Справа № 740/2621/25
Провадження № 1-кп/740/367/25
12 серпня 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю в режимі відеоконференції:
- прокурора ОСОБА_3 ,
- обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ніжині кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62024100150000040 від 19.01.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса Одеської області, громадянина України, українця, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого середню не повну освіту, військовослужбовця, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді пиляра лісопильного відділення взводу інженерних конструкцій інженерно-технічної роти інженерно-технічного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
Згідно із вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІX введено воєнний стан на всій території України.
В останній раз, згідно з Указу Президента України від 29.10.2024 року №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб. Відтак, із 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 був призваний на військову службу 06 квітня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений на проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 42 від 06.04.2022 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19 січня 2023 року № 31 солдата військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період ОСОБА_4 , призначеного наказом командувача Сил підтримки збройних сил України (по особовому складу) від 07 грудня 2022 року №76-РС на посаду сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-технічної роти інженерно-технічного батальйону військової частини НОМЕР_1 , який прибув із військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 з 18 січня 2023 року зарахувати до списків особового складу частини, з 19 січня 2023 року зарахувати на всі види забезпечення, вважати таким, що 19 січня 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15 лютого 2023 року №79, солдата ОСОБА_4 , маскувальника інженерно-маскувального відділення інженерно-маскувального взводу інженерно-технічної роти інженерно-технічного батальйону, призначеного наказом начальника 250 центру інженерної підтримки (по особовому складу) від 15 лютого 2023 року №12-РС на посаду пиляра лісопильного відділення взводу інженерних конструкцій інженерно-технічної роти інженерно-технічного батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що 15 лютого 2023 року справи та маскувальника інженерно-маскувального відділення інженерно-маскувального взводу інженерно-технічної роти інженерно-технічного батальйону здав, а посаду пиляра лісопильного відділення взводу інженерних конструкцій інженерно-технічної роти інженерно-технічного батальйону прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно положень ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» початком проходження військової служби для громадян є день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту.
06 квітня 2022, тобто з моменту відправлення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Проходячи військову службу, ОСОБА_4 як військовослужбовець, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
У відповідності до ст. 40 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі, зокрема, відбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування.
Проте солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях.
Так, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи військову службу на посаді пиляра лісопильного відділення взводу інженерних конструкцій інженерної роти інженерно-технічного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», у порушення вимог ст.65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 19.07.2023 року о 17 годині 45 хвилин під час вечірнього шикування особового складу інженерно-технічного батальйону було виявлено факт відсутності солдату ОСОБА_4 , який вчинив самовільне залишення розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що на то час дислокувалась у місті Ніжин, Чернігівської області, та незаконно перебував поза її межами до 09 лютого 2025 року.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 фактичних обставин по справі не заперечував. Пояснив, що добровільно пішов до лав ЗСУ, в подальшому по сімейним обставинам, а також через те що не був у відпустці понад 4 місяці прокинув свою військову частину, проте в майбутньому планував повернутися. Вину визнав, просив суворо не карати, так як хотів би продовжити службу.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не заперечують проти такого порядку дослідження доказів, правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд бере до уваги визнання обвинуваченим своєї вини, докази, які ніким не оспорювались, приходить висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного, визнання вини, особу винного, який на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, із 01.08.2018 перебуває на обліку у лікаря-нарколога у зв'язку з вживанням наркотичних речовин, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, має незадовільну службову характеристику.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого або обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Ураховуючи особу винного та зазначені конкретні обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України.
Саме таке покарання буде справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та відповідатиме його особі і буде достатнім для досягнення передбачених ст. 50 КК України цілей покарання.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 в указаному кримінальному провадженні не обирався, і суд не вбачає підстав для його обрання, клопотання з цього приводу відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.
Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1