13 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/2890/25
провадження № 61-9956ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до директора комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про відшкодування моральної шкоди,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь нанесену йому моральну шкоду у сумі 5 000,00 грн за кожне звернення, а всього 30 000, 00 грн, а також зобов'язати відповідача передати звернення тому, кому вони адресовані, і повідомити про це позивача електронною поштою.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року повернуто особі, яка її подала.
01 серпня 2025 року ОСОБА_1 надіслав на електронну пошту Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від15 липня 2025 року про повернення його апеляційної скарги.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вважає, що ухвалою Київського апеляційного суду від 15 липня 2025 року порушені його права, зокрема, право на справедливий суд. Також зазначає, що в апеляційній скарзі ним було вказано про надіслання її копій на електронні адреси судді О. Панченко та відповідача.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
За приписами частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
За приписами статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до судуапеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції встановив, щоапеляційна скарга була направлена ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку до суду першої інстанції, а не до Київського апеляційного суду, як того вимагають норми законодавства.
Таким чином, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування положень пункту 3 частини п'ятої статті 357 ЦПК України, оскільки заявником апеляційна скарга була подана в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.
Апеляційний суд правильно зазначив, що повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатись обмеженням права доступу до суду, оскільки апелянт має право повторно звернутись до суду з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 357 ЦПК України, та подати клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та на законність судового рішення не впливають, зводяться до незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 394, 406 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до директора комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фондуДеснянського району м. Києва» про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко