13.08.2025
ЄУН 337/4010/25
Провадження № 2-н/337/710/2025
13 серпня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Котляр А.М., розглянувши заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хортицьке шосе 28» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суми заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
Представник заявника ОСББ «Хортицьке шосе 28» звернувся з вказаною заявою до суду, в якій просить видати судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь заявника заборгованості по оплаті внесків на утримання (управління) будинку та прибудинкової території за період 01.01.2022 по 31.07.2025 р. у загальному розмірі 17 483,44 грн., та судовий збір у розмірі 302,80 грн.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від №14 від 23.12.2011 наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
У відповідності до ч.1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Пунктом 7 частини 1 статті 168 ЦПК України передбачено, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. При вирішенні питання про наявність чи відсутність спору про право мають ураховуватися обставини, зокрема, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
До заяви про видачу судового наказу ОСББ «Хортицьке шосе 28» надано довідку розрахунку заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , з якої вбачається, що заявлена до стягнення заборгованість боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 складається за період з січня 2022 року по липень 2025 року. З даною заявою ОСББ «Хортицьке шосе 28» звернулося до суду 04.08.2025, тобто більш ніж через три роки з моменту виникнення права вимоги.
Посилання заявника на те, що заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подана в межах строку позовної давності із врахуванням продовженого на час воєнного стану в країні, не можуть бути поставленими в основу рішення про видачу судового наказу, оскільки під час розгляду заяви про видачу судового наказу, судом не підлягають дослідженню матеріально-правові особливості застосування позовної давності (переривання, зупинення перебігу позовної давності, застосування позовної давності до частини вимог, тощо).
При вирішенні заяв, поданих в порядку наказного провадження про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, суд лише перевіряє чи з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою. Тобто досліджує питання безспірності заборгованості.
Отже, при вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржників в порядку наказного провадження, останні будуть позбавлені можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені їх права.
Крім того, суд зазначає, що з урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з'ясування питання щодо дотримання строків позовної давності можливо лише в порядку позовного провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСББ «Хортицьке шосе 28» заявлено вимогу, що перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, тому на підставі п. 5 ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя вважає необхідне відмовити у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника в порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленого для подання позовної заяви.
Керуючись статтями 161, 165, 166, 260-261 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хортицьке шосе 28» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суми заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя: А.М. Котляр