2021 станом на 16.08.2022 року, про що свідчить зміст оскарженої вимоги. При цьому, сформовано наступним чином, а саме: 487, 71 гривня - недоїмка; 3 066,35 гривні - штраф; 13 573,31 гривні - пеня. Проте, позивач зазначає, що з липня 2016 року є найманим працівником, а відтак, за нього сплачує ЄСВ роботодавець, та про що може свідчити зміст облікових відомостей, які знаходяться у розпорядженні відповідача. Зауважує, що наприкінці 2018 року (листопад 2018 року) позивач припинила підприємницьку діяльність шляхом внесення відповідних записів до ЄДРПОУ, та про що свідчить зміст відомостей ЄДРПОУ. Крім того, протягом періоду з 01.03.2020 по 30.06.2023 (останній календарний день місяця (включно), в якому завершилась дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам єдиного внеску не нараховують пеню, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню (п. 9.2 прим.11 розд. VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI). На підставі вищевикладеного, вважає, що оскаржене рішення не відповідає п. 9.2 прим.11 розд. VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 12.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 23.08.2024 вжито заходів забезпечення позову. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП № 75214185, відкритому старшим державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Менделюк Динисом Петровичем, на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф -1324-25У від 14.12.2021 про сплату боргу на суму 17 127,37 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/7337/24.
02.09.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону № 2464, а саме: єдиний внесок з 10.02.2018 по 27.05.2021 сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв'язку з чим за порушення ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0145762406 від 11.10.2021 на загальну суму 16639,66 грн. (штрафна санкція 3066,35 грн. та пеня 13573,31 грн.). Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0145762406 від 11.10.2021 направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу, та отримано ним особисто 01.11.2021. Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0145762406 від 11.10.2021 позивачем не оскаржувалось адміністративному та судовому порядку, тому с узгодженим, а заборгованість підлягає сплаті платником в повному обсязі. Таким чином, зазначив, керуючись чинним шконодавством, Законом України «Про збір та облік единого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкцією про порядок нарахування і сплати единого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №449 від 20.04.2015 року, у зв'язку з наявністю у позивача недоїмки з єдиного внеску Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1324-25 від 14.12.2021. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
11.09.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 12.09.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 17.09.2024 продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 24.09.2024 у задоволенні клопотання відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі № 280/7337/24 відмовлено. Продовжено розгляд справи №280/7337/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 30.09.2024 відмовлено у прийнятті позовної заяви (уточненої), поданої до суду представником Ладиженської Вікторії Миколаївни 27.09.2024 із використанням системи “Електронний суд», до розгляду та повернуто її заявнику
Ухвалою суду від 14.10.2024 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/9150/24.
Ухвалою суду від 04.07.2025 провадження у справі №280/9150/24 поновлено.
Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В період з 07.07.2025 по 10.08.2025 суддя Сіпака А.В. перебував у відпустці, відповідно до довідки Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2025 №02-35/25/72.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 27.05.2010 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та з 28.05.2010 взята на податковий облік.
27.11.2018 до Єдиного державного реєстру Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради внесено запис щодо рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності.
11.10.2021 ГУ ДПС у Запорізькій області прийняте рішення № 0145762406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 10.02.2018 по 27.05.2021 на загальну суму 16639,66 грн., в т.ч. штрафна санкція - 3066,35 грн та пеня - 13573,31 грн.
У зв'язку з наявністю у позивача недоїмки з єдиного внеску Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф -1324-25 У від 14.12.2021 на суму 17127,37 грн: недоїмка - 487,71 грн, штрафи - 3066,35 грн та пеня - 13573,31 грн.
Не погодившись вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Так, відповідно до пункту 2 частини першої Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною другою статті 5 Закону № 2464-VI встановлено, що взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5, 5-1, 15 та 16 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.
Законом України від 06.12.2016 №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону №2464, що діють з 01.01.2017, зокрема, щодо обов'язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.
Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI).
Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДПС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.
Статтею 6 Закону №2464-VI визначено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до підпунктів 6, 7 статті 13 Закону №2464-VI та розділу VI Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449), органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Відповідно ч.8 ст. 9 Закону №2464-VI, періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Згідно ч.4 ст. 6 Закону №2464-VI, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем.
Сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України №2464-VI, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (п. 6 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст.25 Закону №2464-VI)
З аналізу викладеного вбачається, що позивач як фізична особа-підприємець, платник ЄСВ мав сплачувати відповідний внесок під час здійснення підприємницької діяльності.
Сплата єдиного внеску є формою участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та гарантує особі матеріального забезпечення у разі настання страхового випадку (як то безробіття, тимчасова непрацездатність, нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, досягнення пенсійного віку тощо).
Однак, відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця Законом № 2464-VI не врегульовано.
Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування для фізичних осіб-підприємців є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
Суд дійшов висновку, що особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
При вирішенні спірних правовідносин, суд застосовує правові висновки Верховного суду, викладені в постанові від 04.12.2019 у справі №440/2149/19, у якій суд зазначає, що тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Так, з довідки від 04.07.2024 №12-11/14 вбачається, що протягом періоду з липня 2016 року по теперішній час ОСОБА_1 постійно працювала за трудовим договором у закладі дошкільної освіти (ясел-садок) №273 “Пізнайко» Запорізької міської ради.
При цьому, роботодавець сплачував за позивача єдиний внесок, що підтверджується довідкою форми ОК-5 "Індивідуальні відомості про застраховану особу", сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 10.07.2024, з яких слідує про сплату страхових внесків у 2016-2024 роках.
Відповідач не надав докази, які б спростовували факт працевлаштування позивача найманим працівником у вказаний період.
Суд також враховує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2024 по справі №280/9150/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного суду від 18.06.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано у повному обсязі рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0145762406 від 11.10.2021 про застосування до ОСОБА_1 пені та штрафу на загальну суму 16639,66 грн.
Під час розгляду справи №280/9150/24 суд прийшов до висновку, що здійснений контролючим органом розрахунок штрафної санкції та пені без урахуванням обставини визначених у рішенні суду щодо ОСОБА_1 та правової природи заборгованості. Контролючим органом не долучено жодних доказів на підтвердження правомірності нарахування ОСОБА_1 сум з єдиного соціального внеску, які відображено в його інтегрованій картці платника по платежу за технологічним кодом 71040000 Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%).
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф -1324-25У від 14.12.2021 та наявність підстав для її скасування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про їх задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частин 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 77-78, 90, 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1324-25У від 14.12.2021.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.08.2025.
Суддя А.В. Сіпака