1Справа № 335/7084/25 1-кс/335/2760/2025
11 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізької області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42023080000000014 від 06.02.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваної:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, із вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваної ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізький області перебуває кримінальне провадження №42023080000000014 від 06.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, за фактом заволодіння грошовими коштами ГУ ДСНС України в Запорізькій області вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури.
05.08.2025, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України.
З метою забезпечення можливості виконання процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, чи обвинувачується та враховуючи те, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, просить слідчого суддю застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, з встановленням окремих обмежень.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вважають, що всі обставини викладені у клопотанні слідчого не доведені. Адвокат звертає увагу суду на те, що в матеріалах, доданих до клопотання, не міститься даних про вчинення ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України; на його думку в діях ОСОБА_4 відсутній склад інкримінованих правопорушень, а приєднані доводять вчинення ОСОБА_4 злочинів, в яких вона підозрюється. При вирішенні клопотання просив врахувати соціальні зв'язки підозрюваної які характеризуються як міцні, її позитивну характеристику, в тому числі заохочення підприємств, яка раніше не притягалась до кримінальної, та навіть адміністративної відповідальності; її майновий стан, який є незадовільненим, тому що вона не має транспорту та заощаджень, проживає у помешканні матері, має заборгованість по сплаті аліментів на дитину. Також запобіжні заходи до ОСОБА_4 не застосовувались, вона з'являлась та зараз з'являється до слідчого та суду самостійно за першим викликом; наявність повідомлення їй про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення відсутні. Крім того, ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні відсутні. Враховуючи наявність постійного місця проживання, родини та малолітньої дитини (тобто міцність соціальних зв'язків), а також відсутність будь-яких порушень законодавства раніше, немає жодних підстав стверджувати про наявність ризику переховування ОСОБА_4 від правосуддя. Конкретних підстав передбачити вчинення інших кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується підстав немає, оскільки сторона захисту вважає, що усі дії з боку сторони обвинувачення направлені на попередження та зупинення протиправних дій підозрюваного вже були виконані.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізький області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023080000000014 від 06.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури.
Згідно клопотання та додатків до нього, 05.08.2025, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України, а саме у співвиконавстві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, а також у виконавстві в набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, здійсненні фінансових операцій, вчиненому особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати обєктивного спостерігача, що особа, можливо, скоїла злочин.
В матеріалах кримінального провадження містяться факти та інформація щодо обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
При цьому, на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно змісту ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Тобто у розумінні Конституції України та Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини домашній арешт є способом обмеження конституційного права особи на свободу, а тому на думку слідчого судді є одним з запобіжних заходів, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як вбачається з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Разом з тим, слідчим суддею враховується, що згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші обставини.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність запобігання спробам ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, при розгляді клопотання слідчого, прокурора вправі застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, якщо прокурор не доведе, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою є недостатньо для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
Слідчий суддя визнає доводи прокурора та слідчого недостатніми для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурор у судовому засіданні не довів недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, а саме, що підозрювана ОСОБА_4 перешкоджає/ла здійсненню кримінального провадження, що може штовхнути її на вчинення інших кримінальних правопорушень, а також не з'являлася до слідчого чи прокурора на виклик.
Разом з цим, слідчим суддею оцінено міцність соціальних зв'язків підозрюваної в місці її постійного проживання ( АДРЕСА_1 ), у тому числі наявність в неї родини й утриманців, яка має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, мешкає із матір'ю та малолітньою дитиною - сином ОСОБА_9 , 2017 року народження, якому надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, що підтверджується наданим суду документами; репутацію, яка має заохочення, вік та її стан здоров'я, майновий стан, відсутність судимостей, та будь-яких застосованих запобіжних заходів або повідомлення про підозру в інших кримінальних проваджень, тому слідчий суддя приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання сприятиме запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 та є менш суворим ніж цілодобовий домашній арешт.
Вирішуючи питання про обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, на підставі ст. 179, ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне покласти на підозрювану обов'язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, суду.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 182-184, 193, 194, 196, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізької області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 обовязки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, суду.
Строк, на який покладено обов'язки на підозрювану - до 05.10.2025.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виконання ухвали слідчого судді покласти на процесуального керівника у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11.08.2025.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1