13 серпня 2025 рокуСправа №160/14812/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Фреш" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
21 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Фреш" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Державної митної служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2025/000054/1 від 29.04.2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110050/2025/000078 від 29.04.2025 року, прийняті Дніпровською митницею Державної митної служби України (адреса місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371).
В обґрунтування позову зазначено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірним, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, оскільки законодавство таких підстав прямо не встановлює.
Ухвалою суду від 26.05.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Фреш" було залишено без руху.
03.06.2025 року позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
24.06.2025 року відповідачем було надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що ТОВ "Компанія"ФРЕШ" до митного контролю та оформлення за ЕМД від 28.04.2025 № UA110050/2025/001346 (25UA110050001346U8) - (далі - ЕМД) було заявлено партію товару, імпортовану за комерційним інвойсом від 26.08.2024 № 02/04/CN_2, зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу товарів з виробником товарів від 01.12.2021 № 04/CN компанією YIWU KAHUA PRINTING CO.,LTD, CN (далі - Контракт). Відповідно до гр.20 - поставка товарів була здійснена на умовах FOB. Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) (гр.43 ЕМД).
Зауважив, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, було встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме: ТОВ "Компанія"ФРЕШ" до митного контролю та оформлення за ЕМД від 28.04.2025 № UA110050/2025/001346 (25UA110050001346U8) - (далі ЕМД) заявлено партію товару, імпортовану за комерційним інвойсом від 26.08.2024 № 02/04/CN_2, зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу товарів з виробником товарів (код 4104 в гр. 44 ЕМД) від 01.12.2021 № 04/CN компанією YIWU KAHUA PRINTING CO.,LTD, CN (далі - Контракт). Для підтвердження ціни та фактурної вартості товару надано комерційний інвойс від 26.08.2024 № 02/04/CN_2 на загальну суму 37 884,80 дол. США. Для підтвердження оплати за отриманий товар, відповідно до умов статті 3 Контракту, декларантом були надані банківські платіжні документи - SWIFT (зазначені під кодом 3001 у гр. 44 ЕМД) від 26.02.2025 № 42 та платіжні інструкції від 26.02.2024 № 43, від 06.03.2025 № 45 та від 07.03.2025 № 46, від 25.03.2025 №47 на загальну суму - 46 295,60 дол. США. У призначенні платежу (гр.70) у вищезазначених документах, окрім платіжної інструкції від 26.02.2025 № 42 та №43 від 26.02.2025, вказано реквізити контракту від 01.12.2021 № 04/CN та реквізити інвойсу - від 26.08.2024 № 02/04/CN-2, що не відповідає номеру наданого до митного оформлення комерційного інвойсу від 26.08.2024 № 02/04/CN_2 у решті платіжках взагалі відсутні посилання на рахунок від 26.08.2024 № 02/04/CN_2 . Отже, відсутність у банківських платіжних документах (копії swift та платіжних дорученнях) посилання на платіжні документи (проформа-інвойс, інвойс) унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована.
Також, вказав, що у гр. 3.1 Контракту зазначено, що Покупець оплачує Товар банківським переказом на валютний рахунок Продавця наступним чином: - 50% від суми інвойсу - попередня оплата (декількома платежами) - 50% від суми інвойсу - при прибутті контейнерів до морського порту України, але у комерційному інвойсі зазначено інші умови оплати, що не коригуються з умовами оплати за контрактом (30% - попередня оплата та 70% - оплачується на протязі 14 робочих днів після отримання копії коносамента). Ці розбіжності, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку підтвердження достовірності оплати даної поставки товару.
Звернув увагу, що у рахунку на оплату за перевезення товару від 15.04.2025 № UA10003794 не зазначено географічні складові маршруту міжнародного перевезення товару. Відповідно до наданої ж/д накладної від 17.04.2025 № 31516988, перевантаження та відправка контейнера здійснювалась з залізничної станції GLIWICE (Польща). Декларантом не надавався рахунок на оплату транспортних витрат та не включена транспортна складова (НРР) від порту GDANSK до станції GLIWICE (Польща) (відстань 534 км). Надана до митного оформлення сканована копія залізничної накладної від 17.04.2025 № 31516988 не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Також, наданий до митного оформлення примірник залізничної накладної не містить інформації, яка наявна на звороті даного документу і повинна містити графи щодо тарифу та вартості перевезення товару. Рахунок на оплату транспортних послуг не містить опис/перелік всіх складових транспортних витрат за даним маршрутом міжнародного перевезення товару з застосуванням, типи комбінованих видів транспорту, можливі відомості про додаткові витрати.
Отже, на думку відповідача, надані до митного оформлення документи повністю не відповідають вимогам Порядку.
Відповідач вважає, що виявлені невідповідності викликають сумніви у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат на транспортування. Отже, числове значення митної вартості та її складові згідно наданих товаросупровідних документів не підтверджено.
У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, було прийнято Рішення про коригування митної вартості від 29.04.2025 № UA110050/2025/000054/1, яке прийняте відповідно до норм чинного законодавства.
Окремо вказав, що відшкодування витрат на правову допомогу здійснюється за наявності належних документів, доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. При цьому, витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., що просить стягнути позивач по даній справі, не підтверджені наданими документами.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Фреш (ЄДРПОУ 37374534) зареєстровано 01.11.2010 року, його місцезнаходження Україна, 49022, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Молодогвардійська, будинок 6, корпус 29, приміщення 212, основний вид діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Інші види діяльності: 17.23 Виробництво паперових канцелярських виробів; 17.29 Виробництво інших виробів з паперу та картону; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення; або через мережу Інтернет; 73.11 Рекламні агентства.
28 квітня 2025 року до Дніпровської митниці Державної митної служби України ТОВ "КОМПАНІЯ ФРЕШ" через свого митного брокера фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (за Договором доручення № 244 від 18.04.2025 року, далі - ФОП ОСОБА_1 ) при ввезенні товару за комерційним інвойсом від 26.08.2024 № 02/04/CN_2, згідно з зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу товарів від 01.12.2021 № 04/CN з виробником товарів - компанією YIWU KAHUA PRINTING CO.,LTD, CN (далі - Контракт), шляхом подачі електронної митної декларації (далі - ЕМД) № UA110050/2025/001346 (25UA110050001346U8) було заявлено до митного оформлення товари, митна вартість яких була визначена за ціною вищевказаного договору.
В результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, Дніпровською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2025/000054/1 від 29.04.2025, надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № № UA110050/2025/000078 від 29.04.2025.
Не погоджуючись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості імпортованого товару, ТОВ "Компанія "Фреш" звернулось до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 року у справі №826/2312/16 від 05 грудня 2019 року у справі №826/3102/16 і в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Так, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідачем було зазначено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:
- мають розбіжності у банківських платіжних документах - у призначенні платежу, у поданих платіжних документах, окрім платіжної інструкції від 26.02.2025 № 42 та №43 від 26.02.2025 вказано реквізити контракту від 01.12.2021 № 04/CN та реквізити інвойсу - від 26.08.2024 № 02/04/CN-2 , що не відповідає номеру наданого до митного оформлення комерційного інвойсу від 26.08.2024 № 02/04/CN_2 у решті платіжках взагалі відсутні посилання на рахунок від 26.08.2024 № 02/04/CN_2. Враховуючи зазначене, відсутність у банківських платіжних документах (копії swift та платіжних дорученнях) посилання на платіжні документи (проформа-інвойс, інвойс) унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована;
- розбіжності в умовах оплати в Контракті та здійсненими Позивачем оплатами за товар, унеможливлюють перевірку підтвердження достовірності оплати даної поставки товару, так за контрактом, зазначено, про оплату Покупцем - 50% від суми інвойсу - попередня оплата - 50% від суми інвойсу - при прибутті контейнерів до морського порту України, а у комерційному інвойсі зазначено інші умови оплати що не коригуються з умовами оплати за контрактом (30%- попередня оплата та 70%- оплачується на протязі 14 робочих днів після отримання копії коносамента);
- транспортні (перевізні) документів, зазначених в графі № 44 ЕМД, в частині повноти включення транспортних витрат при міжнародному перевезені товарів за єдиним міжнародним документом свідчить про наявність ризиків розрахунку величини фактично понесених витрат. Підґрунтям для наявності сумнівів щодо повноти включення сум транспортних витрат за операціями з постачання послуг з міжнародних перевезень за єдиним міжнародним перевізним документом, понесених перевізниками за межами митної території України, є відсутність в наданих документах інформації з вартості послуг за всіма складовими маршруту міжнародного перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, відомостей щодо співвідношення протяжності маршруту від місця завантаження товару до пункту пропуску на кордоні України та від пропуску на кордоні України до місця призначення.
Згідно з ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Статтею 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої Митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, (коригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування: інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно з положень ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів була визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на підставі п.1 ч.1 ст. 57 МК України.
Згідно з основним принципом, закріпленим у ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі “Оцінка товарів для митних цілей", оцінка вартості товару для митних цілей, з якого розраховуються митні платежі, має базуватися на дійсній вартості товару.
Сторони повинні визнавати чинність загальних принципів оцінки, передбачених наступними пунктами цієї статті, і вони зобов'язуються втілювати такі принципи щодо всіх товарів, які підлягають стягненню мит чи інших зборів, (*) або імпортним чи експортним обмеженням, основаним на вартості товару чи регульованим будь-яким способом на основі вартості. Більш того, вони повинні, на запит іншої сторони, переглянути дію будь-яких своїх законів чи правил стосовно оцінки вартості для митних цілей у світлі цих принципів. Сторони можуть вимагати від сторін звітів про заходи, вжиті ними на виконання положень цієї статті.
a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*)
b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*)
Національним законодавством, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається у відповідності до розділу XI Митного кодексу України.
Частинами 1, 2 та 4 статті 86 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися поданням митному органу супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається КМ України або уповноваженим ним органом.
Частиною 2 ст. 53 МК України, визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товару. Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу)
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Щодо складових вартості товару, зазначеної позивачем в ЕМД № UA110050/2025/001346 (25UA110050001346U8).
Контракт на купівлю канцелярського приладдя - папки з лицьовою поверхнею із пластмаси (папка з кнопкою А5+; папка з кнопко А4+; папка Г-форма А4+ (1 відділення); папка на блискавці А5+; папка Г-форма А4+ (3 відділення); папка на блискавці з ручками А4+), папка на блискавці з довгою ручкою А4+) торгівельної марки «BOURGEOIS» їх вартість та умови поставки:
01 грудня 2021 року, між позивачем (Покупець) та Компанією YIWU KAHUA PRINTING CO.,LTD (China), Китай (Продавець), був укладений Контракт № 04/CN.
Згідно з п.1. вищезазначеного Контракту, Продавець зобов'язаний продати, а Покупець прийняти і оплатити продукцію, асортимент та кількість якої по кожній партії вказується у відповідних інвойсах, що є невід'ємною частиною даного Контракту.
Розділом 2 Контракту передбачено, що ціни на Товар узгоджуються на кожну партію Товару. Ціни встановлюються в Доларах США і мають бути вказані в інвойсах до даного дійсного Контракту. Загальна сума Контракту складає суму всіх інвойсів за цим контрактом.
Пунктом 3.1. визначено, що Покупець оплачує Товар банківським переказом на валютний рахунок Продавця наступним чином:
- 50% від суми інвойсу - попередня оплата (декількома платежами);
- 50% від суми інвойсу - при прибутті контейнерів до морського порту України.
Розділом 4. Контракту зазначається, що поставка Товару здійснюється згідно Інкотермс-2010 на умовах, вказаних в інвойсах до дійсного Контракту. Продавець повідомляє Покупцю про відвантаження протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин після митного оформлення Товару засобами факсимільного зв'язку копії супровідних документів. Отримувачами и відправниками Товару за цим Контрактом можуть бути треті сторони. Датою поставки Товару вважається дата митного оформлення Товару в країні Продавця, яка підтверджується штемпелем митних органів на документах, що супроводжують товар.
Вантаж супроводжують наступні супровідні документи: рахунок-фактура (інвойс); транспортна накладна (коносамент); пакувальний лист; копія експортної декларації.
Відповідно до п. 12.1 Контракту, будь-які зміни та доповнення до дійсного Контракту дійсні лише у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками обох Сторін.
Між Сторонами Контракту, 01 січня 2024 року, було підписано Додаткову угоду № 1 до Контракту 04/CN від 01 грудня 2021р, згідно якої Сторони домовились викласти пункт 3.1. розділу 3 Контракту у наступній редакції: “3.1 Покупець оплачує Товар банківським переказом на валютний рахунок Продавця наступним чином:
- 30% від суми інвойсу - попередня оплата (декількома платежами);
- 70% від суми інвойсу - протягом 14 робочих днів після отримання копії Коносаменту.»
У всьому іншому умови Контракту залишаються незмінними.
На виконання умов Контракту, Продавцем на адресу позивача раніше відправлявся інший Товар, за іншим інвойсом (№02/04/CN_1), який вже прибув на територію України але повний розрахунок за нього було здійснено в тому числі і серед платіжних інструкцій, які було долучено в якості доказів оплати за товар.
На виконання умов Контракту, продавець 26.08.2024 виставив інвойс №02/04/CN_1 на суму 41 823,20 доларів США та інвойс №02/04/CN_2 на суму 37 884,80 доларів США, а всього на загальну суму - 79 708 доларів США.
Позивач розрахувався за товар поставлений згідно з контрактом (за двома інвойсами) наступними платежами:
- 27.09.2024 року у розмірі 9500,00 доларів США;
- 17.10.2024 року у розмірі 9500,00 доларів США;
- 14.11.2024 року у розмірі 4 912,40 доларів США;
- 03.02.2025 року в сумі 9500,00 доларів США.
З 26.02.2025 року позивач розпочав розраховуватись за товар, поставлений згідно з інвойсом №02/04/CN_2:
- 26.02.2025 року у розмірі 9500,00 доларів США SWIFT де платник ТОВ «Компанія «ФРЕШ», отримувач YIWU KAHUA PRINTING CO.,LTD із призначенням платежу згідно контракту №04/CN DD 01.12.2021, інвойс INV. 02/04/CN- 2 DD 26.08.2024, POL:CN, POD:UA. CHINA(392);
- 03.03.2025 року у розмірі 9500,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах №43 від 28.02.2025, в якій в розділі «призначення платежу» зазначено: PRPMNT FOR Plastic folders and bags ACC CNTR N 04/CN DD 01.12.2021, inv. 02/04/CN- 2 dd 26.08.2024, POL:CN, POD:UA. CHINA (3926,4202);
- 07.03.2025 року у розмірі 9500,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах №45 від 06.03.2025 року, в якій призначення платежу зазначено: «PRPMNT FOR Plastic folders and bags ACC CNTR N 04/CN DD 01.12.2021, POL:CN, POD:UA. CHINA (3926,4202)»;
- 10.03.2025 року в сумі 9500,00 доларів США за платіжної інструкцією №46 від 07.03.2025 року, призначення платежу PRPMNT FOR Plastic folders and bags ACC CNTR N 04/CN DD 01.12.2021, POL:CN, POD:UA. CHINA (3926,4202);
- 26.03.2025 року в сумі 8295,60 доларів США за платіжною інструкцією №47 від 25.03.2025 року, призначення платежу: PRPMNT FOR Plastic folders and bags ACC CNTR N 04/CN DD 01.12.2021, POL:CN, POD:UA. CHINA (3926,4202).
Тобто, на дату митного оформлення товару, поставленого у відповідності з інвойсом №02/04/CN_2, за весь поставлений товар було здійснено повний розрахунок з продавцем, у загальній сумі 79708 доларів США(інвойс № 02/04/CN_1 - 41823,20 доларів США та за інвойс № 02/04/CN_2 - 37884,80 доларів США), що підтверджується вищезазначеними доказами на перерахування грошових коштів.
Транспортування товару за інвойсом 02/04/CN_2 від 26.08.2024, відбувалося однією партією, на яку Позивач надав копії договору транспортно-експедиторського обслуговування від 09.01.2019 № SC/AF-010560.
За предметом вказаного договору транспортно-експедиторського обслуговування від 09.01.2019 № SC/AF-010560, який було укладено між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» (експедитор) та ТОВ «КОМПАНІЯ «ФРЕШ» (замовник), пункт 1.1., зазначено, що Експедитор за оплату і за рахунок Замовника, надає замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних транзитних вантажів Замовника і вантажів Замовника в 20, 40- та понад 40-футових контейнерах стандартів ISO, в тому числі й збірних вантажів від місця, зазначеного Замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення, в залежності від маршруту:
- розробки оптимального маршруту перевезення контейнерів з вантажами Замовника;
- організація доставки організації перевезення контейнерів з вантажами замовника морським та/або річковим видом транспорту;
- організація міжнародного авіаперевезення вантажів;
- оплати від імені та за рахунок замовника всіх мит зборів та інших обов'язкових платежів пов'язаних з митними оформленням вантажів замовника;
- організація страхування вантажів; - організація перевалки контейнерів з вантажами замовника з одного виду транспорту на інший на території портів спеціалізованих контейнерів і складських терміналів у тому числі організація вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання;
- організація стафірування та консолідації вантажів у контейнери для подальшого відправлення зазначеним видом транспорту або розташування контейнерів з вантажем замовника; - організація надання третім особам для замовника послуг пов'язаних із сепаруванням кріпленням/спецкріпленням вантажу в транспортному засобі;
- організація та сприяння в проведенні митного оформлення вантажів замовника контейнерів з вантажами замовника під час перетину державного кордону України; - організація та сприяння в документальному оформленні вантажу відповідно до чинного Законодавства України нормативних актів що діють у морських портах і на окремих видах транспорту;
- організація доставки перевезення вантажів і контейнера з вантажами замовника авто- або залізничним транспортом; - організація та або самостійне надання інших послуг необхідність у яких може виникнути в ході організації та забезпечення комплексу вищезазначених послуг у тому числі але не обмежуючись, оформленням документів, контроль місцезнаходження вантажу, організація зберігання, зважування, сканування і таке інше.
Всі послуги з організації та доставлення товару за інвойсом 02/04/CN_2 від 26.08.2024 позивачу, були надані експедитором (ТОВ «ДСВ Логістика) на виконання умов договору транспортно-експедиторського обслуговування від 09.01.2019 № SC/AF010560.
Згідно з довідкою про транспортні витрати, видану ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» 01.05.2025 № SIEV00142300, послуги з доставлення товару на митну територію України, склали 172 510,26 грн., до яких увійшли: послуги з міжнародного перевезення вантажу NINGBO,CHINA - GDANSK,POLAND - 123 861,91 грн.; локальні витрати в порту прибуття - 11 795,10 грн.; Послуги з міжнародного залізничного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ - Глівіце - м/п Мостиська склали - 37 042,71 грн.
На підтвердження транспортування товару, позивачем, окрім самого договору від 09.01.2019 № SC/AF-010560 та довідки 01.05.2025 № SIEV00142300, відповідачу було надано копію рахунку на оплату транспортних послуг від 15 квітня 2025 року № UA10003794.
Таким чином, вартість транспортування до митного кордону України, яка увійшла у митну вартість Товару, складає 172 510,26 грн.
Отже, митна вартість (фактурна вартість) самого товару (папки на блискавці у кількості 140 100 штук) склала 37884,80 доларів США (1 581 739,65 грн. за курсом 41,7513 грн. за 1 долар США на дату декларування), вартість його доставки до митного кордону України - 172 510,26 грн., а всього: 1 754 249,91 грн.
Відповідачем винесено оскаржуване рішення UA110050/2025/000054/1 від 29.04.2025, яким вказану вартість було відкориговано.
Щодо правомірності/протиправності спірного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA110050/2025/000054/1 від 29.04.2025, слід зазначити наступне.
Як вже зазначалося, 28.04.2025 року з метою здійснення митного оформлення партії товару, до якої входили: папка з кнопкою А5+; папка з кнопко А4+; папка Г-форма А4+ (1 відділення); папка на блискавці А5+; папка Г-форма А4+ (3 відділення); папка на блискавці з ручками А4+), папка на блискавці з довгою ручкою А4+) торгівельної марки «BOURGEOIS» в кількості 140100 шт., країна виробництва: Китай, країна походження: Китай", позивач подав відповідачу ЕМД №25UA110050001346U8.
До вказаної ЕМД позивачем було додано наступні документи: копію контракту № № 04/CN від 01.12.2021 року; копію додаткової угоди № 1 від 01.01.2024 року до контракту № 04/CN; копію комерційної пропозиції 02/04/CN від 26.08.2024р. FOLDERS of plastic. (з переліком продукції); копію прайс-листу 02/04/CN від 26.08.2024р.; копію інвойсу № 02/04/CN_2 від 26.08.2024р.; копію пакувального листа № 02/04/CN_2 від 26.08.2024р. CONTAINER № SUDU8675669; копію експортної митної декларації №310120250519510286, в якій зазначено одержувачем ТОВ «Компанія Фреш», згідно інвойсу № 02/04/CN_2 від 26.08.2024р, зазначений номер контейнера SUDU8675669 та вартість завантаженого товару - 37 884,80; оригінальний сертифікат №С25МА2Е71М550002, виданий ТОВ «Компанія Фреш» на 140100 штук папок, згідно з інвойсом № 02/04/CN_2 від 26.08.2024р.; договір на транспортно експедиторське обслуговування №SC/AF-010560 від 09.01.2019р.; рахунок на оплату за транспортно-експедиційні послуги від 15.04.2025 № UA10003794; довідку про надані послуги з доставки вантажу від 15.04.2025 № SIEV00142300.
Як вже зазначалося, за ЕМД було заявлено митну вартість товару за контрактом - 37884, 80 доларів США (курс 41,7513 грн за 1 долар США) за курсом на день подачі декларації - 1 581 739,65 грн. та вартість міжнародного перевезення вантажу з NINGBO,CHINA до митного кордону України - 172 510,26 грн., що в загальному підсумку склало 1 754 249,91 грн.
Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2025/000054/1 від 29.04.2025 за другорядним - резервним методом, встановивши вартість товару за ЕМД на рівні 2 917 216,60 грн., та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110050/2025/000078 від 29.04.2025р.
Після проведення відповідачем коригування митної вартості товарів, позивачу довелось сплатити суму митних платежів у розмірі 1 021 025,82 грн. (з урахуванням митної вартості товарів, визначеної відповідачем у рішенні № UA110050/2025/000054/1 від 29.04.2025), замість попередньо визначеної у митній декларації №25UA110050001346U8 суми у розмірі 613 987,45 грн. В результаті такого коригування суми призвело до переплати митних платежів на 407 038,35 грн.
Як підставу для коригування митної вартості, відповідач в графі 33 рішення від 29.04.2025 року № UA110050/2025/000054/1 зазначив наступне: 1. Для підтвердження ціни та фактурної вартості товару надано комерційний інвойс від 26.08.2024 № 02/04/CN_2 на загальну суму 37884,80 дол. США. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст. 53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Для підтвердження оплати за отриманий товар, відповідно до умов статті 3 Контракту, декларантом надані банківські платіжні документи - SWIFT (зазначені під кодом 3001 у гр. 44 ЕМД) від 26.02.2025 № 42 та платіжні інструкції від 26.02.2024 № 43, від 06.03.2025 № 45 та від 07.03.2025 № 46, від 25.03.2025 №47 на загальну суму - 46295,60 дол. США. У призначенні платежу (гр..70) у вищезазначених документах, окрім платіжної інструкції від 26.02.2025 № 42 та №43 від 26.02.2025 вказано реквізити контракту від 01.12.2021 № 04/CN та реквізити інвойсу - від 26.08.2024 № 02/04/CN-2 , що не відповідає номеру наданого до митного оформлення комерційного інвойсу від 26.08.2024 № 02/04/CN_2 у решті платіжках взагалі відсутні посилання на рахунок від 26.08.2024 № 02/04/CN_2. Відсутність у банківських платіжних документах (копії swift та платіжних дорученнях) посилання на платіжні документи (проформа-інвойс, інвойс) унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розділу 1, пункту 2.1. Контракту № 04/CN від 01.12.2021р., передбачено, що Продавець зобов'язаний продати, а Покупець прийняти і оплатити продукцію, асортимент та кількість якої по кожній партії вказується у відповідних інвойсах, що є невід'ємною частиною даного Контракту.
Згідно з Додатковою угодою № 1 від 01.01.2024 року до Контракту 04/CN від 01.12.2021р, пункт 3.1 Контракту викладено в такій редакції: «Покупець оплачує Товар банківським переказом на валютний рахунок Продавця наступним чином:
- 30% від суми інвойсу - попередня оплата (декількома перерахунками);
- 70% від суми інвойсу - протягом 14 робочих днів після отримання копії Коносаменту.»
За загальними правилами, передбаченими Цивільним кодексом України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. (ст.ст.692, 693 ЦК України).
Виходячи з вищенаведених норм та умов Контракту № 04/CN від 01.12.2021р., покупець (позивач) не обмежений у строках та сумах сплати за товар, що поставляється, при цьому, як встановлено, позивач вже неодноразово отримує та отримуватиме товар від Продавця - компанії YIWU KAHUA PRINTING CO.,LTD, CN. (за цим же контрактом було отримано товар за іншим інвойсом, на суму 41 823,20 доларів США (в контейнері CAAU8444016), оплата за яким здійснювалась позивачем в тому числі і згідно з платіжною інструкцією №42 від 26.02.2025 року.
Встановлено, що за двома поставками за цим Контрактом позивачем було здійснено повний розрахунок за Контрактом.
Крім того, загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (надалі - Порядок №216).
Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. Чинним національним законодавством не встановлено обов'язку здійснювати посилання в банківському платіжному документі на інвоис та/ або проформу, чи номер замовлення.
Отже, суд зазначає, що наявність у банківських платіжних документах: SWIFT (зазначені під кодом 3001 у гр. 44 ЕМД) від 26.02.2025 №42 та платіжні інструкції від 26.02.2024 №43, від 06.03.2025 №45 та від 07.03.2025 №46, від 25.03.2025 №47, посилання лише на контракт від 01.12.2021 № 04/CN, а не на сам інвойс, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18.
Крім того, співставляючи данні, зазначені в інвойсі №02/04/CN_2 від 26.08.2024 року, з даними, зазначеними в банківських платіжних документах від 26.02.2025 № 42, платіжній інструкції від 26.02.2024 № 43, від 06.03.2025 № 45 та від 07.03.2025 № 46, від 25.03.2025 №47, встановлено, що дані надають повну інформацію про суму здійсненого платежу, та підставу здійснення такого платежу, а саме, назва сторін, адреси сторін, ціна, реквізити, форма оплати, дати платежу, які співставні з датами договору з урахуванням Додатку та Інвойсу, умовами договору, документами, що підтверджують відвантаження Товару.
Отже, зазначені документи мають посилання на номер і дату Контракту. Ці данні давали можливість відповідачу встановити повноту та достовірність усієї інформації, зазначеної в документах для підтвердження митної вартості заявленої позивачем в ЕМД.
Щодо посилання відповідача в спірному рішенні на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості додаткових витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, а також експедиторська винагорода за межами митної території України, суд зазначає наступне.
Для підтвердження заявленого рівня транспортної складової позивачем було надано договір транспортно-експедиторського обслуговування від 09.01.2019 № SC/AF010560, рахунок на оплату транспортних послуг від 15.04.2025 № UA10003794 та довідку про транспортні витрати від 15.04.2025 № SIEV00142300.
З матеріалів справи встановлено, що за висновком відповідача: аналіз транспортних (перевізних) документів, зазначених в графі № 44 ЕМД, в частині повноти включення транспортних витрат при міжнародному перевезені товарів за єдиним міжнародним документом свідчить про наявність ризиків розрахунку величини фактично понесених витрат. Підґрунтям для наявності сумнівів щодо повноти включення сум транспортних витрат за операціями з постачання послуг з міжнародних перевезень за єдиним міжнародним перевізним документом, понесених перевізниками за межами митної території України, є відсутність в наданих документах інформації з вартості послуг за всіма складовими маршруту міжнародного перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, відомостей щодо співвідношення протяжності маршруту від місця завантаження товару до пункту пропуску на кордоні України та від пропуску на кордоні України до місця призначення. Згідно умов контракту, оцінювана партія товару слідує на комерційних умовах поставки FOB NINGBO CHINA. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов'язків продавця належить витрати, пов'язані з навантаженням товару на борт судно. Правилами заповнення декларації митної вартості (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 599 зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.06.12 за № 984/21296 встановлено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. На думку відповідача, надані до митного оформлення документи повністю не відповідають вимогам Порядку. У рахунку на оплату за перевезення товару від 15.04.2025 № UA10003794 не зазначено географічні складові маршруту міжнародного перевезення товару від порту GDANSK до станції GLIWICE (Польща) (відстань 534 км).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, таке твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки у пункті 3 зазначеного рахунку чітко вказано - «послуги з міжнародного залізничного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ - Глівіце - м/п Мостиська», вартість якого окремо складає 36 853,25 грн. та яка була включена до загальної вартості наданих послуг і була включена у вартість митної вартості товару.
Також, суд зауважує, що відповідачем не зазначено, якому саме Порядку не відповідають надані позивачем до митного оформлення документи.
Також, як вбачається з оскаржуваного рішення митного органу, всі додаткові витрати на транспортування товару за маршрутом порт Ningbo (Китай) - пункт перетину кордону України «Мостиська» були враховані в вартості послуги транспортування товару, в документах, наданих для перевірки заявленої в ЕМД транспортної складової митної вартості товару. Підґрунтям для наявності сумнівів щодо повноти включення сум транспортних витрат за операціями з постачання послуг з міжнародних перевезень за єдиним міжнародним перевізним документом, понесених перевізниками за межами митної території України, є відсутність в наданих документах інформації з вартості послуг за всіма складовими маршруту міжнародного перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, відомостей щодо співвідношення протяжності маршруту від місця завантаження товару до пункту пропуску на кордоні України та від пропуску на кордоні України до місця призначення.
З цього приводу суд зазначає, що, як встановлено з матеріалів справи, до ЕМД 25UA110050001346U8 позивачем було включено загальну суму транспортних витрат на перевезення товару до пункту пропуску в Україні в сумі 172 510,26 грн.
Згідно з умовами контракту, оцінювана партія товару слідує на комерційних умовах поставки FOB NINGBO CHINA. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов'язків продавця належить витрати, пов'язані з навантаженням товару на борт судно.
Також, слід зазначити, що відповідачем в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення від 29.04.2025 р. №UA110050/2025/000078 та в тексті рішення про коригування митної вартості товарів вартості від 29.04.2025 № UA110050/2025/000054/1 не наведено ґрунтовних пояснень щодо невідповідності та/або недостовірності даних в наданих позивачем документах для підтвердження витрат на транспортування.
Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу, надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт наданих послуг)від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт сплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Так, встановлено, що транспортування товару за інвойсом 02/04/CN_2 від 26.08.2024, відбувалося однією партією, на яку позивач надав відповідачу копії договору транспортно-експедиторського обслуговування від 09.01.2019 № SC/AF-010560.
За предметом вказаного договору транспортно-експедиторського обслуговування від 09.01.2019 № SC/AF-010560, який було укладено між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» (експедитор) та ТОВ «КОМПАНІЯ «ФРЕШ» (замовник), пункт 1.1., зазначено, що Експедитор за оплату і за рахунок Замовника, надає замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних транзитних вантажів Замовника і вантажів Замовника в 20, 40- та понад 40-футових контейнерах стандартів ISO, в тому числі й збірних вантажів від місця, зазначеного Замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення, в залежності від маршруту.
Як зазначалось вище, що всі послуги з організації та доставлення товару за інвойсом 02/04/CN_2 від 26.08.2024 Позивачу, були надані експедитором (ТОВ «ДСВ Логістика) на виконання умов договору транспортно-експедиторського обслуговування від 09.01.2019 № SC/AF-010560.
Для підтвердження витрат на транспортування, окрім самого договору від 09.01.2019 № SC/AF-010560 було надано: копію рахунку на оплату транспортних послуг від 15.04.2025 № UA10003794 в якому зазначалось: п.1 - послуги з міжнародного перевезення вантажу NINGBO,CHINA - GDANSK,POLAND; п.2 - Локальні витрати в порту прибуття; п.3 - Послуги з міжнародного залізничного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ - Глівіце - м/п Мостиська; п.4 - послуги з міжнародного залізничного перевезення вантажу за маршрутом м/п Мостиська - Самар (Новомосковськ); п.5 - Транспортно-експедиторські послуги на території України.
Окрім цього, відповідно з довідкою про транспортні витрати, видану ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» 01.05.2025 № SIEV00142300, послуги з доставлення товару на митну територію України, склали 175 510,26 грн., до яких увійшли: послуги з міжнародного перевезення вантажу NINGBO,CHINA - GDANSK,POLAND - 123 861,91 грн.; локальні витрати в порту прибуття - 11 795,10 грн.; Послуги з міжнародного залізничного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ - Глівіце - м/п Мостиська склали 36853,25 грн.
Таким чином, суд вважає, що позивачем було підтверджено вартість транспортування до митного кордону України, у сумі 175 510,26 грн.
Відповідності до п.14 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/ або бухгалтерські документи), а тому рахунок на оплату та довідка про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже, надані позивачем документи є достатніми для підтвердження витрат на транспортування товару.
Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи, митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання. Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
З цього вбачається, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам, не вказав, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові. Тому, висновок відповідача про відсутність «документального підтвердження повноти включення складових вартості та відсутність документального підтвердження ціни» є необґрунтованим та протиправним.
Також, митний орган під час співставлення Товарів не навів характеристик товару, його розмірів, товщини, матеріалу з якого він вироблений, кількість відділень і т.ін. за ЕМД від 27.02.2025 № UA209230/2025/018015; не провів належного порівняння за технічними, індивідуальними характеристиками зазначених Товарів і, відповідно, не довів їх подібності (аналогічності), а обмежився лише фразою - «враховуючи подібні фізичні характеристики товарів та асортимент оцінюваних товарів, оформлених за ЕМД від 27.02.2025 № UA209230/2025/018015», коригування митної вартості здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 №674-ІХ (кілограм).
Відтак, визначаючи митну вартість товару відповідач керувався інформацією про митну вартість товарів, яку подано до митного оформлення іншим декларантом, від іншого виробника, за іншою торговою маркою на інших комерційних умовах. Також, відповідачем не враховано, що товари в даному випадку є штучними виробами та мають різні технічні показники, характеристики, розміри та вартість. Вищезазначене порівняння товарів не містить жодних відомостей про їх подібність. Тому, некоректним є також визначення митної вартості шляхом визначення одиниці виміру товару - кілограм, оскільки, крім вищенаведеного, партії товару можуть давати як велику кількість папок з меншою вагою так і малу кількість папок з більшою вагою.
Також, в порушення чинного законодавства, відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано причини не застосування попередніх методів і застосування останнього - резервного методу.
Крім того, єдиною підставою для коригування митної вартості товарів для відповідача слугувала інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) ДФС України щодо митного оформлення подібних (аналогічних) товарів з вищим рівнем митної вартості.
З цього приводу Верховний Суд в своїй постанові від 04.09.2018 р., у справі № 818/1186/17 звернув увагу, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 14.07.2020 року у справі №809/1734/16, від 10.06.2021 року у справі №815/6854/17, від 21.10.2021 року №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Також, в силу правового висновку Верховного Суду від 13.01.2022р. у справі №520/11061/2020: 1) недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів, що узгоджується із висновками постанови Верховного Суду від 21.08.2018р. у справі №804/1755/17.
З огляду на викладене, відповідачем не спростовано заявлену першим методом митну вартість товару, а також не доведено рівень вартості товару, що встановлено в оскаржуваному рішенні шляхом використання резервного методу.
Відповідач повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення (у цьому випадку рішення про відмову у митному оформленні товару); відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
У свою чергу, декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено митним органом.
Відповідачем не вказувалися документи з вичерпного переліку, передбаченого частиною третьою статті 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом.
Інші розбіжності, на які вказав відповідач, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють позивача права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем протиправно скориговано митну вартість товару та винесено рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 цієї статті).
Згідно зі ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та встановлених обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн., суд зазначає наступне.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі 200/14113/18-а зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18).
Разом із тим, жодних доказів фактичного понесення позивачем цих судових витрат до суду надано не було, а тому, підстави для їх розподілу при ухваленні рішення відсутні.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Фреш" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2025/000054/1 від 29.04.2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110050/2025/000078 від 29.04.2025 року, прийняті Дніпровською митницею.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Фреш" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6105,58 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник