Справа № 736/1467/25
Номер провадження 2/736/486/25
12 серпня 2025 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Кутового Ю.С.,
при секретарі - Батюк Я.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корюківської міської ради Чернігівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Менська державна нотаріальна контора про встановлення фактів, що мають юридичне значення та про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-
До суду звернулась позивачка з позовом до відповідача про встановлення фактів, що мають юридичне значення та про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Просить встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме: встановити той факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 ) є її двоюрідним братом, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його двоюрідною сестрою. Встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме: сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0217029 на земельну частку (пай) площею 4,83 в умовних кадастрових гектарах по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «ім. Леніна» Домашлинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області ОСОБА_2 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування право власності на спадкове майно, яке належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну частку (пай) площею 4,83 в умовних кадастрових гектарах по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «ім. Леніна» Домашлинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, право на яку посвідчувалося сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0217029, виданого Корюківською районною державною адміністрацією 24.07.1996 р.Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , однак через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове нерухоме майно, за таких обставин позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.
Позивач належним чином оповіщена про час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з'явилась, в позовній заяві просила справу розглянути без її участі.
Представник відповідача належним чином оповіщений про час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує у задоволенні вимог позивача.
Представник третьої особи у підготовче засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого засідання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.
Судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, про що видано свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 , відповідний актовий запис № 06 від 15.07.2014 р.
За життя покійний був членом колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Леніна» на території Домашлинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області та був включений в списки на отримання сертифікату на земельну частку (пай). Як результат, йому був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0217029 на території Домашлинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, розміром 4,83 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: земельну частку (пай) розміром 4,83 в умовних кадастрових гектарах на території Домашлинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, право на яку посвідчувалося сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0217029.
На сьогоднішній день фактичним власником спадкового майна ОСОБА_2 є його двоюрідна сестра, ОСОБА_1 , так як після смерті покійного прийняла спадщину та вважала, що є повноправним власником земельної частки (паю), але коли виявила бажання реалізувати своє право власності, а саме розпорядитися майном, виявилося, що без свідоцтва про право на спадщину вона цього зробити не може.
Для підтвердження факту належності земельної частки (паю) померлому ОСОБА_2 , позивачка звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Листом про надання інформації від 10.04.2023 р. № Б-458/0-483/6-23 їй відповіли, що на підставі розпорядження Корюківської районної державної адміністрації від 10.07.1996 № 240 виписувався сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «ім. Леніна» серії ЧН № 0217029 на території Домашлинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 24.07.1996 року за № 29, розміром 4,83 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на ім'я ОСОБА_3 .
На підставі зазначеного, є розбіжності в написанні прізвища покійного в документах, а саме: свідоцтво про смерть - « ОСОБА_4 », а згідно вищезазначеного листа ГУД у Чернігівській області, сертифікат на право на земельну частку (пай) - « ОСОБА_5 ».
Дана плутанина могла статися внаслідок неточного перекладу в документах, які на той час видавалися російською мовою з подальшим перекладом на українську мову.
Отже, з огляду на викладене, виникла ситуація, коли необхідно встановити факт, що має юридичне значення, а саме:
- встановити, що ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою по материнській лінії померлого ОСОБА_2 та встановити, що сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «ім. Леніна» серії ЧН № 0217029 на території Домашлинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, виписаний на ім'я ОСОБА_3 належить двоюрідному брату позивачки ОСОБА_2 .
Даний факт необхідно встановити, для можливості отримати в спадок після смерті земельну частку (пай), яка знаходиться на території Домашлинської сільської ради, Корюківського району Чернігівської області.
Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення факту, яке має юридичне значення» №5 від 25.05.1998 р. - «суд має право розглядати справи про встановлення родинних відносин, якщо підтвердження даного факту необхідно заявнику для отримання в нотаріальних органах свідоцтва про право на спадщину».
Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Встановлення даного факту необхідно мені для оформлення спадщини.
Родинні відносин позивачки та померлого ОСОБА_2 підтверджуються:
?свідоцтвом про народження позивачки - ОСОБА_6 НОМЕР_2 від 30 липня 1955 року, відповідно до якого її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
?Свідоцтвом про одруження батьків позивачки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , ЯФ № 167388 від 18 вересня 1954 року, відповідно до якого мати позивачки змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ».
?Свідоцтвом про шлюб позивачки та ОСОБА_12 НОМЕР_3 від 28 серпня 1972 року, в результаті чого вона змінила дівоче прізвище « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_13 ».
?Свідоцтвом про народження матері позивачки ОСОБА_14 № НОМЕР_4 від 30.11.1928 р., відповідно до якого її батьками є ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
?Свідоцтвом про народження покійної тітки позивачки (матері ОСОБА_2 ) ОСОБА_17 НОМЕР_5 від 23.11.1921 р., відповідно до якого батьками тітки є ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Таким чином, на підставі викладеного вбачається, що мати позивачки та мати ОСОБА_2 є рідними сестрами, а ОСОБА_2 та позивачка - двоюрідні брат та сестра.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1221 Цивільного кодексу України - далі ЦК).
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК).
Відповідно до положень статті 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За нормами частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, тощо.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 Цивільного кодексу України).
Статтею 319 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Згідно роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК).
За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Для подальшого утримання та збереження майна мені необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте іншого шляху, окрім визнання права власності на вказані земельні ділянки в судовому порядку, не існує.
У разі втрати, пошкодження сертифіката на право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування до суду (Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).
Крім мене на спадщину померлого ніхто не може претендувати, тому відповідачем по справі повинен бути орган місцевого самоврядування - Корюківська міська рада, на території якої знаходиться спадкове майно, бо уразі не прийняття мною спадщини майно померлого є відумерлим і переходить у власність територіальної громади на підставі ст. 1277 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Оскільки спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів, питання визнання належності цього майна має вирішуватися у судовому порядку, оскільки рішення суду буде юридичним документом для оформлення права на це майно.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із вимогами статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень частини 1 статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до частини 3 статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.
Зважаючи на викладене вище, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в підготовчому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.
Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого засідання до початку розгляду справи по суті, несплачену позивачем частину судового збору в розмірі 605, 60 грн. суд вважає за можливе віднести на рахунок держави.
Решту сплаченого судового збору залишити за позивачем.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 392, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 11, ч.1 ст. 142, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Корюківської міської ради Чернігівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Менська державна нотаріальна контора про встановлення фактів, що мають юридичне значення та про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Встановити той факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 ) є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме: сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0217029 на земельну частку (пай) площею 4,83 в умовних кадастрових гектарах по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «ім. Леніна» Домашлинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування право власності на спадкове майно, яке належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- земельну частку (пай) площею 4,83 в умовних кадастрових гектарах по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «ім. Леніна» Домашлинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, право на яку посвідчувалося сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0217029, виданого Корюківською районною державною адміністрацією 24.07.1996 р.
Сплачений судовий збір залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.С.Кутовий