Ухвала
13 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/2732/25
провадження № 61-10260зно25
(розгляд № 61-10260вд25)
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича від участі у розгляді заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів - начальника відділу звернень громадян офісу Генерального прокурора України Оксани Федченко про відшкодування моральної шкоди,
Верховний Суд ухвалою від 01 серпня 2025 року відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Осіяна О. М. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 24 липня 2025 року за нововиявленими обставинами.
08 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами, у тексті якої висловлено недовіру судді ОСОБА_2 , а також заперечення проти того, щоб вищезгаданий суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08 серпня 2025 року справу передано судді-доповідачеві Сердюку В. В.
Верховний Суд ухвалою від 11 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сердюка В. В. від участі у розгляді заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами визнав необґрунтованою та передав вказану заяву для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
У частині другій та третій статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 серпня 2025 року справу передано судді-доповідачеві Пророку В. В.
Верховний Суд ухвалою від 12 серпня 2025 року заяву Пророка В. В. про самовідвід задоволено. Відведено суддю Верховного Суду Пророка В. В. від розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами у цій справі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 серпня 2025 року справу передано судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 зазначеному судді не довіряє і вважає,
що суддя Сердюк В. В. не може розглядати і вирішувати цю заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 серпня 2025 року. Зазначає, що ухвала незаконна, оскільки постановлена не по суті. Вказує, що має право заявляти відвід відповідно до статті 21 Конституції України і з цим його правом зобов'язані рахуватися.
Заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюк В. В. задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі (частина п'ята статті 37 ЦПК України).
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України).
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Вивчивши матеріали касаційного провадження та зміст заяви про відвід, судом встановлено, що заявник не вказав будь-яких об'єктивних і обґрунтованих підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України.
Доводи заяви про відвід судді Верховного Суду Сердюк В. В. по своїй суті зводяться до незгоди ОСОБА_1 із прийнятим суддею процесуальним рішенням, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що суддя Сердюк В. В. виявляє особисту упередженість або демонструє заінтересованість у результаті розгляду справи. Безпідставні сумніви заявника у відсутності безсторонності судді не є вирішальним і не можуть бути підставою для відводу судді.
Водночас, Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Враховуючи, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сердюка В. В. не ґрунтуються на вимогах закону і не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді, не доводять наявності у судді прямої чи побічної заінтересованості у результаті розгляду справи, тому підстави для її відводу відсутні.
Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича від участі у розгляді заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів - начальника відділу звернень громадян офісу Генерального прокурора України Оксани Федченко про відшкодування моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев