11 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 705/2159/19
провадження № 61-1694вд25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О.,
Коротуна В. М. від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати, визнання незаконними та скасування наказів, визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, збільшивши свої позовні вимоги, просила:
- визнати протиправними дії Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» (далі - ПП «Центр-Монтаж-Енерго») щодо ненадання додаткової відпустки у зв'язку з її навчанням з 15 квітня 2019 року до 28 квітня 2019 року;
- зобов'язати ПП «Центр-Монтаж-Енерго» внести зміни до наказу від 12 квітня 2019 року № 0013 в частині виду відпустки з «щорічна основна» на «додаткова відпустка у зв'язку із навчанням» та в частині періоду відпустки з «15.04.2019 року до 26.04.2019 року» на «15.04.2019 року до 28.04.2019 року»;
- стягнути з ПП «Центр-Монтаж-Енерго» на її користь заробітну плату за два дні додаткової відпустки у зв'язку із навчанням у розмірі 628,11 грн;
- визнати незаконним та скасувати наказ від 26 квітня 2019 року № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» ПП «Центр-Монтаж-Енерго»;
- визнати незаконним та скасувати наказ ПП «Центр-Монтаж-Енерго»
від 03 липня 2019 року № 25 «Про припинення трудового договору (контракту)»;
- визнати протиправним її звільнення та поновити на роботі на посаді юрисконсульта ПП «Центр-Монтаж-Енерго»;
- стягнути з ПП «Центр-Монтаж-Енерго» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн.
10 вересня 2024 року ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області позов залишено без розгляду.
15 січня 2025 року постановою Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 10 вересня
2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
10 лютого 2025 року ПП «Центр-Монтаж-Енерго» через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 15 січня 2025 року.
05 травня 2025 року ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. відкрито касаційне провадження в справі за вказаною касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 705/2159/19.
19 травня 2025 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відвід від участі у розгляді справи № 705/2159/19колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. задоволено.
Відведено суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. від розгляду справи № 705/2159/19 за касаційною скаргою ПП «Центр-Монтаж-Енерго» на постанову Черкаського апеляційного суду від 15 січня 2025 року.
19 травня 2025 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Червинській М. Є., судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Коротун В. М.
02 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Дундар І. О. та Коротуна В. М.
25 червня 2025 року ухвалою Верховного Суду заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. визнано необґрунтованим, заяву передано для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
30 червня 2025 року ухвалою Верховного Суду в складі судді Пархоменка П. І. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. від участі в розгляді справи відмовлено.
02 липня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Дундар І. О. та Коротуна В. М.
03 липня 2025 року ухвалою Верховного Суду заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. визнано необґрунтованим, заяву передано для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
04 липня 2025 року ухвалою Верховного Суду в складі судді Гулейкова І. Ю. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. від участі в розгляді справи відмовлено.
07 липня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів у складі
Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Дундар І. О. та Коротуна В. М.
28 липня 2025 року ухвалою Верховного Суду заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. визнано необґрунтованим, заяву передано для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
31 липня 2025 року ухвалою Верховного Суду в складі судді Петрова Є. В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. від участі в розгляді справи відмовлено.
05 серпня 2025 року ОСОБА_1. через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів у складі
Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Дундар І. О. та Коротуна В. М.
06 серпня 2025 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду в складі Червинської М. Є., Дундар І. О.,
Коротуна В. М. визнано необґрунтованою.
Заяву передано на автоматизований розподіл іншому судді для вирішення питання про відвід суддів у порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України.
06 серпня 2025 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О., Коротуна В. М. призначено суддю-доповідача Ситнік О. М.
Обґрунтовуючи заяву про відвід, ОСОБА_1 вважала, що суддею Червинською М. Є. за змовою з суддями Дундар І. О., Коротуном В. М., Гулейковим І. Ю., керівником апарату Касаційного цивільного суду надано вказівку працівникам суду внести недостовірну інформацію щодо руху заяви про відвід від 02 липня 2025 року, внести недостовірні відомості до Автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС), внести недостовірну інформацію до протоколу автоматизованого розподілу від 04 липня 2025 року з метою участі неповноважного складу суду та інші дії, що мають ознаки систематичного зловживання владою та службовим становищем вказаною колегією суддів, службового підроблення.
Зазначала, що 03 липня 2025 року працівники секретаріату Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду за обставин початку відпустки суддів
Червинської М. Є. та Коротуна В. М. не мали права передавати заяву про відвід колегії суддів у складі суддів Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М., що було вчинено всупереч абзацу 3 пункту 2.3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України
11 листопада 2024 року № 39.
Колегія суддів, яка систематично обмовляє її та її представника у необґрунтованості відводів, не приховує власної упередженості та особистої зацікавленості, розглянула матеріали справи всупереч абзацу 3 пункту 2.3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 11 листопада 2024 року № 39 та за обставин відсутності автоматизованого розподілу. 11 липня 2025 року до її електронного кабінету доставлено ухвалу від 03 липня 2025 року про визнання необґрунтованою заяви про відвід від 02 липня 2025 року. Станом на 03 липня 2025 року вказана ухвала суду була підписана лише суддею Червинською М. Є. після закінчення робочого часу. Суддя Коротун В. М. наклав кваліфікований електронний підпис на наступний день після проголошення ухвали, а суддя Дундар І. О. - через 7 днів з дня її постановлення. На її переконання, 04 липня
2025 року Верховний Суд вніс недостовірну інформацію до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та незаконно передав матеріали відводу від 02 липня 2025 року судді Гулейкову І. Ю., оскільки станом на 04 липня 2025 року ухвалу від 03 липня 2025 року не було підписано суддями Коротуном В. М. та Дундар І. О., а також відсутня її реєстрація в АСДС.
Посилається на те, що колегія суддів Верховного Суду в складі суддів
Червинської М. Є., Дундар І. О., Коротуна В. М. до початку розгляду справи по суті чинить систематичні, грубі порушення процесуального законодавства, що полягає у фальсифікаціях та службових підробках руху справи, документів справи, а тому вона висловлює недовіру складу суду та вважає, що вказана колегія суддів не зможе забезпечити об'єктивний та неупереджений розгляд справи.
Зазначені обставини викликали в неї сумніви в неупередженості суддів.
Вважаю, що відсутні підстави для задоволення заяви про відвід з огляду на таке.
ЦПК України чітко передбачає підстави відводу судді.
У частині першій статті 36 ЦПК України зазначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно зі статтею 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Цивільним процесуальним законом визначені підстави відводу судді, одними з яких є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що під час з'ясування питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані («справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188)).
Крім цього, сумніви мають ґрунтуватися на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.
ОСОБА_1 не навела жодних обставин, які б свідчили про упередженість суддів Червинської М. Є., Дундар І. О., Коротуна В. М. під час розгляду її заяви в справі № 705/2159/19 у контексті статей 36, 37 ЦПК України, а посилання на відмову у задоволенні її заяв про відвід суддів такими не є.
Мотиви та дії працівників апарату Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду не є предметом дослідження під час вирішення питання про відвід колегії суддів.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з пунктом 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 11 листопада 2024 року № 39, відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів.
Тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів.
Вказаний пункт Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 11 листопада 2024 року № 39, стосується саме автоматизованого розподілу судової справи між суддями, яка надійшла до суду вперше.
Системний аналіз пункту 2.3.39 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 11 листопада 2024 року № 39 дає підстави для висновку, що передача усіх матеріалів (заяв або клопотань) у межах незакінченого касаційного провадження у судовій справі здійснюється раніше визначеному судді-доповідачу.
19 травня 2025 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 705/2159/19 призначено судді-доповідачеві Червинській М. Є., судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Коротун В. М.
Тому всі документи щодо вказаної справи, які надходять до Верховного Суду передаються раніше визначеному судді-доповідачу.
Заява про відвід суддів, які розглядають справу, не може передаватися на розгляд іншому судді / складу суду, за винятком випадку, коли такий відвід визнаний необґрунтованим та передається на вирішення іншому судді в порядку статті 33 ЦПК України, оскільки відповідно до частини другої статті 40 ЦПК України питання про відвід вирішує суд, який розглядає справу.
Доводи заяви про відвід суддів стосовно непідписання суддями
Червинською М. Є., Дундар І. О., Коротуном В. М. електронними цифровими підписами ухвали суду є необґрунтованими.
У матеріалах касаційного провадження в справі № 705/2159/19 (провадження
№ 61-1694ск25) наявна власноручно підписана суддями Червинською М. Є., Дундар І. О., Коротуном В. М. ухвала Верховного Суду від 03 липня 2025 року.
Відповідно до підпункту 5.9 пункту 5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року за № 1845/0/15-2 (зі змінами), паперове судове рішення - оригінал судового рішення на папері з особистими підписами всіх суддів (присяжних), які беруть участь в ухваленні (прийнятті) рішення.
У пункті 6 частини першої розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 19 квітня
2018 року за № 1200/0/15-18 (далі - Порядок), визначено, що електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі.
Згідно з частиною першою розділу ІІ Порядку встановлено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується кваліфікованим цифровим підписом (далі - КЕП) судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.
Згідно з частиною восьмою статті 259 ЦПК України усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Відповідно до частини п'ятої статті 259 ЦПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи.
Згідно з частиною другою статті 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Жодними доказами не спростовано, що 03 липня 2025 року ухвала про визнання необґрунтованим відводу, заявленого суддям Червинській М. Є., Дундар І. О., Коротуну В. М., власноручно підписана суддями, внесена суддею-доповідачем в АСДС, підписана КЕП судді-доповідача.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,
від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує, що не встановлено будь-яких підстав стверджувати, що судді Червинська М. Є., Дундар І. О., Коротун В. М. мають чи виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи.
За об'єктивним критерієм Верховному Суду необхідно з'ясувати, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
Доводи заяви про відвід суддів не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О., Коротуна В. М.
Водночас необхідно зауважити, що позивачка ОСОБА_1 вчетверте заявляє відвід складу суду.
У частині восьмій статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України).
Вважаю, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О., Коротуна В. М. від участі в розгляді її заяви, оскільки доводи заявниці про те, що існують обставини, які достовірно б вказували на упередженість та необ'єктивність суддів Верховного Суду на час постановлення ухвали, не підтвердилися.
Керуючись статтями 33, 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О., Коротуна В. М. від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати, визнання незаконними та скасування наказів, визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік