Справа №461/4906/25
Провадження №2/461/2497/25
/заочне/
08 серпня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
18.06.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» Шабатин Н.А. через систему Електронний Суд звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №15.01.2025-100000926 від 15.01.2025 у розмірі 73640 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 15.01.2025 укладено кредитний договір (оферту) №15.01.2025-100000926. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 28000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 15.01.2025, строком на 98 днів за процентною ставкою 1% за один день користування кредитом (фіксована). Відповідно до кредитного договору від 15.01.2025 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 28000 грн строком на 98 днів, а ОСОБА_1 15.01.2025 отримано кредитні кошти у вказаному розмірі. Отже, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 22.04.2025 утворилась заборгованість у розмірі 73640 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 28000 грн, заборгованості по процентам в розмірі 27440 грн, заборгованості по комісії в розмірі 4200 грн, заборгованості по неустойці в розмірі 14000 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР». Враховуючи наведене, просить позов задоволити.
Ухвалою судді від 23.06.2025 прийнято до розгляду даний позов та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін, призначено судове засідання.
У зазначений відповідачці строк в ухвалі від 23.06.2025 про відкриття провадження у справі, остання не надала суду відзив на позовну заяву, у судове засідання не з'явилася повторно.
Зі згоди представника позивача, яка у позовній заяві вказала, що не заперечує проти розгляду справи за її відсутності та ухвалення заочного рішення по справі, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 15.01.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), заявки від 15.01.2025, які підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е733», укладено кредитний договір №15.01.2025-100000926 (кредитну лінію).
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (якщо комісія встановлена) (п.3.1 пропозиції).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3 пропозиції).
Відповідно до п.п.1, 2, 3, 4 Заявки кредитного договору №15.01.2025-100000926 від 15.01.2025 (кредитної лінії), дата надання/видачі кредиту - 15.01.2025, сума кредиту - 28000 грн, строк на який надається кредит - 98 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 22.04.2025.
Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: НОМЕР_1.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - «процентна ставка»). Розмір процентної ставки не може бути збільшений в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,86% = (23587,65 / 28000) / 98*100%. Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховується шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку (п.п.6, 10 Заявки).
Пунктом 7 Заявки визначено, що комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - «Комісія», економічна сутність - плата за надання кредиту) - 15% від суми кредиту та дорівнює 4200 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» від 16.06.2025 №124-1606, 15.01.2025 на картку номер НОМЕР_1 успішно перераховано кошти на суму 28000 грн, призначення платежу: видача за договором кредиту №15.01.2025-100000926.
Згідно із наданою ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №15.01.2025-100000926 від 15.01.2025, заборгованість ОСОБА_1 складається із 28000 грн основного боргу, 27440 грн процентів, нарахованих за період з 15.01.2025 по 22.04.2025, 4200 грн комісії, 14000 грн неустойки, а всього - 73640 грн.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч.4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч.12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, судом встановлено, що між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» було укладено кредитний договір №15.01.2025-100000926 від 15.01.2025
в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надало відповідачці кошти в сумі 28000 грн строком на 98 днів, тобто до 22.04.2025, а остання зобов'язалася повернути кошти та сплатити проценти за користування ними, розмір яких визначений договором.
У підписаному відповідачкою кредитному договорі №15.01.2025-100000926 від 15.01.2025 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст.526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Враховуючи, що відповідачка, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернула кредитні кошти та не сплатила проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором №15.01.2025-100000926 від 15.01.2025, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по тілу кредиту в розмірі 28000 грн, заборгованість по процентам в розмірі 27440 грн, заборгованість за комісією в розмірі 4200 грн.
Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_1 неустойки у розмірі 14000 грн, суд зазначає наступне.
У пункті 15 Заявки кредитного договору (кредитної лінії) №15.01.2025-100000926 від 15.01.2025, сторони кредитного договору обумовили, що неустойка становить 280 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Водночас ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23(провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки у розмірі 280 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов'язання, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 14000 грн слід відмовити.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідачки пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судового збору в розмірі 1961,87 грн.
Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, cуд, -
позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №15.01.2025-100000926 від 15.01.2025 у розмірі 59640 грн (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сорок гривень).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» 1961,87 грн (одну тисячу дев'ятсот шістдесят одну гривню вісімдесят сім копійок) судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 12.08.2025.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, електронна пошта: info@sgroshi.com, номер телефону: 063 073 1405;
представник позивача: Шабатин Наталія Анатоліївна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону: НОМЕР_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , номер телефону: НОМЕР_5 .
Суддя О.Б. Кротова