Номер провадження 2/754/2902/25
Справа №754/1567/25
Іменем України
07 серпня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретарів судових засідань Шклярської К.Ю., Поліщук Д.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в особі представника - Мих В.О. звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 13 750 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 03.02.2025 року прийнято вказану справу до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.
25.04.2025 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог та задовольнити вимогу відповідача сплатити позивачеві прострочену заборгованість за сумою кредиту - 4 000 грн.
06.08.2025 року від представника позивача на адресу суду найшли додаткові пояснення у справі, в яких він просить відзив відповідача залишити без розгляду та задоволення, задовольнити позовну заяву в повному обсязі, розглядати справу без участі представника позивача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, задовольнити позовні вимоги, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №8382508, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 4 000 грн., а відповідач зобов'язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
26.03.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача.
Згідно витягу з реєстру боржників сума заборгованості відповідача становить 13 750 грн., а саме:
-прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4 000 грн.;
-прострочена заборгованість за сумою відсотків - 8 990 грн.;
-прострочена заборгованість за комісією - 760 грн.
Відповідно до п.1.4 договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту на карту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 10.12.2023 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 09.03.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Факт укладення договору та досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.
Однак, як зазначено у ч. 1 ст. 604 ЦК України - зобов'язання припиняються за домовленістю сторін. При цьому, в силу положень ч.1 ст. 605 ЦК України таке припинення зобов'язання відбувається внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
З огляду на те, що згідно ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) за кредитним договором зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, то відповідно до наведених вище норм ЦК України.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Так, ОСОБА_1 не виконала взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість у загальному розмірі 13 750 грн., що підтверджується копією договору від 02.12.2023 року та додатками до договору №2, №3, копією графіку платежів за вказаним договором, копією анкети-заяви на кредит, копією платіжного доручення 116702386 про перерахунок коштів, копією відомостей про щоденні нарахування та погашення, копією виписки з особового рахунка за кредитним договором.
Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги та розрахунок заборгованості судом не встановлено, відповідач не виконує своїх зобов'язань по кредитному договору, заборгованість, яка виникла, добровільно не погашена, обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості та відзиву на позов не надано.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
На підставі викладеного суд погоджується з заявленими позовними вимогами, наданим позивачем розрахунком заборгованості та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Також з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає до стягнення 2 422,40 грн. понесених позивачем судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 512, 526-527, 530, 599, 612, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, корпус 28) заборгованість за кредитним договором № 8382508 від 02.12.2023 року в загальному розмірі 13 750 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 13.08.2025 року.
Суддя Н.Д.Буша