13 серпня 2025 року
м. Київ
справа №457/1386/20
провадження № 61-9902 ск 25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 04 червня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 30 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Трускавецького міського нотаріального округу Скрипченко Анжела Дмитрівна, про визнання неправомірними та скасування права власності на 5% об'єкту незавершеного будівництва офісних приміщень,
1. Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 04 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання висновку експерта необґрунтованим.
2. Львівський апеляційного суд ухвалою від 30 червня 2025 року відмовив у прийнятті до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 04 червня 2025 року та повернув апеляційну скаргу заявнику.
3. У липні 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 04 червня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 30 червня 2025 року у справі №457/1386/20, у якій просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанції.
4. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
5. Відповідно до частини другої статті 406 ЦПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
6. У пунктах 2 та 3 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
7. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
8. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
9. Системне тлумачення пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України та частини першої та другої статті 406 ЦПК України свідчить, що оскаржувана ухвала Трускавецького міського суду Львівської області від 04 червня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання висновку експерта необґрунтованим та ухвала Львівського апеляційного суду від 30 червня 2025 року про відмову у прийнятті до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 04 червня 2025 року не підлягають оскарженню окремо від рішення суду.
10. На підставі викладеного, згідно частини другої статті 406 ЦПК України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню.
Керуючись статтями 260, 389, 406 ЦПК України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 04 червня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 30 червня 2025 року повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ В. В. Пророк