Справа №:755/6792/24
Провадження №: 2/755/3681/25
"04" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Силкової Л.Є.
з участю сторін:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною,
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною посилаючись на те, що з 2013 року по червень 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_5 . Згодом подальше сімейне життя не склалося і фактично з червня 2019 року позивач та відповідач разом не проживають. 02.06.2021 року судом затверджена мирова угода щодо місця проживання дітей, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 буде проживати з батьком, а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 буде проживати з матір'ю. Після укладення мирової угоди про визначення місця проживання дітей та погодження про безперешкодне відвідування батьком молодшого сина, відповідач почала перешкоджати позивачі відвідувати молодшого сина та забирати його на вихідні для можливості провести час разом та зі старшим сином. Неодноразово він намагався знайти компроміс та налагодити стосунки заради дітей, але це не принесло позитивного результату. Відповідач постійно перешкоджає у вільному спілкуванні позивача з сином, не дозволяє з ним спілкуватися, брати участь у його вихованні, спілкуватися з ним навіть по телефону.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 09.05.2024 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 30.07.2024 року витребувано від Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної с м.Києві державної адміністрації висновок щодо участі батьків у вихованні ОСОБА_5 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 28.10.2024 року закрито підготовче провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 24.12.2024 року за клопотання позивача вжито заходів забезпечення позову.
22.04.2025 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування.
В судовому засідання позивач та його представник позов підтримали та просять суд зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з молодшим сином ОСОБА_5 , визначити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожні перші і треті вихідні місяця з п'ятниці 19-00 по неділю 19-00 з проживанням за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач в судовому засідання позов визнала частково, не визнає факту існування перешкод, оскільки їх не має, не заперечує у спілкуванні з дитиною, але заперечує щодо ночівлі дитини в сім'ї позивача.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином,до суду надіслала заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 , батьками якого записані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що складено Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві відповідний актовий запис № 1762 та видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 03.07.2018 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не перебували в зареєстрованому шлюбі, проживали однією сім'єю.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 02.06.2021 року у справі № 462/5421/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя затверджено мирову угоду. Мирова угода затверджена на наступних підстава, в тому числі: сторони визнали факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2013 про по червень 2019 року; сторони дійшли згоди щодо місця проживання дітей, а саме: ОСОБА_4 , 02.01.2015 року буде проживати з ОСОБА_1 , а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 буде проживати з ОСОБА_3 .
Отже, після затвердження мирової угоди ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з матір'ю.
З висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації щодо участі батька у вихованні дитини від 09.04.2025 року вбачається, що на засіданні комісії була присутня мати дитини, яка повідомила, що вона не заперечує щодо визначення батьку годин спілкування, але без ночівлі. За підсумками розгляду питання щодо участі батька у вихованні дитини орган опіки та піклування вважає за можливе визначити участь батька у вихованні малолітньої дитини у формі спілкування з малолітнім сином другої та четвертої суботи з 10-00 години до 20-00 години, інший час за домовленістю між батьками.
Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Щодо усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини.
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства" визначає контакт з дитиною як реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
За змістом статей 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно статті 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
У статті 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_6 , яка є матір'ю позивача, пояснила, що після розірвання відносин, сторони поділили дітей. Все було добре до тих пір, поки у позивача не народилась третя дитина. Відповідач 1,5 роки не надавала дитину. Зараз з січня 2025 року відповідач надає дитину. Відповідач забороняє молодшому сину бути в новій сім'ї і тому спілкування з дитиною проходить у неї вдома.
Жодних доказів вчинення відповідачем перешкод в спілкуванні ОСОБА_1 з сином позивачем суду не надано, відтак, в зазначеній частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з підстав їх недоведеності. Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що після постановлення ухвали про забезпечення позову жодних перешкод ОСОБА_3 позивачеві не створювала.
Щодо позовних вимог про визначення способів участі у спілкуванні та вихованні дитини.
Згідно із частинами восьмою, дев'ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Згідно із ст. ст. 141, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України: мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини; мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом; питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини; якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи
У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року N 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Олсон проти Швеції" (N 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У пункті 100 рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України" (заява N 2091/13) та у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України" (заява N 10383) зазначено, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі, у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров'я та інших обставин, що мають істотне значення.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Системний аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, однак способи участі батька у вихованні дитини мають відповідати, в першу чергу, інтересам самої дитини з якнайкращим забезпеченням її фізичного, психологічного розвитку та дотримання режиму занять і відпочинку.
При встановленні графіку участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини, суд виходить із того, що сторони протягом тривалого часу не змогли домовитись про порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Спілкування батька з дитиною не буде перешкоджати нормальному її розвитку, у зв'язку з чим, суд доходить переконання, що спілкування позивача з дитиною буде сприяти її повноцінному вихованню, розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю не лише матері ОСОБА_3 , а і під опікою батька ОСОБА_1 , що забезпечить виховання дитини в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості. Участь позивача у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання прав позивача, як батька, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дитини.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні та визначити наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - кожні перші і треті вихідні кожного місяця з п'ятниці 19-00 годин по неділю 19-00 годин за фактичним місцем проживання батька.
Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку про те, що такий спосіб участі позивача у вихованні дитини та спілкуванні з нею у повній мірі відповідатиме інтересам як позивача так і дитини, а також є достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання сина, є достатньо обґрунтованим, враховує фактор стабільності та відповідає інтересам дитини, а встановлений порядок спілкування батька з дитиною враховуючи інтереси дитини та стан здоров'я надасть можливість уникнути зайвих стресових ситуацій.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною задовольнити частково.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та зважаючи на те, що позивачем при зверненні до суду із позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., що підтверджується відповідною квитанцією, яка міститься в матеріалах справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статями 19, 141, 150, 151, 153, 157-159, 257, 263 Сімейного Кодексу України, ст. 4, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною задовольнити частково.
Встановити ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - кожні перші і треті вихідні кожного місяця з п'ятниці 19-00 годин по неділю 19-00 годин за фактичним місцем проживання батька.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дані сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місяця проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місяця проживання: АДРЕСА_2 ;
Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, ЄДРПОУ 37397237, адреса місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 4-а.
Повний текст рішення складений 13.08.2025 року.
Суддя Н.О.Яровенко