Справа №443/626/25
Провадження №3/443/304/25
іменем України
13 серпня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 15.04.2025 о 00 год 16 хв у м. Ходорів, вул. Богуна, 12 керував автомобілем «Mercedes-Benz В 180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду повторно не з'явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Захисник подав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, в обґрунтування якого покликаючись на те, що поліцейськими при проведенні огляду ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, на стан алкогольного сп'яніння була порушена процедура з огляду на таке. З відеозапису, який є неповним, оскільки складається із кількох уривків, на яких зафіксовані події 15.04.2024 року з 00 год. 16 хв. до 00 год. 45 хв. на місці зупинки транспортного засобу та із 03 год. 17 хв. 55 сек. по 03 год. 19 хв. 15 сек., які відбувались в невідомому місці в автомобілі поліцейських, вбачається, що як на місці зупинки транспортного засобу так і в службовому автомобілі ніхто із поліцейських не встановлював наявних у нього ознак алкогольного сп'яніння, які зазначені в протоколі та не озвучував їх ОСОБА_1 . Під час спілкування з поліцейськими, водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. У той же час, як вбачається із відеозапису, який триває із 03 год. 17 хв. 55 сек. по 03 год. 19 хв. 15 сек. 15.04.2025 року, що події відбуваються в службовому автомобілі та очевидно, що не на місці зупинки транспортного засобу, оскільки із змісту розмови між ОСОБА_1 та працівниками поліції, що ними його було доставлено в м.Жидачів Стрийського району Львівської області до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку із перебуванням його у розшуку через неприбуття за повісткою, без роз'яснення порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, без роз'яснення йому прав, передбачених ст.268 КУпАП, в тому числі права користуватись правовою допомогою, ОСОБА_1 було запропоновано пройти такий огляд, що свідчить про істотне порушення його прав, в тому числі права на захист та підтверджується даними відеозапису та протоколу, в якому відсутній його підпис, про роз'яснення йому прав, передбачених cm.268 КУпАП. Копія протоколу щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП міститься в матеріалах справи, що безумовно свідчить про те, що така йому не була вручена і що слід розцінити як ще одне істотне порушення його права на захист. Таке порушення є також процесуальною перешкодою для притягнення його до відповідальності, оскільки суд не має повноважень на вручення такої копії протоколу, так як суд не є стороною обвинувачення. Таким чином, так як протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був складений за результатами огляду водія на стан сп'яніння, проведеного з порушенням встановленого порядку, а тому такий, як і акт огляду критерію допустимості доказів не відповідає і не може бути покладений в основу судового рішення про визнання особи винуватою у вчиненні правопорушення.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, вивчивши викладені у клопотанні аргументи захисника, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №300891 від 15.04.2025, згідно з яким ОСОБА_1 15.04.2025 о 00 год 16 хв у м.Ходорів, вул. Богуна, 12 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz В 180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.6);
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4503500 від 15.04.2025, яка підтверджує обставину керування ОСОБА_1 15.04.2025 о 00 год 16 хв у м.Ходорів, вул. Богуна, 12 транспортним засобом «Mercedes-Benz В 180», реєстраційний номер НОМЕР_1 та допущення порушення ним ПДР (а.с.7);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів), а також зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спецзасобу «Alcotest Drager 6820» та проставлення ним особистого підпису у акті (а.с.8);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.04.2025, у якому зазначено заклад охорони здоров'я, куди скеровується ОСОБА_1 , а саме: КНП «Ходорівська МЛ», виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук), а також зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у зазначеному закладі охорони здоров'я та складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №300891 (а.с.9);
долученими до матеріалів справи відеозаписами на носії інформації (компакт-диску), які дозволяють чітко встановити обставини справи, дії, поведінку та зміст розмови осіб (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та поліцейського) на місці зупинки транспортного засобу, з яких вбачається обставина керування ОСОБА_1 транспортним засобом та чітке висловлення ним відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.10).
Проаналізувавши вищевказані документи, відеозаписи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості.
Суд критично оцінює аргументи захисника виходячи з такого.
Відсутність на відеозаписах зафіксованого встановлення поліцейськими у водія ознак алкогольного сп'яніння не є істотним порушенням встановленого законом порядку огляду водія на стан алкогольного сп'яніння та не спотворюють його результат, оскільки виявлені ознаки алкогольного сп'яніння знайшли своє відображення як у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №300891 від 15.04.2025, так і у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.04.2025.
Наявність у водія відповідних ознак алкогольного сп'яніння сприймається уповноваженою особою (поліцейським) суб'єктивно, а стан сп'яніння підтверджується або спростовується оглядом на стан сп'яніння, який проводиться відповідно до встановленого порядку (або на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спецзасобу, або у закладі охорони здоров'я). Доводи захисника про адекватний стан ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу, чіткі відповіді на запитання, висловлювання своїх заперечень та відповідність його поведінки обстановці є виключно суб'єктивним сприйняттям ним обстановки та не може сприйматися судом як фактичні дані або ж обставини, наявність яких породжує об'єктивні сумніви у достовірності викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин.
Відсутність на відеозаписах зафіксованого роз'яснення ОСОБА_1 прав, передбачених статтею 268 КУпАП, не свідчить про нероз'яснення йому таких уповноваженою особою (поліцейським). Так, суд зауважує, що роз'яснення водію прав та обов'язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення у відповідній графі (пункт 13). У пункті 13 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №300891 від 15.04.2025 наявний запис уповноваженої особи «від підпису відмовився», що свідчить про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проставлення свого особистого підпису. Зазначене узгоджується з приписами Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395. Більше того, матеріали справи не містять і стороною захисту не надано суду фактичних даних на підтвердження того, що стосовно ОСОБА_1 мали місце протиправні дії зі сторони працівників поліції, через які ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати власні пояснення, зауваження, заперечення, заявляти клопотання, а також проставити особистий підпис у оформлюваних уповноваженою особою документах, зокрема, протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №300891 від 15.04.2025 та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 130 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів