13 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 306/123/22
провадження № 61-3237вд25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Тітова М. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , орган опіки та піклування Полянської сільської ради, про виселення, за касаційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року,
13 березня 2025 року представник заявників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Орбан Н. Л. засобами через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року у вказаній справі.
Також 19 березня 2025 року ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку надіслала на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року, витребувано зі Свалявського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 306/123/22, а також відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року.
11 квітня 2025 року цивільна справа № 306/123/22 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року, а також відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Орбан Н. Л. про зупинення виконання (дії) оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
У липні 2025 року представник заявника ОСОБА_2 - адвокат Орбан Н. Л. звернулась до Верховного Суду з заявою про зупинення дії та виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року, а також про зупинення виконавчого провадження № 78687839.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2025 року вказану заяву задоволеночастково. Зупинено дію та виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 21 лютого 2025 рокудо закінчення її перегляду в касаційному порядку.
10 серпня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.Указана заява 11 серпня 2025 року надійшла до Верховного Суду та в цей же день була передана судді-доповідачу Тітову М. Ю.
В обґрунтування заяви про відвід ОСОБА_1 зазначає, що колегією суддів порушено Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», з огляду на те, що ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2025 року у кримінальній справі № 305/2622/23 до неї застосовано заходи безпеки. Стверджує, що постановлення ухвали від 04 серпня 2025 року, яка на її думку є антиконституційною, дало змогу підсудним продовжити терор її сім'ї та використовувати її особистий та її доньки від першого шлюбу ОСОБА_7 приватний житловий будинок у злочинних корисливих цілях.
Також ОСОБА_1 вказує, що відповідачі були обізнані про наявність ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2025 року ще до її оприлюднення, складання і підписання повного тексту. Вважає, що наведене викликає підозру у протиправному позапроцесуальному спілкуванні, а також стверджує, що процес виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року був зупинений у телефонному режимі, що викликає підозри в корупційних узгоджених діях між посадовими особами Верховного Суду, відповідачами та державними виконавцями.
Крім того, ОСОБА_1 вважає, що суд упереджено став на бік відповідачів у справі. Стверджує, що ще до ухвалення судового рішення у справі судді, не здійснюючи розгляду справи, в ухвалі від 04 серпня 2025 року, яку ОСОБА_1 вважає антиконституційною, зробили висловлювання щодо результатів розгляду справи.
Також ОСОБА_1 зазначає, що її інтереси та інтереси її дітей під час постановлення ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2025 року враховані не були. Натомість, на думку ОСОБА_1 , суд сприяв посяганню на її честь, гідність, ділову репутацію з боку відповідачів та фактично унеможливив користування нею її майном - житловим будинком. Вказує, що відповідачі вже виселились з її будинку, про що вона повідомила суд в заяві від 04 серпня 2025 року, проте ця заява судом врахована не була.
ОСОБА_1 також припускає, що існує прямий та безпосередній вплив ОСОБА_2 на колегію суддів через суддю-доповідача Тітова М. Ю. Наведене обґрунтовує тим, що суддя Закарпатського апеляційного суду, батьки якого перебувають у трудовій та економічній залежності від підслідного за її заявою проректора Ужгородського національного університету - наукового консультанта Верховного Суду, всупереч поданню Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до отримання висновків перевірки НАЗК, отримав схвальні висновки від батька судді Верховного Суду Тітова М. Ю.
З огляду на викладене, просить відвести колегію суддів Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. від участі в розгляді справи № 306/123/22.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Тітова М. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. визнано необґрунтованою та передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
На виконання вимог статті 33 та частини третьої статті 40 ЦПК України, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 12 серпня 2025 року, заяву про відвід суддів Верховного Суду
Тітова М. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. передано судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Ігнатенку В. М.
Відповідно до пунктів 1 - 4 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частини друга, третя статті 36 ЦПК України).
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) також, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У частині восьмій статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,
від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, §48).
Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що судді Верховного Суду Тітов М. Ю., Зайцев А. Ю., Коротенко Є. В. виявили особисту упередженість під час розгляду справи. ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих доводів стосовно того, що судді прямо чи побічно заінтересовані в результаті розгляду справи.
Доводи заявника не свідчать про існування обставин, передбачених статтею 36 ЦПК України, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності колегії суддів, мають характер припущень та не підтверджені жодними належними доказами, тоді як презумпція особистої неупередженості суддів діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Доводи заяви свідчать про незгоду ОСОБА_1 з процесуальним рішенням суддів у справі № 306/123/22, а саме постановою Верховного Суду від 04 серпня 2025 року про зупинення дії та виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Згідно із частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Доводи представника заявника, які обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені, зводяться до незгоди із прийнятим суддями процесуальним судовим рішенням в справі, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу, а є виключно реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів.
Оскільки обставини, на які посилається заявник як на підставу для відводу суддів, не дають підстав для обґрунтованого сумніву в неупередженості та об'єктивності суддів Тітова М. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. при розгляді касаційних скарг ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року, заява про відвід від участі у розгляді справи суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Тітова М. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , орган опіки та піклування Полянської сільської ради, про виселення, за касаційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко