Справа №461/6428/25
Провадження №3/461/2365/25
12 серпня 2025 року Галицький районний суд м. Львова, у складі головуючого судді Мироненко Л.Д., при секретарі судового засідання Курилюк А.І., за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, стрільця 1 групи охорони та патрульно-постової служби 2 взводу охорони та патрульно-постової служби 1 роти Військової служби правопорядку, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.3 ст. 172-20 КУпАП,-
Згідно з протоколом серії А2736 № 4, 03 серпня 2025 року о 02 год. 00 хв. ОСОБА_1 в умовах правого режиму воєнного стану перебував на території військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння ( АДРЕСА_2 ), що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів № 10 від 03.08.2025 року.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-20 КУпАП заперечив. Зазначив. що жодних алкогольних напоїв не вживав, що підтверджується відповідним висновком КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень, який складений 03.08.2025 року о 00 год. 38 хв., тобто за годину до фактичних обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено і діє дотепер.
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами підчас проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в умовах особливого періоду.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).
Однак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, в розумінні ст. 251 КУпАП, перебування ОСОБА_1 на території військової частини НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння.
На підтвердження винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії А2736 № 4 від 07.08.2025 року, у якому викладена фабула вчиненого правопорушення;
- тест на алкоголь за допомогою приладу Алконт-М № 00245, (час тесту 02 год. 05 хв), який показав результат - 0,27 проміле;
-акт № 10 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу;
-службову характеристику ОСОБА_1
-службову картку на солдата ОСОБА_1 .
При цьому, особою, яка притягується до адміністративної діяльності ОСОБА_1 було надано суду висновок № 001573 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складений 03.08.2025 року о 00 год. 38 хв., відповідно до якого у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 є його підлеглим по військовій службі. 02 серпня 2025 року останній був відсутній на території військової частини. Коли йому зателефонували, ОСОБА_1 повідомив, що перебуває вдома. Тому, останньому було пред'явлено вимогу прибути до місця служби до 19 год. 00 хв. Однак, у зазначений термін такий до військової частини не прибув. Коли ОСОБА_1 приблизно через три години прибув до місця несення служби, керівництвом було прийнято рішення про направлення останнього до медичного закладу для проведення огляду на визначення стану алкогольного чи іншого сп'яніння. Вказаний огляд у медичному закладі тривав приблизно до 00 год. 20 хв. 03 серпня 2025 року та у наданому лікарем висновку було зазначено про відсутність ознак алкогольного чи іншого сп'яніння у солдата ОСОБА_1 . Свідок зазначив, що в подальшому він разом з особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, направились до військової частини. Коли прибули, то керівництво прийняло рішення про проведення повторного тестування ОСОБА_1 на визначення стану сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Алконт-М, який показав результат у 0,27 проміле. Свідок повідомив, що з моменту проведення огляду у медичному закладі і до моменту прибуття до військової частини та тестуванні за допомогою спеціального приладу, ОСОБА_1 не вживав алкогольних напоїв, оскільки весь час перебував під його контролем. Додатково зазначив. що йому невідомо з яких причин виникли суперечності між висновком лікаря та тестом за допомогою приладу Алконт-М в частині визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд враховує правову позицію, яка міститься у постанові Верховного суду від 08.07.2020 року у справі 463/1352/16-а, відповідно до якої в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Стаття 6 Конвенції встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
У справі Малофєєва проти Росії ( Malofeyeva v.Russia , рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та Карелін проти Росії ( Karelin v.Russia , заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, адміністративне стягнення у виді штрафу, громадських робіт чи адміністративного арешту, мають каральний і стримуючий характер.
Таким чином, адміністративне правопорушення передбачене статтею ч. 3 ст. 172-20 КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на працівниках поліції), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що наявних у матеріалах справи доказів, недостатньо для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Крім того, суд враховує, що дані, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення спростовуються вищенаведеним висновок медичного огляду, показаннями свідка ОСОБА_2 , допитаного в судовому засіданні, який підтвердив, що ОСОБА_1 обєктивно був позбавлений можливості вживати алкогольні напої чи наркотичні засоби у період часу між освідуванням у лікарні та у військовій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність поза розумним факту перебування ОСОБА_1 на території військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адмінправопорушення.
Керуючись ст. ст. ч.1 ст. 247, 283-285 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч.3 ст. 172-20 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Повний текст постанови виготовлено 13 серпня 2025 року.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через суд першої інстанції.
Суддя Л.Д. Мироненко